Восени Україна може підписати з ЄС угоду про зону вільної торгівлі, а вже в грудні, в ході саміту Україна-ЄС, може бути затверджено статус асоційованого члена України в ЄС, - пише Тетяна Івженко в Независимой газете.
Навесні у Києві побували з візитами практично всі керівники Польщі, включаючи президента Броніслава Коморовського, прем'єр-міністра Дональда Туска і главу Бюро національної безпеки Станіслава Козея. Пік активності припав на час напружених українсько-російських переговорів щодо перспективи участі України в Митному союзі.
Хоча Президент Віктор Янукович заявляє про необхідність поєднати два напрямки співробітництва, надавши їм тільки різні форми, російський президент Дмитро Медведєв застеріг Україну, що всидіти на двох стільцях не вдасться. Він фактично підтримав озвучену раніше прем'єр-міністром РФ Володимиром Путіним вимогу до Києва чітко визначитися з напрямком інтеграції.
Путін, нагадаємо, на початку весни ц.р. пояснив, якщо Київ візьме курс на створення зони вільної торгівлі з ЄС, то членам Митного союзу доведеться ввести на своїх кордонах загороджувальні бар'єри, щоб запобігти напливу через українську територію товарів іноземного виробництва. Справа в тому, що рівень митних тарифів у ЄС і Митному союзі істотно відрізняється, пояснив він.
Хоча Президент Віктор Янукович заявляє про необхідність поєднати два напрямки співробітництва, надавши їм тільки різні форми, російський президент Дмитро Медведєв застеріг Україну, що всидіти на двох стільцях не вдасться
Минулого тижня Верховна Рада України поставила крапку в невизначеності: за підсумками парламентських слухань більшість депутатів проголосували за євроінтеграцію як зовнішньополітичний пріоритет держави. Вони заявили про необхідність адаптувати місцеве законодавство до вимог ЄС у відповідності до норм СОТ. І при цьому рекомендували уряду продовжити роботу з налагодження зв'язків з Митним союзом, але без вступу в цю організацію.
Примітно, що в день, коли відбулося це голосування, в Мінську було фактично провалено план підписання нової угоди про зону вільної торгівлі в межах СНД. Розгляд документа, зацікавленість в якому проявляє українська сторона, було відкладено до осені. Зате днями Київ отримав новий заохочувальний сигнал від ЄС: екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський, який побував в українській столиці і очолює нині міжнародну організацію "Ялтинська європейська стратегія", запевнив команду Януковича, що євроінтеграційні процеси можуть відбуватися швидше, ніж планувалося. Прес-служба уряду зазначила, що ЄС готовий розглядати угоду про зону вільної торгівлі з Україною вже восени. Таким чином, у грудні з'явиться можливість сконцентрувати увагу на більш широкому документі - угоді про асоційоване членство України в ЄС.
ЄС готовий розглядати угоду про зону вільної торгівлі з Україною вже восени
У Києві при цьому зазвучало питання: що дасть Україні євроінтеграція і як вона позначиться на відносинах з Росією? Прем'єр-міністр Микола Азаров, зустрічаючись з Кваснєвським, зазначив, що вважає життєво важливими для держави питаннями як укладення угоди про зону вільної торгівлі з ЄС, так і підписання такого ж документа з Митним союзом. Адже на частку кожного партнера припадає приблизно по 30% товарообігу України. "Зі Сходу ми оточені Митним союзом у складі Білорусі, Росії, Казахстану, із Заходу - Європейським союзом, який також є митним союзом. І так Україна перебуває в кільці між двома митними союзами. Ось така наша специфіка", - сказав Азаров, зазначивши, що вважає за можливе налагодження ділових і взаємовигідних відносин з обома блоками.
Українські експерти сумніваються в тому, що Росія, яка жорстко заявила про необхідність вибору, буде байдуже спостерігати за просуванням євроінтеграції. Керівник Інституту публічної політики Віктор Чумак пояснив "НГ", що напередодні президентських виборів кожному з російських кандидатів надзвичайно важливо переконати Україну в необхідності приєднання до "російського світу, єдності слов'янських народів". "Україна для Росії зараз стала одним з головних зовнішньополітичних викликів", - вважає він. Політолог Дмитро Видрін не згоден з колегою, він упевнений, що взаємовигідне співробітництво в трикутнику ЄС-Україна-РФ цілком можливе, якщо тільки вдасться розділити політику національних інтересів і емоції політиків. Екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко зазначив, що складнощі у відносинах з Росією як виникали раніше, так виникають і зараз. Як приклад він навів газові відносини: незважаючи на прихід до влади команди Януковича, російська сторона не поспішає скасувати невигідні Україні контракти. "Україна сьогодні отримує газ, який дорожчий, ніж у країнах Європейського союзу. Тому нам треба вступати в ЄС, щоб хоч трохи себе захистити", - зазначив він.
Напередодні президентських виборів кожному з російських кандидатів надзвичайно важливо переконати Україну в необхідності приєднання до "російського світу, єдності слов'янських народів"
У цілому українські економісти і політологи вважають, що і політики, і фінансово-промислові групи, і населення країни орієнтовані здебільшого на членство в ЄС, ніж на інтеграційні проекти в СНД. Як свідчать результати недавнього експертного опитування, проведеного Центром ім. Разумкова, більшість фахівців впевнені, що зближення з ЄС більшою мірою враховує інтереси України у сфері зміцнення безпеки, створення сприятливих умов для розвитку національної економіки, залучення інвестицій та інноваційних технологій. Проте ті ж експерти вважають необхідним і вигідним розвиток проектів співробітництва з партнерами по СНД. Однак на найближчу перспективу вони прогнозують загострення українсько-російських відносин у зв'язку з активізацією переговорів про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Економісти не відкидають, що через це між партнерами по СНД знову спалахнуть торговельні війни.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.