Колишній прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко 11 жовтня була визнана винною у перевищенні службових повноважень і отримала сім років колонії. Суд оголосив, що вона три роки не має права займати посади в органах державної влади, а також зобов'язана компенсувати Нафтогазу збитки - близько 187 мільйонів доларів, - пише Іван Яковина у російському виданні Lenta.Ru.
Процес оголошення вироку затягнувся на кілька
годин. Суддя Родіон Кірєєв бубонів зі швидкістю кулемета, раз у раз зітхав,
ковтав цілі слова і не звертав особливої уваги на розділові знаки. Суть його
промови було розібрати непросто, але у ключові моменти служитель Феміди робив
глибоко вдихав і починав говорити трохи розбірливіше.
Зміст його промови зводився до наступного:
свідкам і доказам захисту вірити не можна, свідкам та доказам прокуратури -
можна. Очевидний ляп звинувачення, що представило на суд документ від "31
квітня", Кірєєв пробачив, дипломатично назвавши неіснуючу дату
"опискою".
Юлія Тимошенко, її чоловік і дочка слухали
вирок сидячи. Підсудна явно нудьгувала, то занурюючись у свій iPad, то
починаючи про щось розмовляти із родичами. Лише кілька разів, коли ставало
ясно, що суддя збирається дати їй термін "на всю котушку", вона
вставала зі свого місця і, звертаючись до лісу телекамер, починала говорити
паралельно з Кірєєвим.
Підсудна явно нудьгувала, то занурюючись у свій iPad, то починаючи про щось розмовляти з родичами
Той намагався перекричати підсудну, але
оператори, втомившись від його бубоніння, моментально перемикали свої мікрофони
на Тимошенко, через що промова судді театрально перетворювалася на такий собі
зловісний фон для полум'яних слів екс-прем'єра.
Нічого нового Тимошенко, втім, теж не
повідомила: "Суд - профанація, почалися репресії, в Україні настав 1937
рік, ми будемо сильними, я - з вами, диктатура Януковича незабаром впаде,
майбутнього у неї немає, треба об'єднуватися, продовжувати боротьбу", - і
так далі.
Втім, слова судді про "сім років
позбавлення волі", "компенсацію збитків Нафтогазу у повному
обсязі" і "заборону на зайняття посад в органах державної влади"
всі почули цілком чітко. Залишок промови Кірєєва особливого інтересу для
публіки вже не мав.
Ще кілька хвилин суддя лаяв адвокатів
Тимошенко, які протягом усього процесу задля втіхи публіки виставляли його
людиною малограмотною і некомпетентною. Кірєєв, зокрема, попросив місцеву
колегію адвокатів вжити заходів щодо винних захисників. "Проїхавшись"
по адвокатах, він, нарешті, закінчив говорити і оголосив засідання закритим.
Кірєєв, зокрема, попросив місцеву колегію адвокатів вжити заходів щодо винних захисників.
Відразу ж після завершення оголошення вироку
якась жінка в залі суду закричала: "Ганьбаааа!" Тимошенко ледь
помітно посміхнулася. Та сама, судячи з голосу, жінка продовжила: "Юлія
Володимирівна, тримайтеся! Ми з вами!" Під ці звуки екс-прем'єра вивели із
зали суду і посадили в автозак.
Тим часом на вулиці перед Печерським судом
тривали мітинги прихильників і противників екс-прем'єра. Прихильники почали
скандувати "Банду - геть! Зека - геть!" і спробували перевернути
міліцейський автобус. Спецназівці атаку відбили, застосувавши сльозогінний газ.
Кілька людей було затримано.
Після цього спецназ взяв у щільне оточення
автозак Тимошенко і супроводжував його по Хрещатику до Бессарабської площі, а
звідти - вгору по бульвару Тараса Шевченка у напрямку Лук'янівського СІЗО, де в
останні тижні перебуває опозиціонерка.
Тим часом біля будівлі суду раз у раз
відбувалися локальні бійки - міліція і противники Тимошенко билися з її
прихильниками. Два табори намагалися перекричати один одного за допомогою
мегафонів та іншої звукопідсилюючої апаратури. З натовпу противників Януковича
українською прозвучало: "В Росію його!" Проте хтось із товаришів
оратора російською заперечив: "Кому він там, на хрін, потрібний? На нари
зека!" Остання пропозиція викликала бурхливе схвалення серед прихильників
опозиції.
Біля будівлі суду раз у раз відбувалися локальні бійки - міліція і противники билися з її прихильниками
З табору прихильників діючого президента
долинали, в основному, лише славослів'я на адресу влади і суду, а також заклики
до співгромадян "поважати вимоги співробітників міліції". Ця порада
відгуку так і не знайшла - бійки тривали близько години. Комусь розквасили ніс,
когось навіть забрала "швидка".
Але загалом нічого серйозного не сталося.
Журналісти, які потирали руки, очікуючи справжніх сутичок, зажурилися та
незабаром почали роз'їжджатися із Хрещатика по редакціях. Подія, що відбулася,
вимагала осмислення.
Оточення Януковича, яке свого часу настраждалося
від розважливої і жорсткої "газової принцеси", безмежно і щиро
бажало її ізоляції від суспільства. Але у те, що Тимошенко все-таки посадять,
до останнього моменту вірили далеко не всі. Тому було відразу кілька причин.
По-перше, за загальноприйнятим на
пострадянському просторі правилом, тюремні терміни лише підвищують популярність
опозиціонерів. Яскраве тому підтвердження - сама Тимошенко, яка, відсидівши у
2001 році кілька місяців у тому самому Лук'янівському СІЗО, почала стрімке
сходження до політичних вершин.
У те, що Тимошенко все-таки посадять, до останнього моменту вірили далеко не всі
По-друге, за екс-прем'єра заступилася Москва:
якщо Тимошенко, укладаючи контракти із Газпромом на постачання і транзит газу,
скоїла злочин, то російські партнери виходять якщо не співучасниками, то кимось
на кшталт скуповувачів краденого. Зрештою, саме Газпром отримав найбільше
пряників від цього контракту.
По-третє, проти ув’язнення Тимошенко різко
виступили європейці. Януковичу і його оточенню ясно дали зрозуміти, що ніякої
угоди про асоційовану участь України в ЄС не буде, доки екс-прем'єр перебуває
за ґратами.
Українська влада, розуміючи все це, засіпалася.
До Верховної Ради терміново був направлений законопроект, що знімає кримінальну
відповідальність за скоєння економічних злочинів. Кілька тижнів навколо поправок
тривали дивні політичні інтриги. Проте у підсумку страх перед "газовою
принцесою" пересилив бажання хоч якось наблизитися до ЄС: стаття про
перевищення посадових повноважень, за якою судили Тимошенко, залишилася без
змін. Колишнього прем'єр-міністра відправили на нари.
Страх перед "газовою принцесою"пересилив бажання хоч якось наблизитися до ЄС: стаття про перевищення посадових повноважень, за якою судили Тимошенко, залишилася без змін. Колишнього прем'єр-міністра відправили на нари.
Теоретично, Янукович і його люди можуть
зітхнути з полегшенням: у переддень парламентських виборів 2012 року головного,
найбільш небезпечного конкурента усунуто, ніщо не повинно завадити
тріумфальному для них результату голосування. Але насправді проблеми для
української влади тільки починаються.
Донецькому клану і так непросто було утримувати
у спокої Західну Україну і Київ, що живлять стійку антипатію до чужинців зі
Сходу. Невелика ілюстрація: виступ президента країни на відкритті
реконструйованого Республіканського стадіону в Києві відбувався під свист та
улюлюкання десятків тисяч глядачів. Справа не в тому, що він говорив дурниці (промова
була цілком звичайною), а в тому, що більшість киян відверто його зневажає.
Єдине, що хоч якось змушувало Західну Україну
погодитись із донецькою дійсністю - це тверда обіцянка Януковича вести країну
до Євросоюзу. Після ув’язнення Тимошенко ця хвіртка закриється. Навіть про
асоціацію з ЄС мови йти не буде.
Тимошенко садять, позбавляють її можливості займати будь-які посади в органах державної влади, а потім "добрий"Янукович бере і виписує їй помилування.
Є, звісно, альтернатива - вступ України до
Митного союзу Росії, Білорусії і Казахстану. Тобто рух у протилежному напрямку.
Тим більше що Москва всіма силами підштовхує Київ до прийняття відповідного
рішення. Українській економіці це принесло б тимчасове полегшення, але от
співгромадяни президента не зрозуміють: у місцевих реаліях відмова від
інтеграції у ЄС залізно означатиме поразку на парламентських виборах.
У зв'язку з цим у Києві активно обговорюється
такий варіант: Тимошенко садять, позбавляють її можливості займати будь-які
посади в органах державної влади, а потім "добрий" Янукович бере і
виписує їй помилування. Мається на увазі, що за такого розкладу і вовки будуть
ситі, і вівці цілі: до парламенту Тимошенко все одно буде не можна, зате вона,
на радість ЄС, опиниться на свободі, що відкриє дорогу до інтеграції. Та й
президентське милосердя не повинно залишитися непоміченим для населення.
Задум, треба сказати, виключно примітивний.
Справа навіть не в тому, що у Євросоюзі вимагають безпосередньої участі
Тимошенко у виборах (до парламенту може пройти і БЮТ без її безпосередньої
участі). Фокус у тому, що опозиціонерка може відмовитися від помилування і
спокійно дочекатися за ґратами розгрому Партії регіонів на парламентських
виборах.
До речі, на тлі стрімкого зростання цін,
професійної некомпетентності і зухвало розкішного життя, яке веде нинішнє
керівництво України, рейтинг правлячої партії опустився до 20 відсотків. Тобто
переважна більшість українців уже зараз готова покласти край нинішній ситуації.
Для Тимошенко такий результат виборів означатиме швидкий і тріумфальний вихід
на свободу. Накопичена ж у колонії ненависть послужить хорошим інструментом у
справі політичної ліквідації Януковича.
Навіть сидячи у в'язниці, Тимошенко буде з успіхом отруювати життя чинному
президенту. Ну а після її виходу на волю (зараз або пізніше) Януковичу взагалі доведеться тяжко
Навіть сидячи у в'язниці, Тимошенко буде з
успіхом отруювати життя чинному президенту. Ну а після її виходу на волю (зараз
або пізніше) Януковичу взагалі доведеться тяжко.
Найцікавіше, що російська влада, незалежно від
розвитку подій в Україні, може отримати з того, що відбувається, певні
політичні вигоди.
Якщо офіційний Київ не стане звільняти
Тимошенко, то імовірність того, що команді Януковича, щоб залишитися при владі,
доведеться вдаватися до масових фальсифікацій на парламентських виборах,
стрімко зростає. Це остаточно відіб'є у Європи бажання вести справи з Україною,
після чого - ласкаво просимо до Митного союзу!
Якщо ж колишній прем'єр-міністр так чи інакше
опиниться на свободі, на Україну чекає жорстка політична боротьба - на межі
громадянського протистояння. Із цієї ситуації Росія теж зможе вичавити для себе
максимальну кількість бонусів, оскільки обидві сторони неминуче будуть просити
Москву про заступництво та підтримку.
Загалом, ув’язнення Юлії Тимошенко - це не
кінець історії, а лише її початок. Хоча й досить драматичний.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних
ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе
відповідальності за зміст даних матеріалів.