Девальвація, дефіцит валюти, контроль над рухом капіталу. Після запровадження безпрецедентних міжнародних санкцій на фінансовий ринок РФ впало кілька потужних ударних хвиль.
Поки що найочевиднішими економічними наслідками розв'язаної Путіним війни проти України стали для росіян обвальне падіння курсу рубля (долар коштує понад 100 рублів, євро понад 110 рублів), черги перед банкоматами і труднощі при оплаті картками.
Інший яскравий показник різкого погіршення фінансової ситуації в Росії – безпрецедентне подвоєння базової ставки ЦБ РФ до 20% вранці 28 лютого. Після цього в російських банках одразу подорожчали кредити, зокрема споживчі й іпотечні (хоча одночасно зросли ставки за депозитами). Це може зруйнувати плани тих, хто збирався за допомогою позики здійснити велику покупку, але особливо сильно вдарить по всіх тих, хто в найближчому майбутньому має рефінансувати вже діючі кредити.
Ще один індикатор надзвичайної ситуації – скасування торгів акціями на Московській біржі 28 лютого і 1 березня, яке, втім, може бути продовжено до кінця тижня. Це робиться в надії, що на момент відновлення торгів настрої на фондовому ринку покращаться або хоча б зможе виграти час, щоб підготуватися до можливого панічного скидання цінних паперів провідних компаній Росії.
"Рубль перестав бути вільно конвертованою валютою"
Одних цих фактів достатньо для того, щоб зрозуміти: вже на п'ятий день війни, одразу після вихідних, російська економіка почала мати тяжкі втрати. Їхня головна причина – міжнародні фінансово-економічні санкції, які ще ніколи не застосовувалися в таких масштабах проти однієї із країн "Великої двадцятки" (G20). Ці санкції не йдуть у жодне порівняння з тими, що у 2014 році були введені проти Росії у відповідь на анексію Криму й розв'язану нею війну на Донбасі.
"Після запровадження таких великих санкцій рубль перестав бути вільно конвертованою валютою", – вважає Фрідріх Гайнеман із Центру європейських економічних досліджень (ZEW) у Мангеймі. На його думку, з валютної точки зору, Росія відкинута до початку 1990-х років: "Після російського нападу на Україну активи в Росії та рубль миттєво набули на фінансових ринках статусу сміття".
Увагу багатьох ЗМІ сфокусовано на відключенні приблизно 70% російського банківського сектору від міжнародної системи інформування про грошові перекази SWIFT, без послуг якої практично не здійснюються експортно-імпортні операції. Втім, експерти вказують, що ще серйознішим заходом може бути такий вкрай незвичайний крок, як заморожування закордонних активів центрального банку такої великої країни, як Росія.
Блокування валютних резервів ЦБ РФ
"Мабуть, тепер заблоковано дві третини валютних резервів Центробанку", – вважає експерт із санкційних режимів Йонатан Хакенбройх із аналітичного центру Європейська рада з міжнародних відносин у Берліні. Йдеться про золотовалютні резерви ЦБ РФ, які до початку війни досягли рекордного обсягу в 643 млрд доларів.
Ульрих Лойхтман, аналітик валютного ринку Commerzbank у Берліні, пояснює: "Через рішення Заходу заморозити валютні резерви російського Центробанку поставлено під питання частину тих активів, які сприяють визначенню вартості рубля". До того ж різко звузилися практичні можливості ЦБ РФ проводити валютні інтервенції для стабілізації курсу національної грошової одиниці.
Зокрема, за лічені дні Росія зіткнулася з гострим дефіцитом іноземної валюти. Про це 28 лютого переконливо свідчить підписаний президентом РФ Володимиром Путіним указ, який має на меті вилучити у російського бізнесу якнайбільше валютних коштів і одночасно заборонити іноземним інвесторам виводити за кордон зароблені на російському ринку гроші.
Росія запроваджує жорсткі заходи контролю за рухом капіталу
"Близько 15 років тому в Росії діяла вимога про конвертацію частини валютної виручки в рублі. Тепер цей обов'язок вводиться знову. З 28.02.2022 російські підприємства повинні будуть конвертувати в рублі 80% валютних надходжень", – пояснює своїм клієнтам російське відділення німецької консалтингової компанія Rödl & Partner і уточнює: "Примусовий продаж поширюється на 80% від усієї валютної виручки, отриманої російськими підприємствами з 01.01.2022". Цей захід так було введено заднім числом.
Що ж до іноземних інвесторів, які працюють на російському ринку, то їм тепер, продовжує Rödl & Partner, "буде складніше вивести за кордон запаси грошових коштів, що залишилися в Росії". До того ж, попереджають експерти, "вже з'являються повідомлення, що заборонять виведення прибутку за кордон".
Подібні жорсткі заходи контролю за рухом капіталу здатні в короткостроковому плані утримати в Росії валюту, але якщо вони будуть діяти довший термін, то позбавлять країну припливу нових прямих (у виробництво) і портфельних (у цінних паперах) іноземних інвестицій. Адже якась іноземна фірма захоче вкладати гроші в країні, яка забороняє вільно розпоряджатися отриманим прибутком.
Російська економіка втрачає імпорт
Такі взяті стисло події перших двох днів на російському фінансовому ринку після запровадження світовою спільнотою безпрецедентних санкцій проти Росії за напад на Україну.
"Поки ми бачимо перші ударні хвилі, що накрили фінансові ринки. Тяжкі наслідки всього цього російська економіка відчує тоді, коли втратить важливі поставки", – вказує віце-президент Інституту світової економіки (IfW) у Кілі професор Штефан Котс (Stefan Koots). Зараз, за його словами, обриваються важливі зв'язки Росії в рамках міжнародного поділу праці, а це дуже боляче вдарить по її економіці.
Ці зв'язки обриватимуться напередусім через різку девальвацію рубля (як мінімум на 30% від початку війни), внаслідок чого незліченні російські компанії просто не зможуть більше імпортувати іноземну сировину, компоненти чи промислове обладнання. Не кажучи вже про споживчі товари, продовольство й ліки.
Одночасно позначатимуться міжнародні санкції проти російських компаній та окремих видів бізнесу, а також добровільна відмова фірм з різних країн вести справи в країні, що розв'язала війну в Європі.
Так що вже в найближчому майбутньому (мова про тижні чи навіть дні) росіяни зіткнуться з подальшими наслідками того, що сталося: простоями на виробництві або навіть його повною зупинкою через настачу комплектуючих, затримку або скорочення зарплат, розорення бізнесу, звільнення, перебої в постачанні населення. І, звісно, потужним сплеском інфляції.