Українська державна компанія "Енергоатом", що є оператором всіх атомних станцій України і яка керує рядом суміжних підприємств, днями підписала меморандум про взаєморозуміння з Китайською національною ядерної корпорацією (CNNC), - пише Тетяна Івженко в Независимой Газете.
Експерти зазначають, що на даному етапі документ є лише декларацією намірів. У самому факті його підписання не бачать прямого зв'язку зі складнощами, які виникли останнім часом у спільних українсько-російських атомних проектах.
Прес-служба Енергоатому повідомила, що українська та китайська компанії мають намір визначити "обсяг майбутньої співпраці у сфері проектування, будівництва, введення в експлуатацію, експлуатації та технічного обслуговування АЕС". Окремо сказано про спільні проекти зі створення безпечних умов зберігання відпрацьованого ядерного палива. Джерела, близькі до переговорів, що відбулися, стверджують, що мова йшла ще про один напрямок співпраці - видобутку урану на українських родовищах. Проте в офіційному звіті про це немає ні слова.
Українська та китайська компанії мають намір визначити "обсяг майбутньої співпраці у сфері проектування, будівництва, введення в експлуатацію, експлуатації та технічного обслуговування АЕС
Всі перелічені напрями співпраці ще з радянських часів Україна реалізує з Росією. Рік тому під час візиту до Києва прем'єр-міністр РФ Володимир Путін запропонував об'єднати активи двох країн в атомній енергетиці. "Мова йде про великомасштабну кооперацію наших ядерних галузей. Ми пропонуємо створити великий холдинг, який включав би в себе об'єднану генерацію, атомне машинобудування і паливний цикл", - сказав він. Путін пояснив, що в такому форматі українські та російські атомники могли б більш ефективно працювати на ринках третіх країн.
Пропозиція так і залишилася на розгляді української сторони, хоча за минулий час було затверджено кілька великих спільних проектів. Зокрема, були підписані довгострокові контракти на постачання в Україну російського ядерного палива для АЕС, затверджені плани спільного будівництва двох нових енергоблоків на Хмельницькій станції, а також створення в Україні за російськими технологіями заводу з фабрикації ядерного палива.
Рік тому під час візиту до Києва прем'єр-міністр РФ Володимир Путін запропонував об'єднати активи двох країн в атомній енергетиці
І навіть ці проекти в 2011 році гальмуються, стверджують фахівці. Як пояснила "НГ" експерт українського Агентства ядерних новин Ірина Машек, проблема в тому, що уряд України не прийняв рішення ні про виділення коштів для ТЕО проекту будівництва заводу, ні про надання державних гарантій для залучення російського кредиту під будівництво двох енергоблоків. За її словами, українські державні організації у сфері екологічного контролю атомної галузі останнім часом стали сумніватися в надійності та належної атестації російських технологій: "Мабуть, просто тягнуть час".
Директор підрозділу "Атомпроектінжиніринг" компанії "Енергоатом" Володимир Бронніков раніше підтвердив українським ЗМІ, що через невирішеність питання про держгарантії Сбербанк Росії, який планує виступити кредитором, не може почати перерахування коштів. Загальний обсяг фінансування названий фахівцями на рівні 1 млрд. дол., а гарантії отримані тільки на восьму частину цих коштів, що, як стверджують фахівці, не дозволяє в термін розробити документи з проектування реактора і на замовлення необхідного устаткування. Українські атомники вважають, що питання може бути узгоджено в рамках засідання українсько-російської комісії з економічного співробітництва, яке відбудеться 7 червня в Москві.
Українські державні організації у сфері екологічного контролю атомної галузі останнім часом стали сумніватися в надійності та належної атестації російських технологій: "Мабуть, просто тягнуть час".
Втім, часу на розгляд проблем співробітництва в атомній галузі в ході засідання буде небагато, оскільки основну увагу сторони приділять газовій темі. Деякі експерти припускають, що Київ на переговорах спробує на політичному рівні пов'язати ці питання: домогтися перегляду формули ціноутворення на газ, пообіцявши натомість оперативно "зрушити" атомні проекти. "Якщо розглядати проблему в такому контексті, то українсько-китайський меморандум можна вважати натяком Росії - мовляв, є у світі й інші партнери", - зазначила Ірина Машек.
Експерт в атомній галузі, доктор наук Людвіг Литвинський не бачить ніякого зв'язку між напрямами співробітництва України з Росією і Китаєм. "Безперечно, нам є що запропонувати Піднебесній, адже в Україні розвинене атомне машинобудування, не кажучи вже про інжинірингові та консалтингові послуги. Китай активно розвиває атомну енергетику а тому зацікавлений у партнерстві", - сказав він "НГ". Що стосується співпраці з Росією, Литвинський вважає, що проблеми - це "звичайний робочий процес, в якому неминучі збої і тимчасові труднощі". "Кожна зі сторін намагається відстояти свої національні інтереси - це нормально. Але я впевнений, що всі проблеми будуть вирішені в дусі партнерства. В умовах обмеженого ринку пропозиції і збуту це неминуче", - сказав експерт.
Київ на переговорах спробує на політичному рівні пов'язати ці питання: домогтися перегляду формули ціноутворення на газ, пообіцявши натомість оперативно "зрушити" атомні проекти.
Керівник "Росатома" Сергій Кирієнко, який побував у Києві наприкінці квітня, підтвердив у інтерв'ю " Экономической правде", що проблеми виникають, але оперативно вирішуються, і висловив готовність до розширення співпраці з українською стороною фактично з будь-яких напрямків галузі.
Експерт Машек впевнена, що співпраця такого рівня з Китаєм практично неможлива: "Вони стратегічно орієнтовані на те, щоб мінімізувати імпорт, робити все самостійно: один раз закуповують обладнання - і намагаються розробити таке ж, грубо кажучи, скопіювати. З Росією теоретично можна домовитися про спільну розробку нових технологій - Кирієнко у Києві говорив про нове, абсолютно безпечне покоління реакторів на швидких нейтронах. У цю роботу могли б включитися не тільки наші підприємства, а й учені. Але для просування подібних проектів потрібні зважені політичні рішення ".
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.