Фото: АР
"Українська незалежність і автономія перебувають під серйозним питанням"
Коли Віктор Янукович, нарешті, зайняв президентську посаду в Україні у 2010 році, оглядачів можна було пробачити за думки про те, що епоха руйнівних двосторонніх відносин з Росією, найбільшим сусідом і колишнім лідером в складі союзу, закінчиться, - пише Дера МакДауел в американському виданні World Politics Review.
Епоха напружених відносин почалася в 2004
році, після того як "помаранчева революція" вивела з гри налаштовану
здебільшого проросійськи групу українських олігархів. Протягом
наступних шести років Київ і Москва стикалися через незліченну кількість
підстав, починаючи з езотеричних дебатів про радянську історію та закінчуючи
подіями міжнародного масштабу, такими, наприклад, як грузинська війна.
Зокрема,
постійним джерелом кризи став природний газ. Не
будучи зацікавленою в тому, щоб субсидувати країну, яка управляється
передбачуваними політичними противниками, Москва спробувала скасувати субсидії
на поставку газу в Україну. Щоб
врятувати свою неефективну і високо енергетично витратну економіку, Україна
прагнула зберегти постачання дешевого газу. Маючи
відносний контроль над усіма транзитними маршрутами російського газу на
європейські ринки, Київ мав можливість протистояти тиску Росії. В
результаті, період між 2005 і 2009 роками було охарактеризовано удаваними
неминучими щорічними "газовими війнами", в яких Росія підвищувала
ціни, Україна перекривала газопроводи, а Європа мерзла від холоду, поки велися
переговори між сусідами.
Щоб врятувати свою неефективну і високо енергетично витратну економіку, Україна прагнула зберегти постачання дешевого газу
Вирішення питання було
досягнуто минулого року. Заключні
переговори між тодішнім прем'єр-міністром України Юлією Тимошенко і російським
прем'єром Володимиром Путіним, які відбулися в 2009 році, визначили конкретний
розпорядок щодо переходу до ринкових цін. Угода
також оголила кілька посередників в українській газовій індустрії, які існували
для того, щоб розподіляти доходи між політиками. Потім
Янукович здобув перемогу на виборах 2010 року, і здавалося, що біля керма стане
людина Москви. Тим
не менше, російсько-українська газова війна нагадала про себе минулого місяця,
а взаємини знову зіпсувалися. Що ж відбувається?
Почнемо
з того, що образ Януковича як маріонетки Кремля був сильно перебільшеним,
особливо після фіаско виборів 2005 року. Янукович
більше схожий на олігарха старої формації, який прагне закріпити лідерство
свого клану в українській політичній системі. Незважаючи
на те, що Янукович вдавався до російської допомоги на виборах в 2005 році,
вибори 2010 року - зовсім інша історія, адже на них він беззастережно переміг. Для
консолідації влади він оперативно захотів позбутися свого головного противника,
Тимошенко, використовуючи для цього суд і газову угоду 2009 року. Але
в даному питанні Янукович відкрито виступає проти інтересів Москви: Тимошенко
зміцнила свої позиції і зуміла організувати міцні робочі відносини з Путіним
під час своєї роботи у ролі прем'єра. Кремль
не бажає, щоб і вона, і угода 2009 року були оголошені нелегітимними.
Янукович більше схожий на олігарха старої формації, який прагне закріпити лідерство свого клану в українській політичній системі
Уряд
Януковича не захотів або не зміг провести необхідні реформи в українському
енергетичному секторі. Разом
з іншими чинниками, наприклад, з глобальною фінансовою кризою, це знову
викликає сумніви в платоспроможності України. Янукович
повернувся до колишньої схеми і хоче досягти ще одного перегляду газових угод з
Москвою. Поки
його зусилля ні до чого не привели, навряд чи він зможе чогось досягти і в
майбутньому, враховуючи ситуацію за останні п'ять років, що наскільки
фундаментально змінилася.
По-перше,
Росія перебуває в набагато сильнішій позиції після офіційного відкриття нового
газопроводу Північний потік, який йде від російського міста Виборг до
німецького Грайфсвальда. Україна
поступово втратила здатність блокувати транзит, тим самим відрізаючи Європу від
газу, а Росію від прибутку. Без
свого традиційного козиря Україна майже не має важеля впливу у своїх переговорах
з Росією, крім порожньої погрози припинити споживання. Київ більше не веде
переговорів, він благає.
Без
свого традиційного козиря Україна майже не має важеля впливу у своїх переговорах
з Росією, крім порожньої погрози припинити споживання.
По-друге,
незважаючи на те, що після "помаранчевої революції" Україна могла сподіватися
на симпатію з боку європейських країн, часті перебої у транзиті газу відтоді
сильно попсували політичний капітал Києва. Януковичу
не вистачає підтримки [європейських лідерів], яку міг іноді зібрати його
попередник Віктор Ющенко, а нинішнє переслідування Тимошенко ще більше зіпсувало
і без того погану репутацію президента. В цілому, Янукович
загнав себе і країну в кут.
За
відсутності можливості заплатити або скоротити споживання, Україні доведеться
більше піддаватися Москві. Точні
деталі останньої угоди поки не оголошені, але, здається, Росія чітко визначила
свої умови. Будь-який
перегляд угод щодо газу відбудеться лише у випадку, якщо Україна вступить в
нещодавно створений Митний союз з Росією, Білоруссю і Казахстаном, або продасть
всю або частину розгалуженої транзитної мережі російської державної компанії
Газпром. Будь-яке
з цих рішень завдасть шкоди українському суверенітету і жорстко обмежить
прагнення до інтеграції з Європейським Союзом, головною стратегічною метою
української зовнішньої політики з моменту здобуття незалежності. Угода
про участь Німеччини чи ЄС і Росії в управлінні і модернізації української
транзитної системи обговорювалася раніше, але минулого тижня Росія відмовилася
від подібного варіанту. Тривалі
переговори між Росією і Україною названі "продуктивними", але
остаточна російська ціна на газ залишається поки невідомою.
Угода про участь Німеччини чи ЄС і Росії в управлінні і модернізації української транзитної системи обговорювалася раніше, але минулого тижня Росія відмовилася
від подібного варіанту
Варто
зазначити, що всі українські проблеми зародилися тут же. Енергетична
залежність є хронічною загрозою української незалежності вже кілька десятиліть,
але політична еліта практично не займається вирішенням проблеми, концентруючись
на отриманні доходів, збираючи ренту замість того, щоб проводить індустріальну
реформу. Спроби
Януковича зруйнувати зародження демократії в Україні та покарати своїх
політичних опонентів, залишили його в ізоляції на міжнародній арені. Нездатність
цілого покоління українських лідерів підготуватися до неминучого дня, коли
транзитна монополія зруйнується, також сприяла розвалу. Кінцевий
підсумок в тому, що українська незалежність і автономія перебувають під
серйозним питанням, і зовсім незрозуміло, чи зможуть вони коли-небудь
відновитися.
Дера
МакДауел - кандидат наук з міжнародних відносин в Оксфордському університеті. Її
дослідження зачіпають російську зовнішню політику після розвалу СРСР, а також
внутрішні проблеми Європи. Вона народилася і
проживає в столиці Ірландії Дубліні.
Оригінал
публікації: In Ukraine-Russia gas dispute Kiev runs out of leverage
***
У
рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без
купюр і змін. Редакція
не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.