Заборонивши Меморіал, російська держава дала зрозуміти, що хоче монополізувати індивідуальну та колективну пам'ять. Це темний день для громадянського суспільства Росії, вважають у Європі.
"Росія наказала закрити найвідомішу правозахисну групу, завершуючи рік репресій", - подібними заголовками рясніє західна преса 28 грудня у відповідь на постанову Верховного суду РФ про ліквідацію Міжнародного Меморіалу - найстарішої та найавторитетнішої правозахисної організації в Росії. Корреспондент.net розповідає подробиці.
"Помилковий образ СРСР"
"Верховний суд Росії ухвалив ліквідувати найавторитетнішу правозахисну організацію країни Меморіал, що завершило рік репресій проти критиків Кремля, небачених з радянських часів", -
пише Reuters.
Верховний суд РФ 28 грудня ухвалив рішення про ліквідацію Міжнародного історико-просвітницького, правозахисного та благодійного товариства Меморіал.
Своїм рішенням суд задовольнив позов Генеральної прокуратури, яка заявила, що Меморіал багато разів порушував вимоги законодавства щодо "іноземних агентів". На думку Генпрокуратури, організація "створює хибний образ СРСР".
Закрити Міжнародний Меморіал необхідно "для захисту прав громадян на доступ до достовірної інформації", йдеться в позові. Аналогічний позов московська прокуратура подала до правозахисного центру Меморіал – Мосміськсуд розгляне його 29 грудня.
Правозахисний центр, який складає список політичних ув'язнених у Росії, звинувачується у "виправданні терористичної діяльності" шляхом включення до цього списку членів заборонених релігійних організацій. Центр опублікував список із 419 політичних ув'язнених, яких відправили у в'язницю кілька місяців тому, та допоміг більш ніж 1500 росіянам подати позови до Європейського суду з прав людини.
Представник Генпрокуратури Олексій Жафяров звинуватив Міжнародний Меморіал у реабілітації посібників нацистів та заявив, що він спекулює на темі репресій, представляючи СРСР терористичною державою.
"Закриття Меморіалу завершує рік, коли головний критик Кремля був ув'язнений, його політичний рух був заборонений, а багато союзників були змушені втекти. Москва заявляє, що просто застосовує закони, щоб протидіяти екстремізму та убезпечити країну від іноземного впливу", - зазначає Reuters.
"Це поганий сигнал, який свідчить про те, що наше суспільство та наша країна рухаються у неправильному напрямку", - прокоментував рішення суду голова правління Міжнародного Меморіалу Ян Рачинський.
Одна з юристів Меморіалу Марія Ейсмонт під час заключних слухань наголосила, що ліквідація групи підвищить ризик "тотальних репресій" у Росії.
Меморіал називає позов політично мотивованим і має намір подати апеляцію як у Росії, так і до Європейського суду з прав людини.
Іноземні агенти
Заснований в епоху гласності радянської лібералізації авторитетними дисидентами, включаючи вдову лауреата Нобелівської премії миру Андрія Сахарова, Меморіал спочатку орієнтувався на документування злочинів сталінської епохи.
Це була головна правозахисна група Росії під час двох воєн у Чечні у 1990-х роках, а нещодавно виступила проти репресій щодо критиків президента Володимира Путіна.
Влада помістила групу в офіційний список "іноземних агентів" у 2015 році, що спричинило численні обмеження її діяльності. У листопаді прокуратура звинуватила правозахисний центр Меморіал у Москві та його головну структуру Міжнародний Меморіал у порушенні закону про "іноземних агентів".
Прокурори заявили, що Міжнародний Меморіал порушив правила, не помітивши ярликом усі свої публікації, зокрема повідомлення у соціальних мережах. Вони звинуватили московський центр у сприянні тероризму та екстремізму.
Виступаючи на слуханні у суді, державний обвинувач заявив, що Меморіал організував широкомасштабні кампанії у ЗМІ, спрямовані на дискредитацію російської влади.
Група заперечує якісь серйозні порушення та називає позови політичними. Її члени мають намір продовжувати свою роботу, навіть якщо її буде розпущено.
Путін заявив раніше, що Меморіал захищав організації, які Росія вважає екстремістськими та терористичними, і що до його списку жертв репресій радянської епохи були включені нацистські колабораціоністи.
Російська влада також заблокувала сайт правозахисної групи ОВС-Інфо, яка надає юридичну підтримку заарештованим критикам режиму. Офіційний представник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що в Росії немає тенденції забороняти правозахисні групи - це лише окремі випадки.
На початку року головний критик Путіна Олексій Навальний був ув'язнений за звинуваченнями, які, за його словами, були сфабриковані після того, як він повернувся з Німеччини для лікування від отруєння. Західні країни вважають, що це була спроба вбивства за підтримки держави. Політична мережа Навального була заборонена як екстремістська, і багато його союзників були посаджені у в'язницю чи втекли.
Росія західні звинувачення заперечує і заявляє, що її закони про екстремізм та іноземний вплив аналогічні законам інших країн.
Цього тижня представника Меморіалу, історика ГУЛАГу Юрія Дмитрієва було засуджено до 15 років колонії суворого режиму за звинуваченням у жорстокому поводженні з прийомною дочкою. Багато хто розглядає атаку на Меморіал як намір остаточно покласти край епосі політичних свобод, започаткованій колишнім радянським лідером Михайлом Горбачовим наприкінці 1980-х років.
Удар по всій Європі
Група німецьких спостерігачів, у тому числі німецьке відділення Amnesty International, Фонд Генріха Белля, Фонд меморіальних комплексів Бухенвальд і Міттельбау-Дора, а також урядове агентство, яке відповідає за злочини, скоєні в колишній Східній Німеччині, засудили це рішення як "тяжкий злочин, удар по російському суспільству, сусіднім товариствам та всій Європі".
Заборонивши
Меморіал, російська держава дала зрозуміти, що хоче монополізувати індивідуальну та колективну пам'ять. Постанова також "розкрила всю абсурдність закону про іноземних агентів",
цитує спостерігачів DW.
"За останній рік Кремль вдався до агресивних дій щодо придушення інакодумства в засобах масової інформації, у релігійних групах, у соціальних мережах, особливо серед активістів і політичних опонентів, сотні з яких зазнали переслідувань, були ув'язнені або відправлені у вигнання. Закриття Меморіалу - ще один крок у прагненні президента Володимира Путіна переписати деякі з найболючіших глав в історії Росії та пом'якшити образ найчастіше жорстокого режиму радянської епохи", -
пише The New York Times.
Після ухвалення рішення про ліквідацію групи прихильники Меморіалу скандували "Ганьба!" під будівлею суду. Поліція заарештувала кількох людей, які тримали плакати з гаслами "Ми Меморіал" та "Руки геть від Меморіалу".
Рішення суду щодо Меморіалу створює загрозливий прецедент для десятків інших організацій, визнаних російською владою іноземними агентами, пишуть західні ЗМІ.
Крок до пітьми
Правозахисники всього світу засудили рішення суду. Аньєс Калламар, генеральний секретар Amnesty International, написала у своєму Twitter: "Це несамовитий удар по громадянському суспільству Росії або тому, що від нього залишилося. Швидше за все, на цьому не зупиняться. Але якщо вони закрили Меморіал, вони не зможуть змусити замовкнути вас або когось ще, хто виступає за фундаментальну свободу та незалежні дослідження".
В Amnesty International також заявили, що дії Росії проти організації продемонстрували рішучість режиму стерти пам'ять про репресії, здійснені радянською владою.
Міністр закордонних справ Данії Йєппе Кофод назвав ліквідацію Меморіалу "ще одним кроком до сумної деградації прав людини" в Росії. А Сем Заріфі, генеральний секретар Міжнародної комісії юристів, що перебуває в Женеві, заявив, що це "ще один крок до пітьми" в країні.
Петро Цивінскі, директор музею та меморіалу Аушвіц-Біркенау у Польщі, написав у Twitter: "Сила, яка боїться пам'яті, ніколи не зможе досягти демократичної зрілості".
Рейчел Денбер, заступник директора представництва Human Rights Watch у Європі та Центральній Азії, наголосила, що Меморіал понад 30 років працював, "щоб вшанувати пам'ять жертв радянських репресій, зберегти правду про Великий терор і просувати відкриті дебати".
Тепер викликає побоювання доля архівів Меморіалу з особистими файлами 60 тисяч жертв радянських репресій, його база даних, що містить три мільйони імен жертв, та бази даних з іменами майже 42 тисяч людей, які працювали на радянську таємну поліцію з 1935 по 1939 рік, коли репресії досягли піку.
Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Буріч заявила, що "сьогодні настав темний день для громадянського суспільства в Російській Федерації", а ліквідацію Міжнародного Меморіалу вона назвала "руйнівною новиною".
"Існування та розвиток організацій громадянського суспільства є важливою опорою будь-якої європейської демократії. Проте Російська Федерація, схоже, все далі відходить від наших загальноєвропейських стандартів і цінностей. Більше того, влада Росії проігнорувала наші неодноразові заклики переглянути закон про іноземних агентів і відхилила нашу пропозицію переглянути законодавство відповідно до Європейської конвенції про права людини. Це дуже сумно", - наголосила генсек.
Європейський парламент 15 грудня ухвалив резолюцію, яка засуджує політично мотивовану спробу Росії ліквідувати Міжнародний Меморіал та правозахисний центр Меморіал.
На підтримку Меморіалу раніше виступали президенти Естонії, Латвії, Литви та Польщі – вони висловили стурбованість переписуванням історії Росії. Відкритий лист на підтримку співробітників Меморіалу підписали близько 100 польських вчених, істориків, громадських діячів та артистів.
Лист на захист Меморіалу підписали також понад 300 російських та зарубіжних діячів культури, науки та громадських діячів. Серед них – актор та письменник Стівен Фрай, драматург Том Стоппард, актор Олег Басилашвілі, композитор Леонід Десятников, журналіст Володимир Познер, музикант Андрій Макаревич, письменник Євген Гришковець.
Меморіал підтримали 62 академіки та члени-кореспонденти Російської академії наук, які у своєму відкритому листі назвали ліквідацію організації спробою позбавити націю пам'яті. Також на захист гурту виступив Єльцин-центр.
Лауреати Нобелівської премії миру Михайло Горбачов та Дмитро Муратов закликали прокуратуру врегулювати справу у позасудовому порядку та відмовитися від позову. Письменниця та драматург Людмила Петрушевська на знак протесту відмовилася від звання лауреата Державної премії.
"Діяльність Меморіалу завжди була спрямована на відновлення історичної справедливості, збереження пам'яті про сотні тисяч жертв, недопущення подібних подій у теперішньому та майбутньому", - сказав Горбачов у спільній заяві з Муратовим.
"У Росії
Меморіал буде.
Меморіал не зводиться до двох організацій, проти яких зараз виступила Генеральна прокуратура, -
заявив Meduza Ян Рачинський. - Ми продовжуємо свою діяльність, не припускаючи жодних принципових змін. У нас 60 організацій тільки в Росії, всі вони незалежні юридичні особи - і спокійно продовжуватимуть роботу, навіть якщо сьогоднішнє антиправове рішення залишить чинним апеляційна інстанція".
Рачинський наголосив, що окрім Меморіалу є ще безліч людей, які займаються вивченням репресій, тож у жодному разі історія не залишиться без уваги.