У понеділок прем'єр-міністр Володимир Путін заявив про те, що об'єднання авіапрому Росії та України можливе тільки на ринковій основі і при проведенні незалежної експертизи авіаційних комплексів. Про те, які критерії цих оцінок і які активи української авіагалузі перш за все можуть бути цікаві Москві, газеті ВЗГЛЯД розповів головний редактор галузевого порталу Avia.ru Роман Гусаров.
- Володимир Путін заявив про те, що
об'єднання авіапрому Росії та України можливе "тільки на ринковій основі", що передбачає
"незалежну експертизу стану наших авіаційних комплексів". Які параметри,
насамперед, повинні оцінюватися в цій експертизі?
- Правильно було сказано, що потрібно провести аудит українського авіапрому
для оцінки його виробничого потенціалу. Те ж саме треба зробити з російським
авіапромом, тільки потім вже мають обговорюватися ринкові умови об'єднання.
Але слід зазначити, що процес оцінки дуже і дуже складний. Якщо взяти
який-небудь верстатний парк, він може абсолютно не відповідати сучасним умовам.
Тут можна багато прикладів наводити. Але ясно, що роботи не на один день. У
цьому році вона точно не буде завершена, навіть якщо почнеться завтра.
- У яку суму ви би оцінили капіталізацію ОАК? Сьогодні називаються різні
оцінки - від 1 до 4 млрд доларів. Яка цифра вам здається ближчою?
- Оцінка в 1 або 4 млрд доларів - це велика різниця. Сьогодні оцінити ОАК
дуже важко, оскільки корпорація знаходиться на роздоріжжі. Старі цивільні
проекти, які можна було записати в плюс, згортаються, а нові ще не запущені в
серійне виробництво.
- Але все-таки?
- Розумієте, оцінювати авіапромисловість можна, коли є продукція. Оцінити ж
порожні заводи з персоналом неможливо. Бізнесмени кажуть, що завод, незалежно
від його верстатів, коштує стільки, скільки за нього готові заплатити на ринку.
А оскільки ОАК ніколи на ринку не продавалася, то і оцінити складно.
- А в яку суму ви би оцінили український авіабудівний концерн "Антонов"? В
Україні стверджують, що ця сума ніяк не менше як 1 млрд доларів...
- З цього активу аналогічно - оцінити дуже складно. Зараз критерії оцінки
не визначені. Власник може оцінити в одну вартість, а ринок недооцінити у
кілька разів. Всі оцінки зараз далекі від істини. Сама процедура оцінки активів
буде йти дуже складно. Без будь-якого політичного рішення процес може затягтися
на довгі роки.
- Про достоїнства українського авіапрому сказано вже багато, в тому числі і
першими особами Росії. А які в нього недоліки?
- Недоліком, перш за все, є те, що він фактично розорений. Виробничі потужності
настільки розтринькано, що він здатний випускати самостійно тільки один-два
літаки на рік.
- Але тоді навіщо український авіапром так потрібен Росії?
- Головний актив - КБ Антонова, яке, на відміну від наших конструкторських
бюро, змогло створити лінійку нових літаків - АН-148, АН-140, транспортний
літак АН-70, якого потребує наша армія, вже не кажучи про АН-124 Руслан, про виробництво якого на території США
домовлявся президент Росії Дмитро Медведєв під час свого візиту до США. Я б
сказав, що нинішній потенціал КБ "Антонова" перевищує наш.
- Тобто в цьому сенсі кооперація могла б бути цікавою для Росії?
- Звичайно. У них є хороший розробник - "Антонов", у нас - виробничі
потужності - ОАК.
- Як ви вважаєте, чи піде Україна на наступну схему, яка сьогодні активно
обговорюється: 50% плюс одна акція "Антонова" можуть бути передані ОАК, а
натомість "Антонов" отримає невелику частку в російській корпорації?
- Так, такий варіант можливий. Тут немає ніяких перешкод, оскільки ми зараз
необхідні один одному - без українських розробок помре наш авіапром, а оскільки
КБ отримує гроші від продажу конкретних літаків, без нашого авіапрому помре
"Антонов".
- А чи справді Росії для успішного випуску Ан-148 так потрібні потужності
АНТК імені Антонова в Україні, чи нам буде достатньо Воронезького акціонерного
літакобудівного товариства (ВАЛТ)?
- Ситуація така: зараз ми налагодили виробництво АН-148 у Воронежі. Деякі
елементи фюзеляжу, крила, двигуни поставляються з України. А в Україні
збирається вже подовжена версія - АН-158, розрахована майже на 100 пасажирів.
Тобто це вже нова модифікація літака АН-148. Була досягнута така домовленість,
що АН-158 буде збиратися в Україні, а АН-148 - у Воронежі.
- Добре, давайте відійдемо від теми "Антонова". Чи є в України ще
які-небудь авіабудівні активи, які можуть бути цікаві Росії?
- В Україні ще є двигунобудівний завод у Запоріжжі "Мотор Січ", який мало
того що зберіг свій потенціал, а й наростив його. Всі російські вертольоти - і
військові, і цивільні - літають на двигунах цього підприємства. Тобто ми маємо в ньому стратегічну потребу.
Для Росії "Мотор Січ" повинен становити найбільший інтерес. Це дасть змогу нашій
авіації не втратити той парк, який у нас існує. Оскільки у нас дуже велика
кількість запорізьких двигунів на крилі.
- Чим же ще Росія може "поживитися" в Україні в частині авіапрому?
- Більше там нічого і немає. Звичайно, є київський і харківський авіаційні
заводи, але таких активів і в Росії з десяток. А ось двигунобудівне
підприємство в Запоріжжі на дуже хорошому рівні.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.