Сьогодні починається візит до Москви держсекретаря США Хілларі Клінтон. Вона проведе переговори зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим, в ході яких повинна бути поставлена крапка в роботі над новим договором про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО), пише КоммерсантЪ.
РФ і США серйозно налаштовані
підписати документ до квітневої конференції з ядерної безпеки у Вашингтоні і,
за даними "Ъ", зараз обговорюють, де це краще зробити. Не виключено,
що саме в ході візиту пані Клінтон стане ясно, чи є в України, яка
запропонувала Київ як майданчик для підписання СНО, шанс прийняти найближчим
часом лідерів відразу двох світових держав.
Хілларі Клінтон і Сергій Лавров
мають намір пройтися по всьому порядку російсько-американських відносин, а
також обговорити головні міжнародні проблеми на зразок іранської ядерної
програми. "Двостороння зустріч буде присвячена усім питанням, які стоять у
нашому порядку денному і вимагають додаткового імпульсу. Обговоримо загальний
стан справ, подивимося, де необхідні додаткові зусилля, щоб ті чи інші
політичні питання просунути до стадії рішення", - пообіцяв напередодні
приїзду своєї колеги пан Лавров.
Останнім часом будь-які російсько-американські
переговори, на якому б рівні вони не відбувалися, неодмінно супроводжуються
обговоренням двох тем: підготовки нового договору СНО та іранської ядерної
проблеми. І завтрашня зустріч пана Лаврова з пані Клінтон не стане в цьому
сенсі винятком. США всерйоз розраховують на підтримку Москви в питанні
покарання Тегерана. Російський лідер Дмитро Медведєв останнім часом не раз
давав зрозуміти, що Росія може приєднатися до санкцій, якщо дипломатичні методи
будуть вичерпані. Востаннє він заявив про це в Парижі на початку березня,
обмовившись, що це повинні бути "розумні санкції", а не покарання
заради покарання, з чим погодився французький лідер Ніколя Саркозі.
Щоправда, джерела Ъ в МЗС РФ
вважають, що до крайніх заходів справа навряд чи дійде через протидію Китаю,
який зацікавлений у поставках енергоносіїв з Ірану, а тому не горить бажанням
голосувати за санкції в Раді безпеки ООН. Так чи інакше, але завтра голови
держдепу США і МЗС РФ в будь-якому разі поговорять на іранську тему.
Велику увагу сторони приділять
СНО, який з минулого року є для російських і американських дипломатів
настільним документом. "Звичайно ж, ми обговоримо СНО, - заявив
журналістам Сергій Лавров, коментуючи порядок переговорів з пані Клінтон .- Але
не з точки зору редагування тексту договору - цим займаються делегації. Станом
на день нашої зустрічі ми отримаємо доповіді керівників делегацій і подивимося,
як вони виконують домовленості, досягнуті Президентами в ході лютневої розмови
і в ході розмови 13 березня".
Хід роботи над договором
джерела Ъ в Кремлі і МЗС РФ оцінюють вкрай оптимістично. "Є бажання і всі
можливості встигнути впоратися з договором до 12 квітня (на цю дату намічена
вашингтонська конференція з ядерної безпеки .-Ъ). Всі принципові позиції,
включаючи телеметрію, узгоджені. Робота делегацій носить вже не політичний, а скоріше
чисто технічний характер", - говорить співрозмовник Ъ в МЗС РФ.
Йому вторить на умовах анонімності
і один з експертів, які беруть участь в роботі над новим СНО: "Я вважаю,
що президенти встигнуть підписати документ до конференції. Сторони вже
домовляються про конкретну дату і місце. Наразі всі розв'язки з принципових
питань знайдені". Не приховує оптимізму щодо договору і Сергій Лавров:
"Звірка текстів, зчитування, юридична та редакційна вивірка вже йдуть.
Сподіваюся, що нам доповідять про прогрес. Якихось ознак того, що щось іде не
так, я не бачу".
Подібний настрій
переговірників, мабуть, пояснюється тим, що російській і американській
делегаціям вдалося знайти формулу ув'язки в майбутній договір стратегічних
наступальних озброєнь з оборонними, тобто з ПРО. Про необхідність прописати цей
взаємозв'язок президенти РФ і США домовилися ще в липні минулого року під час
першого візиту до Москви Барака Обами. Цю домовленість згодом різко критикували
в сенаті, як з боку республіканців, так і з боку демократів. Наприклад, голова
комітету із зовнішньої політики Джон Керрі заявив, що доля ключового
російсько-американського документа буде залежати тільки від того, в якому
вигляді фінальна версія потрапить до сенату і чи зуміє адміністрація залишити
за рамками цього договору будь-які згадки про систему ПРО. З його слів,
адміністрація повинна мінімізувати збиток, який може бути завданий безпеці США,
"якщо план створення ПРО буде включено в текст договору".
Ще різкіше висловився колишній
опонент Барака Обами на президентських виборах сенатор Джон Маккейн:
"Спроби російської сторони включити до тексту договору згадку про план
розгортання систем ПРО абсолютно неприйнятні". Місяць тому пан Маккейн і
ще двоє сенаторів навіть написали листа помічнику президента США з національної
безпеки Джеймсу Джонсу, в якому закликали не допустити того, щоб "російські
скористалися договором з СНО для обмеження можливостей США в сфері
протиракетної оборони".
Після цього висловитися на
спірну тему вирішили і російські парламентарії. Зробив це спікер Думи Борис
Гризлов, який так само пригрозив не ратифікувати договір - але вже в разі того,
якщо він не побачить у ньому обіцяної ув'язки ОСО і ПРО. Однак Сергій Лавров
поспішив заспокоїти депутатів щодо цього. "Я б радив не хвилюватися. Така
ув'язка буде. Вона буде юридично закріплена. Тому проблеми не виникне", -
пообіцяв російський міністр.
Ще однією темою, пов'язаною з
ОСО і активно обговорюється сторонами, є вибір місця підписання історичного
договору. Раніше фаворитом у списку кандидатів значилася столиця Чехії, однак,
як з'ясував Ъ, віднедавна у Праги з'явився конкурент - Київ. Новий український Президент
Віктор Янукович запропонував Дмитру Медведєву підписати договір про СНО в
українській столиці. І у вівторок під час переговорів з головою МЗС України
Костянтином Грищенком Сергій Лавров заявив, що "Москва була б цьому
рада", додавши, що останнє слово все ж таки залишається за президентами РФ
і США.
Втім, є в російському
керівництві й інша, яка не висловлюється офіційно, точка зору, яка полягає в
тому, що пан Янукович поки що нічим не заслужив того, щоб до нього приїхали два
президенти. Так чи інакше, але візит Хілларі Клінтон, що починається сьогодні,
може дати відповідь на питання, чи є у Києва шанси прийняти найближчим часом
відразу двох лідерів світових держав.