На початок червня заплановано засідання українсько-російської комісії, яка, як очікується, прийме рішення про повернення Севастополю частини земель у центрі міста, орендованих Чорноморським флотом РФ, пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
До цього ж часу Верховна Рада підготує законопроект "Про основи розвитку Автономної Республіки Крим та інвестиційної діяльності на її території". А Президент Віктор Янукович в очікуванні припливу інвестицій планує провести в Сімферополі виїзне засідання Ради регіонів.
Примірний перелік ділянок, від яких може відмовитися ЧФ, вже потрапив в українські ЗМІ. За їхніми відомостями, йдеться про майже 750 га в Севастополі, на яких зараз розташовані порожні і руйнуються будівлі старих радянських заводів. За словами представників міської адміністрації, для флоту це буде не втратою, але швидше вигодою: зменшаться комунальні платежі, а в оренді ЧФ при цьому залишиться понад 2,5 тис. га земель у Севастополі з приблизно 15 тис. га оренди в цілому по Криму.
Експерт Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Сергій Згурець пояснив "НГ", що орендна плата за всі об'єкти базування флоту, відповідно до міждержавних угод, складає близько 100 млн. дол на рік. Ця сума щорічно до 2017 року списується з боргу за газ, який Україна накопичила перед Росією до 1997 року. Окремо ЧФ оплачує тільки комунальні платежі до місцевого бюджету. А з держбюджету України Севастополю компенсуються додаткові витрати, пов'язані з базуванням флоту. Втім, міська влада незадоволена ні рівнем платежів, ні сумами компенсацій. Тому ще рік тому керівництво міської адміністрації виступило з пропозицією повернути місту ті землі, які не потрібні флоту, зате можуть бути використані для реалізації вигідних інвестиційних проектів.
Орендна плата за всі об'єкти базування флоту, відповідно до міждержавних угод, складає близько 100 млн. дол на рік. Ця сума щорічно до 2017 року списується з боргу за газ, який Україна накопичила перед Росією до 1997 року
Нещодавно посол з особливих доручень Віктор Семенов, який курирує з української сторони питання базування ЧФ, повідомив: "У червні на експертному рівні буде розглянуто низку питань, що стосуються участі російської сторони в розвитку соціальної сфери Севастополя та інших пунктів базування ЧФ. У тому числі будемо говорити і щодо земель". Один з міських чиновників неофіційно уточнив, що попередні переговори в Москві вже відбулися наприкінці квітня. Сенс їх нібито полягав в тому, що саме російські інвестори отримають право освоювати ті комерційно привабливі землі, від яких відмовиться ЧФ.
За даними українських ЗМІ, йдеться про п'ять великих проектів. На мисі Херсонес планується побудувати Центр ділового співробітництва, умовно званий чорноморським Давосом, а також аеродром для малої авіації. На узбережжі Південної бухти може бути створено міський порт і яхтову марину, а також туристичні об'єкти - ресторани, готелі, сучасні санаторні зони. Крім того, планується забудова житловими будинками та туристичними комплексами Каранського плато і Козачої бухти. У цілому вартість проектів оцінюється приблизно в 2 млрд. дол.
Експерт Згурець зазначив, що в плані юридичного оформлення ця ідея сумнівна. "Щоб передавати частину земель, потрібно провести повну інвентаризацію всього - і земель, і інфраструктури, - що перебуває в оренді ЧФ. У період президентства Ющенка українська сторона ультимативно, але безуспішно домагалася цього. При Януковичі процес зрушився з мертвої точки, але інвентаризація завершиться в кращому разі років через два. До цього жоден цивілізований інвестор не ризикне вкладати кошти", - зазначив він. Згурець припускає, що майбутнє рішення про передачу під комерційну забудову земель у Севастополі - частина українсько-російських закулісних домовленостей.
Попередні переговори в Москві вже відбулися наприкінці квітня. Сенс їх нібито полягав в тому, що саме російські інвестори отримають право освоювати ті комерційно привабливі землі, від яких відмовиться ЧФ
Він нагадав, що рік тому, коли команда Януковича звернула увагу на Крим, виявилося безліч земельних зловживань. У тому числі факти незаконної передачі земель, орендованих флотом, під приватну забудову. "Дачі, котеджні містечка - всього цього немає в офіційних документах. Але інвентаризація почалася, проблему потрібно вирішувати. Можливо, сторони зійшлися на тому, що вже побудоване руйнувати не будуть, а натомість флот відмовиться від частини земель", - припустив експерт, зазначивши, що в такому разі на право забудови в Севастополі дійсно можуть претендувати російські інвестори.
Тим часом у Криму все більш активно проявляють себе турецькі бізнесмени. Якщо навесні нинішнього року відбулося кілька ознайомлювальних зустрічей кримської влади з представниками уряду Туреччини, то вже восени планується проведення в Сімферополі найбільшого за всі роки незалежності українсько-турецького інвестиційного форуму. Найближчим часом планується відкрити транспортне сполучення за маршрутом Синоп-Ялта, а також збільшити кількість поромів з турецького Зонгулдака до Севастополя і Євпаторії.
Крім цього, інтерес до кримських проектів досі виявляє Євросоюз, який днями оголосив про намір у найближчі чотири роки скерувати 12 млн. євро на проекти розвитку, в тому числі 2 млн. євро на програму залучення західних інвесторів для реалізації інвестиційних проектів у Севастополі. Тільки наприкінці квітня глава кримського уряду Василь Джарти провів відповідну презентацію в Лондоні та Брюсселі, а днями звернувся до країн ЄС із закликом відкривати свої консульства в українській автономії, щоб полегшити роботу бізнесменам.
Політолог Сергій Таран зазначив, що стратегічні плани щодо Криму давно є не тільки у перерахованих партнерів України, але також у США і навіть Китаю
Представники української влади впевнені, що робота на різних напрямках не призведе до конфліктів. Вони зазначають, що місце знайдеться всім. Зокрема, представники Туреччини і ЄС зацікавлені у розвитку сільського господарства, альтернативної енергетики і туризму на західному узбережжі Криму. Всі ці сфери залишаються поки цілиною. А відповідні проекти прописані в затвердженій наприкінці минулого року Стратегії економічного і соціального розвитку АРК на 2011-2020 роки. Зараз починається перший етап її реалізації.
Політолог Сергій Таран зазначив, що стратегічні плани щодо Криму давно є не тільки у перерахованих партнерів України, але також у США і навіть Китаю. "У різний час презентувалися найпривабливіші проекти і програми розвитку. З'являлися інвестори, готові вкладати гроші. Але все впиралося в ключову проблему - корупцію. Вона не вирішена і зараз", - сказав він, зауваживши, що на цьому тлі Україна і Росія можуть домовитися про точкові проекти, пов'язані з освоєнням земель, що перебувають в оренді ЧФ. Але інші більш масштабні інвестиційні проекти, на думку Тарана, залишаються поки тільки проявом політичної зацікавленості в українському регіоні.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.