Як Кремль справляється із санкціями?
Росія із 2014 року випала з десятки найбільших економік світу і досі не має дієвих планів прискорення розвитку.
Санкції Заходу привели Росію до консервативної стабільності і зробили сильнішою, пише Financial Times.
Санкції за окупацію Криму переконали президента РФ Володимира Путіна в необхідності економічної консервації та ізоляції, і кризовий пандемічний 2020 рік Росія зустріла з найнижчим державним боргом серед інших країн, що розвиваються. Якщо раніше Росія була однією з найбільш уразливих перед кризами країн, то зараз вона - одна з найстабільніших, відзначає видання.
Основи цієї стабільності полягають у фінансовій політиці Кремля, завдяки якій країна зіткнулася з коронакризою, маючи солідний валютний резерв ($580 млрд порівняно із $350 млрд у 2015 році) і високий державний профіцит. Останні 7 років Кремль проводив агресивну грошово-кредитну політику, і завдяки цьому фінансове становище країни стало менш уразливим, ніж у 2014 році.
"Навколо посилення санкцій проти Росії, яку звинувачують у використанні хакерів, убивць та інших провокаторів за кордоном, а також у придушенні інакомислення всередині країни, багато шуму. Однак у момент гніву варто зупинитися і подумати про те, що в одному критичному аспекті санкції зробили Росію сильнішою", - йдеться в матеріалі.
Зараз Росія має невисокі зовнішні борги і досить ресурсів для їх покриття. Для порівняння, короткострокові зовнішні борги становлять лише 10% російських валютних резервів, тоді як в інших країн, що розвиваються, - більше 30%.
Відзначається, що Росія також стала менш прив'язаною до світового ринку нафти, оскільки зберігає надприбутки, коли ціни ростуть, і витрачає їх, коли ціни падають, стабілізуючи економіку і рубль, який менш схильний до коливання від зміни цін на вуглеводні, ніж валюти інших країн-експортерів - наприклад, Канади та Норвегії.
Також Росія, подібно до Китаю, вирощує свої технологічні компанії "за закритими дверима", захищаючи їх від конкуренції з-за кордону. Крім того, видання підкреслює, що стратегія "імпортозаміщення" дійсно працює у сфері продовольства.
Недолік такої стратегії полягає в тому, що це захист, а не наступ. Росія із 2014 року випала з десятки найбільших економік світу і досі не має дієвих планів прискорення розвитку.