25 років тому сталася найбільша ядерна катастрофа, наслідки якої регулярно обіцяють, але не можуть ліквідувати, пише журналіст Олександр Лихолєтов в останньому номері російської Новой газеты.
Друга половина березня 2011 р. На основному автошляху, що веде від КПП "Дитятки" всередину 30-кілометрової зони відчуження, - терміновий ремонт її найбільш зруйнованих ділянок, те ж саме - в місті Чорнобилі, а на проммайданчику ЧАЕС - робочі, котрі вручну здирають залишки фарби з металевої огорожі основної траси, що веде до комплексу станційних будівель. Картина, відома з радянських часів під назвою "Підготовка до приїзду високого начальства". Начальство, причому найвище, напевно, приїде: 25-річчя аварії на ЧАЕС йому пропустити буде ніяк не можна, до того ж на висвітлення заходів на станції вже акредитовано понад 100 українських та зарубіжних ЗМІ, і ця кількість ще напевно зросте.
За кілька днів до цього в Києві відбудеться зустріч представників країн - донорів чорнобильського фонду "Укриття" (ЧФУ), на якому Україна вкотре проситиме про збільшення внесків і в цей фонд, і на Рахунок ядерної безпеки, з якого фінансується будівництво нового сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2).
За даними відкритого друку, до ЧФУ всього надійшло 864 млн євро, а на Рахунок ядерної безпеки - 321 млн євро. Незважаючи на ці величезні цифри, загальний дефіцит бюджету програми зі зняття ЧАЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему оцінюється українською стороною і Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), який є розпорядником коштів, що виділяються, в однакову суму - 740 млн. євро. До речі, спочатку вартість виконання всього плану заходів оцінювалася в 758 млн дол США, а будівництво НБК - в 300 млн. Порівняйте це з нині званою сумою - 1,55 млрд євро.
Якщо обіцянки країнами-донорами виділити всю цю суму або хоча б більшу її частину будуть дані, у вищого керівництва України з'явиться додаткова підстава для приїзду на ЧАЕС 26 квітня, щоб "доповісти народу" про успіхи щодо отримання додаткових коштів від світового співтовариства. При цьому практично напевно тому ж народові вкотре назвуть 2015 рік як термін введення в експлуатацію нового укриття - так званого нового безпечного конфайнмента (НБК).
Так от, цього вводу в 2015 році не буде. І ось чому. Вперше про необхідність побудувати нове укриття над спорудженим в 1986 році саркофагом над зруйнованим 4-м енергоблоком ЧАЕС фахівці заговорили всього через три роки після аварії, оскільки вже тоді стало зрозуміло, що виданий 30-річний гарантійний термін зберігання саркофага є завищеним. Перший обіцяний термін зведення нового укриття - вже далекий 1998 рік. Потім називалися 2005-й, 2008-й, 2010-й, 2012-й, а віднедавна поширений термін - "2015 рік".
Перший обіцяний термін зведення нового укриття - вже далекий 1998 рік. Потім називалися 2005-й, 2008-й, 2010-й, 2012-й, а віднедавна поширений термін - "2015 рік"
Вкрай цікаво те, що всі останні цифри озвучувалися українськими чиновниками високого рівня, аж до Президента країни, але при цьому жодним чином і ніде не були закріплені офіційно. Наприклад, в українській "Загальнодержавній програмі зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему", прийнятій в 2009 році, термін завершення будівництва НБК взагалі не вказаний. Подібне багаторічне "вільне поводження" з термінами, відсутність відповідальності за черговий зрив чергових термінів плюс очевидне потурання цьому з боку вищих чиновників ЄБРР жодним чином не дозволяють сподіватися на те, що будівництво нового укриття буде завершено в терміни, які нині анонсуються.
Схоже, що в ЄБРР це насправді розуміють, але роблять хорошу міну при поганій грі. 29 березня цього року на прес-конференції в Києві директор департаменту ядерної безпеки ЄБРР В. Новак заявив про те, що зведення НБК має завершитися в липні 2015 р. Таке враження, що пан чиновник з ЄБРР просто не знайомий з історією питання. Між тим, у ній є і такий епізод: 21 листопада 2005 р., після розкриття конвертів з комерційними пропозиціями двох учасників тендеру на проектування, будівництво і введення в експлуатацію НБК тодішній керівник контрактів Групи управління проектом, голова оцінного комітету Р. Хейл заявив: "Проектування конфайнмента займе близько 18-24 місяців, при цьому НБК може бути введено в експлуатацію через 50-55 місяців після укладення контракту з переможцем тендеру".
Контракт було укладено 17.09.2007 р. Але тоді нова "Арка" повинна була бути готовою вже в наступному, 2012 році. І де ж вона? А ніде, її будівництво взагалі ще не починалося, з 2009 р. і по сьогодні триває лише підготовка майданчика під майбутнє будівництво. Можу розкрити читачеві маленьку таємницю, яка насправді зовсім і не таємниця, - досі повністю не закінчено і саме проектування НБК. А далі має бути ще п'ять років будівництва, про які говорять самі ж українські чиновники (наприклад, гендиректор ЧАЕС І. Грамоткін ще 18.08.2009 р.). Про який липень 2015 року - як термін введення НБК в експлуатацію - може в таких умовах йтися?
Аналогічна картина спостерігається і щодо інших об'єктів інфраструктури, які повинні були бути побудовані в рамках реалізації програми зняття ЧАЕС з експлуатації. Найбільш, мабуть, характерний приклад - це СВЯП-2. Контракт на його будівництво було укладено з міжнародним консорціумом на чолі з французькою фірмою в 1999 році, в тому ж році почалося і саме будівництво. На четвертому році робіт, у 2003 році, будівництво на вимогу української сторони було припинено, оскільки об'єкт визнано таким, що не забезпечує вимоги ядерної безпеки (куди раніше дивилися українські регулюючі органи, залишається загадкою досі).
Далі протягом кількох років питання практично висіло у повітрі, і тільки потім контракт було розірвано. 17 вересня 2007 підписано новий контракт на будівництво СВЯП-2, цього разу з американською фірмою. І тільки 21.02.2011 р. ("всього-навсього" через 3,5 року після підписання контракту!) Прес-служба ЧАЕС повідомила про врішення всіх спірних, в тому числі фінансових, питань з американцями і їх готовність побудувати СВЯП-2 за 4,5 року. Тим часом в 2016 році закінчується встановлений ресурсний термін експлуатації нинішнього сховища відпрацьованого ядерного палива, побудованого ще за радянських часів ...
Тим часом в 2016 році закінчується встановлений ресурсний термін експлуатації нинішнього сховища відпрацьованого ядерного палива, побудованого ще за радянських часів ...
На жаль, проблеми ЧАЕС згаданим не вичерпуються. Є ще одна велика проблема, яка невблаганно почне наближатися у міру просування будівництва НБК. І ім'я цієї проблеми - витрати на експлуатацію нового укриття. Плани щодо подальшої роботи з 4-го блоку ЧАЕС в України, як відомо, наполеонівські - розбір конструкцій нинішнього саркофагу і самого 4-го блоку, витяг паливовмісних мас і в підсумку - перетворення простору під НБК в "зелену галявину". Тільки от є питання.
Як буде здійснюватися розбір конструкцій? Лорен Додд, голова проекту будівництва НБК, в публікації англійської Guardian від 28.02.2011 відповідає, що демонтажем зруйнованого реактора займеться робототехніка, а участь людини буде зведено до мінімуму. Лукавить пан Додд, однак, оскільки робототехніки, здатної тривалий час працювати в умовах високих радіаційних полів, не існує, щонайменше поки що, залишається лише неочевидна надія на науку і техніку майбутнього.
Ще питання: куди і ким будуть поміщатися паливовмісні маси (до відома: рівень радіації поруч з так званою "слоновою ногою" - застиглим розплавом ядерного палива, бетону, металоконструкцій - зараз становить 300 рентген на годину, разове отримання 300 рентген - це ГПХ, гостра променева хвороба 2-ої стадії, яка може призвести до летального результату)? У спеціальні контейнери, кажуть. Які не існують і розробку яких ще не розпочинали. Куди на зберігання звозитимуть ці контейнери?
Куди звозитимуть всі інші матеріали розбирання нинішнього саркофагу, багато з яких добре фонять, а це - десятки тисяч тонн бетону, металоконструкцій і т.п., які в силу масо-габаритних характеристик ні в які контейнери не помістяться? Будуть просто звалені на іншу "зелену галявину", яка одразу перестане бути такою? Розрахований на 300-річне зберігання низько-і середньоактивних твердих радіоактивних відходів (ТРАВ) пункт зберігання "Буряківка" практично повний (залишилися незаповненими всього дві траншеї з 30), та й призначений він лише для ТРАВ з рівнем випромінювання до 1 рентгена на годину, а інших місць немає.
Нарешті, "най-най" питання. Хто буде оплачувати розробку і виробництво згаданої техніки, контейнерів та ін., а також самі витрати з експлуатації НБК? Які при здійсненні зазначеного обсягу робіт будуть досягати сотень і більше млн доларів, євро та інших видів вільно конвертованої валюти на рік. Виділення Україною коштів на це нині чинною системою збору коштів країнами-донорами не передбачено, ніяких переговорів щодо цього світове співтовариство не вело. Інакше кажучи, з пуском НБК та інших передбачених планом об'єктів в експлуатацію зобов'язання країн-донорів закінчаться. Є всі підстави вважати, що Україна тягнути цей фінансовий тягар тільки на собі не захоче. І що тоді?
А тоді будуть два варіанти розвитку подій. Перший: грошей Захід більше не дає, і тоді поверх одного саркофага буде просто стояти інший. І все, ніяких тобі "зелених галявин". А, можливо, вони і спочатку не передбачалися, а всі обіцянки стосовно цього - всього лише піар-ходи? Другий варіант: ЄБРР не захоче розлучатися з системою освоєння коштів, що настільки, схоже, полюбилася йому, що (звинувачення на адресу чиновників банку, які опинилися в тому числі і "корупційно краще підготовленими", ніж українські чиновники, лунали і лунають регулярно), що в результаті "породить" систему збору і виділення коштів на експлуатацію НБК. Тоді існування теми "освоєння" коштів (і "годівниці" для нечистих на руку чиновників з обох сторін) буде забезпечено на довгі роки вперед.
"Ми негайно зупинимо всі роботи і розпустимо всі будівельні організації. Вони (країни-донори) зобов'язані платити!", заявили в МНС, відповідаючи на запитання, що буде, якщо донори перенаправлятимуть свою допомогу Японії
Окремо кілька слів про позицію МНС України, у підпорядкуванні якого перебуває ЧАЕС і яке тим самим відповідає за проведення української держпрограми-2009 з виведення ЧАЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему. Наголошую: БЕЗПЕЧНУ! Одного з керівників міністерства я запитав: що станеться, якщо в силу форс-мажорних обставин (наприклад, події в Японії) країни - донори ЧФУ в найближчому майбутньому перенаправлятимуть свої резервні кошти на допомогу Японії, утримавшись на якийсь час від поповнення ЧФУ та Рахунку ядерної безпеки? Відповідь було швидкою і чіткою: "Ми негайно зупинимо всі роботи і розпустимо всі будівельні організації. Вони (країни-донори) зобов'язані платити!" Ось так!
Взагалі-то будь-якою мовою будь-якої країни світу це називається одним словом, і слово це - "шантаж". Добряче постарілий саркофаг, переповнене СВЯП-1, в якому відпрацьоване паливо вже зберігається за схемою так званого ущільненого зберігання, оскільки більше зберігати в сухому вигляді його ніде, а вічно тримати тепловиділяючі збірки в воді у басейнах витримки не можна. А ми - "руки в боки" і "всі зупинимо"! Важко назвати таку позицію виконаною турботою про престиж держави і здоров'я населення, причому не тільки своєї країни.
Один з дорожніх ремонтників в зоні відчуження сумно припустив, що наступного разу влада згадає про необхідність хоча б косметичного ремонту до 50-річчя аварії на ЧАЕС, тому як 30-річчя, 35-річчя аварії і т. п. - це "не дати ". Дуже не хотілося б, щоб це припущення збулося.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.