EUinside: Українська дилема: з Кремлем чи з Брюсселем

Україна сьогодні дуже відрізняється від України часів Помаранчевої революції, яка взяла постійний курс на зближення з Європейським Союзом сім років тому, - пише Ірена Михайлова у болгарському виданні EUinside.

Згідно з результатами опитувань громадської думки у самій країні, а також із голосами критиків у Євросоюзі, поштовх українського суспільства у напрямку до демократії, чесного і прозорого державного управління, що отримав у 2004 році підтримку ЄС, не зміг забезпечити проведення справжніх реформ. До останнього часу Україна, що була прикладом поглибленої інтеграції із Заходом, після перемоги на виборах проросійського президента Віктора Януковича у січні 2010 року, здається, знову перебуває на роздоріжжі.

Якою є мова української політики сьогодні – говорить вона на користь Євросоюзу або на користь Росії - це питання, на яке у країни як і раніше немає відповіді. У будь-якому випадку ставки високі, а факти невизначені. 29 вересня ми чекаємо довгоочікуваного саміту європейських лідерів зі східними партнерами ЄС, де Україна повинна стати однією з головних країн як держава, що знаходиться на останній стадії переговорів щодо асоційованого членства у ЄС та створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (deep and comprehensive free trade area - DCFTA) із Євросоюзом. Останні дані показують, що Європейський Союз є найбільшим торговим партнером України.

До останнього часу Україна, що була прикладом поглибленої інтеграції із Заходом, після перемоги на виборах проросійського президента Віктора Януковича у січні 2010 року, здається, знову перебуває на роздоріжжі.

З іншого боку, Росія продовжує відстоювати свої економічні та політичні позиції як найбільшого енергетичного постачальника країни. Той факт, що приблизно 80% російського газу йде у Європу через трубопроводи на українській території, робить відносини ЄС-Росія-Україна сильно вкоріненими з економічної точки зору, і, відповідно, утричі складнішими, ніж з політичної точки зору. З точки зору Адреаса Умланда, викладача політології в Національному університеті в Києві, проблемою для всіх трьох сторін, пов'язаною зі встановленням економічного і політичного балансу, є необхідність досягти угоди "з довгострокових зовнішньополітичних цілей і стратегій".

Пан Умланд стверджує в інтерв'ю Valdaiclub.com 2 вересня, що "станом на кінець серпня 2011 року ці відносини залишаються у незмінному стані, оскільки в України на столі є кілька варіантів, і не прийнято жодного остаточного рішення, який із них вибрати - асоційоване членство з ЄС, участь в очолюваному Росією Митному союзі (Росії, Білорусії та Казахстану) або продовження внутрішньої стагнації та міжнародної ізоляції". За його словами, "ні європейські, ні російські лідери, ні навіть саме українське керівництво, здається, не мають чіткого уявлення щодо шляху, яким піде Україна у своїх міжнародних відносинах у найближчому майбутньому".

Той факт, що приблизно 80% російського газу йде у Європу через трубопроводи на українській території, робить відносини ЄС-Росія-Україна сильно вкоріненими з
економічної точки зору, і відповідно, утричі складнішими, ніж з політичної точки зору

Проте українська дилема легко помітна в останніх новинах з українського політичного та економічного життя. Після того, як Янукович виставив свою кандидатуру та виграв вибори в січні 2010 року, незважаючи на те, що був дискредитований як політична фігура після Помаранчевої революції, зовнішня політика країни зробила помітний поворот у своїх відносинах із Росією, якій був зроблений подарунок - продовження терміну оренди військової бази на Кримському півострові до 2042 року. Водночас український президент швидко запевнив ЄС, що європейська інтеграція залишається природним напрямом політики України. Однак Янукович однозначно відкинув завдання членства у НАТО, закріплене в ідеологічній платформі колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко заради участі України в загальній західній системі безпеки.

З одного боку, угода з Росією забезпечила Україні тридцятивідсоткову знижку в цінах на газ. А з іншого, ЄС чинить тиск на українську владу для того, щоб вона провела реформи для поліпшення енергоефективності країни за допомогою використання поновлюваних джерел енергії та здійснення структурних змін у промисловому секторі, що зробить Україну менш залежною від Кремля. Останнє, безсумнівно, є вкрай невигідним для Кремля, який логічно працює над розвитком свого стратегічного потенціалу "у ближньому зарубіжжі" шляхом об'єднання російських із ключовими українськими компаніями - у галузі авіації, енергетики, транспорту та сировини - як способу отримання реального доступу до української політики.

ЄС чинить тиск на українську владу для того,щоб вона провела реформи для поліпшення енергоефективності країни за допомогою використання поновлюваних джерел енергії та здійснення структурних змін у промисловому секторі, що зробить
Україну менш залежною від Кремля.

Тим не менше, тіньові оборудки олігархів, корупція та неефективна судова система не поєднуються з європейськими умовами для отримання вільного візового режиму і торгової угоди України з ЄС. Незважаючи на зусилля Польщі, які амбітно демонструвалися під час польського головування в Євросоюзі, у напрямку пропозиції якнайшвидшої інтеграції зі східними партнерами, і в першу чергу з Україною, та прискорення процесу візової лібералізації і створення режиму вільної торгівлі, 27 країн-членів союзу не єдині з даного питання.

На неформальній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Сопоті 2-3 вересня верховний представник ЄС із зовнішньої політики Кетрін Ештон висловила серйозну заклопотаність політичною ситуацією в Україні. На даний момент Юлія Тимошенко, харизматичний і проєвропейський лідер опозиції, яка стала відомою за часів Помаранчевої революції 2004 року, а сьогодні є основним суперником президента Януковича, утримується під арештом. За даними ЄС, звинувачення на адресу Тимошенко у підписанні незаконної газової домовленості із Росією у 2009 році є неправомірними, а мета самого суду - завдати шкоди її політичній репутації та репутації української політичної опозиції в цілому. Французький міністр закордонних справ Ален Жюппе рішуче заявив на зустрічі, що для остаточного оформлення угоди про вільну торгівлю із ЄС Україна повинна забезпечити справедливий і прозорий суд, а Тимошенко повинна бути звільнена із в'язниці. Міністр закордонних справ Польщі наполягає на тому, що незважаючи ні на що, ця політична справа не повинна стати причиною для відкладання підписання угоди.

Наприкінці вересня на саміті Східного партнерства Євросоюзу з'явиться більше деталей щодо політичної дилеми України, яка незабаром може перетворитися на дилему європейських лідерів, чи давати добро на якнайшвидше асоційоване членство для України та участь її у зоні вільної торгівлі з ЄС у грудні 2011 року, або ще далі відкласти ратифікацію договору.

Оригінал публікації: The Ukrainian Dilemma: with Kremlin or with Brussels?

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.