Фото: Reuters
Київ прагне знизити залежність від Росії в стратегічно важливій галузі
Україна не збирається відправляти радіоактивні відходи до Росії, пише журналіст Независимой газеты Тетяна Івженко.
У
Чорнобилі завтра має розпочатися будівництво сховища для "відпрацьованих
джерел іонізуючого випромінювання". Небезпечний
непотріб звозитимуть сюди з українських підприємств. Проект фінансується Євросоюзом. А
нещодавно завершився етап закулісних інтриг в українсько-російському проекті
будівництва заводу з фабрикації ядерного палива. Київ
прагне знизити залежність від Росії в стратегічно важливій галузі, роблять
висновок експерти.
У
перші місяці роботи Віктора Януковича на посту президента фахівці припускали
інтеграцію українських та російських активів в атомній сфері. Прогнози
будувалися на підставі зробленої в квітні минулого року пропозиції російського
прем'єра Володимира Путіна: "Мова може йти про створення великого
спільного холдингу, що об'єднує галузі атомного машинобудування, паливного
циклу та атомної генерації". Через
півроку представники "Росатома" повідомили, що переговори вийшли на
стадію оцінки активів. Але,
як і в питанні заявленої інтеграції в газовій сфері, далі справа не
просунулася.
У Чорнобилі завтра має розпочатися будівництво сховища для "відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання". Небезпечний непотріб звозитимуть сюди з українських підприємств
Але
за цей час Україна визнала російську компанію ТВЕЛ переможцем у тендері на
будівництво заводу з фабрикації ядерного палива.
20
вересня керівник українського концерну "Ядерне паливо" Тетяна Амосова
повідомила, що юридичне оформлення СП, в якому українське "Ядерне
паливо" отримає 50% +1 акцію, а російський ТВЕЛ - 50% -1 акцію,
завершиться до кінця року. У
2012 році сторони планують пройти етап проектування об'єкта, наступні три роки
буде тривати будівництво, і в 2015 році новий завод почне роботу в
Кіровоградській області.
Передбачається,
що в майбутньому підприємство зможе забезпечити паливом не тільки чотири
українські атомні станції, але і АЕС інших країн. Якщо
зараз Україна забезпечує свої потреби в основному за рахунок російських
постачань, то через кілька років зможе навіть заробляти на експорті палива. Єдина
ланка - збагачення українського урану - залишиться, як і колись, у Росії,
оскільки Україна не має права на цю технологію.
Але
залишилася інша складна проблема, яку раніше Київ традиційно вирішував у
співпраці з Росією, - зберігання відпрацьованого ядерного палива. Ще
в 2003 році в Києві задумалися про необхідність будівництва власних сховищ:
по-перше, послуги російської сторони подорожчали (хоча офіційно ціни ніколи не
називаються, але фахівці стверджують, що зараз вони можуть досягати кілька
мільярдів доларів на рік), по-друге, відпрацьоване паливо
на 95% складається з ядерних матеріалів, які можуть бути перероблені і
використані в майбутньому. Російські
державні компанії виявили зацікавленість до участі в проекті будівництва сховищ
на території України, але через рік, вже після помаранчевої революції, не були
допущені навіть до участі в конкурсі.
В
останні дні 2005 року був підписаний контракт на будівництво сховища на
території Чорнобильської зони з американською компанією "Холтек
Інтернешнл". Однак саме
будівництво до цього часу не почалося. Один
з чиновників колишнього українського уряду пояснив "НГ", що справа
спочатку загрузла в політичних чварах, а потім застопорилася через законодавчу
неврегульованість питання. "Тільки
цього літа уряд Миколи Азарова подав до Верховної Ради проект закону" Про
поводження з відпрацьованим ядерним паливом ", але документ поки що не
розглянуто", - зазначив екс-чиновник.
В останні дні 2005 року був підписаний контракт на будівництво сховища на
території Чорнобильської зони з американською компанією "Холтек Інтернешнл". Однак саме будівництво до цього часу не почалося
У
пояснювальній записці до законопроекту сказано: "В даний час відпрацьоване
ядерне паливо АЕС України (за винятком Запорізької АЕС, на якій з 2001 року
експлуатується" сухе "сховище контейнерного типу) вивозиться на
тимчасове зберігання і подальшу переробку в Росію. Вартість послуг російських
спеціалізованих підприємств зі
зберігання і переробки має стійку тенденцію до зростання з кожним роком. Крім
того, починаючи з 2013 року Україна повинна прийняти з Росії для зберігання і
подальшого поховання високоактивні радіоактивні відходи, що утворюються в
результаті переробки відпрацьованого палива українських АЕС ". Тому
український уряд налаштований якомога швидше вирішити питання з будівництвом
сховища.
Тим
часом в українських ЗМІ з'явилася інформація про те, що 5 жовтня в
Чорнобильській зоні відбудеться закладення першого каменя в об'єкт, який
планується ввести в дію з 2013 року. Участь
у церемонії візьмуть глава українського МНС Віктор Балога, посол Великобританії
Лі Тернер і голова представництва Євросоюзу в Україні Жозе Мануель Пінту
Тейшейра. "Це
зовсім інше сховище, - пояснила" НГ "експерт Інституту стратегічних
досліджень Ольга Кошарна. - На сайті МНС чітко зазначено, що цей об'єкт
призначений для зберігання відпрацьованих джерел іонізуючого
випромінювання". За
словами експерта, мова йде не про відпрацьований паливі АЕС, а про матеріали й
устаткування, що використовуються багатьма українськими підприємствами. Небезпечний
мотлох необхідно здавати в централізоване сховище, щоб уникнути екологічних
катастроф і запобігти передачі його в руки, наприклад, терористів. Саме
тому фінансуванням проекту займаються частково ЄС і в основному уряд
Великобританії, яка виступає учасником проекту країн "великої
вісімки" під назвою "Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї
і матеріалів масового знищення".
"Сховище
для відпрацьованого палива Україна має намір будувати повністю за свій рахунок.
Партнером залишиться американська компанія - принаймні досі не було ніякої
іншої інформації щодо цього. Але поки невідомо, коли може початися спорудження
другого сховища, послугами якого зможуть скористатися українські АЕС ", - сказала Кошарна. Інший
експерт, що попросив не називати його імені, зазначив, що ситуація може
змінитися найближчим часом: "Президенти Янукович і Медведєв готуються до
найважливіших у цьому році переговорів, запланованих на 18 жовтня. Українська
сторона нібито готова за зниження ціни на газ піти на поступки в інших
сферах. Можливо, і в атомній енергетиці. Зараз переломний момент: або в Києві приймуть
широкі інтеграційні пропозиції росіян, озвучені Володимиром Путіним у минулому
році; або не знайдуть спільну мову і стануть орієнтуватися на співпрацю із
Заходом. Але, думаю, в тому й іншому
випадку команда Януковича спробує зберегти максимальну незалежність від Москви,
а тому українсько-російські проекти в будь-якій галузі будуть врівноважуватися
співпрацею із західними структурами ".
***
У
рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без
купюр і змін. Редакція
не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.