Фінальна частина кримінального переслідування Юлії Тимошенко цілком може виявитися стартом великої політичної гри, у якій серйозні репутаційні втрати загрожують не лише Україні, а й Росії, - пише Ірек Муртазін у російській Новой Газете.
29 вересня під час судових дебатів Юлія
Тимошенко відкрила свій головний козир, розповівши, що газова криза 2009 року
була визначена ще у 2005-2006 роках, коли НАК Нафтогаз України і компанія
RosUkrEnergo (RUE) підписали угоду, якою на 25 років - із 2005-го по 2030 рік -
встановили фіксовану плату за транзит газу, але "забули" зафіксувати
ціну на газ. А 4 січня 2006 року було підписано російсько-українську угоду, за якою
ціна на газ встановлювалася на півроку і була піднята відразу на 90%. За
словами Тимошенко, цією угодою 100% поставок газу в Україну були віддані
RosUkrEnergo. І підписали цей документ тодішній президент України Віктор
Ющенко, прем'єр-міністр Юрій Єхануров, голова НАК Нафтогаз України Олексій
Івченко, підприємець Дмитро Фірташ, нинішній міністр енергетики та вугільної
промисловості України Юрій Бойко і голова адміністрації президента України
Сергій Льовочкін.
Своїм виступом у залі Печерського райсуду Києва Юлія Тимошенко однозначно дала зрозуміти, що вона та її соратники будуть змушені розкрити корупційні схеми
українського керівництва.
- У нас із вами ніколи б не виникло кризи,
якби Україна цинічно не відмовилася від туркменського газу і не передала його
RosUkrEnergo, - заявила Тимошенко. - Адже вони тільки гроші забирали з України
і передавали Росії. Все. Це вся їхня робота. Статутний капітал RosUkrEnergo,
коли йому передали право качати в Україну 10 млрд кубометрів газу, був 20 тисяч
євро. І три аферисти у засновниках - Фірташ, Бойко і Льовочкін".
Своїм виступом у залі Печерського райсуду
Києва Юлія Тимошенко однозначно дала зрозуміти, що вона та її соратники будуть
змушені розкрити корупційні схеми українського керівництва. Насамперед газові.
І пружина годинникового механізму детонатора політичної бомби, схоже, вже
зведена.
Цю "бомбу" Юлія Тімошеко заклала, ще
коли була на волі, коли 27 квітня подала у Федеральний окружний суд Манхеттена
(Нью-Йорк) позов проти швейцарської компанія RosUkrEnergo та її співвласника
українського олігарха Дмитра Фірташа.
Позов Тимошенко базується на законі
Racketeering Influenced and Corrupt Practices Act (RICO), направленому на
боротьбу з корупцією та відмиванням грошей. Це так званий class action -
колективний позов, до якого може приєднатися кожен, хто вважає себе
постраждалим внаслідок дій RosUkrEnergo і Фірташа. Вже на момент подачі позову
під ним, крім Тимошенко, підписалися сімнадцять депутатів Верховної Ради
України, імена яких не розголошуються.
Позов Тимошенко базується на законіRacketeering Influenced and Corrupt Practices Act (RICO), направленому на боротьбу з корупцією та відмиванням грошей.
У своєму позові Юлія Тимошенко зажадала
визнати юридично нікчемним рішення Стокгольмського арбітражного суду від 8
червня 2010 року, на виконання якого українська компанія НАК Нафтогаз України
повернула RosUkrEnergo 12,1 млрд кубометрів газу. Нафтогаз України забрала цей
газ з українських підземних сховищ на початку 2009 року. І забрала за
розпорядженням Тимошенко, яка займала на той час посаду прем'єр-міністра
України. Підставою для видання такого розпорядження, був борг RosUkrEnergo
перед російським Газпром у розмірі $ 1,7 млрд. доларів. Газпром поступився
правом вимоги погашення боргу НАК Нафтогаз України. Але RosUkrEnergo не
поспішала гасити свою кредиторську заборгованість. У врегулювання ситуації
довелося втрутитися прем'єр-міністру.
Проте вже у березні 2009 року RosUkrEnergo
звернулася у Стокгольмський арбітражний суд, який 8 червня 2010 року виніс
рішення, що вилучені у RosUkrEnergo 11 млрд кубометрів газу повинні бути
повернуті швейцарської компанії разом із неустойкою в 1,1 млрд кубометрів. 13
серпня 2010 рішення Стокгольмського арбітражного суду підтвердив Шевченківський
районний суд Києва. 24 листопада минулого року вже і Верховний суд України
залишив у силі вердикт районного суду.
Отже, виконуючи судові рішення, НАК Нафтогаз
України повернула RosUkrEnergo 12,1 млрд кубометрів блакитного палива. Для
цього українській газовій компанії довелося збільшити обсяг поставок
російського газу. 16 травня Интерфакс поширив інформацію, що у першому кварталі
2011 року Газпром збільшив обсяг експорту газу на 31% "через зростання
споживання у Туреччині та Італії", а також у зв'язку з поставками
додаткових 11 млрд кубометрів газу Нафтогазу для його повернення трейдеру
RosUkrEnergo .
У судовому позові підкреслено, що рішення арбітражного суду на користь RosUkrEnergo було "використане як засіб отримання величезних сум грошей"
Юлія Тимошенко і КО, апелюючи до
американського антикорупційного законодавства, зажадали скасувати рішення
Стокгольмського арбітражного суду, звинувачуючи керівництво НАК Нафтогаз
України і RosUkrEnergo у змові з метою введення в оману Стокгольмського
арбітражного суду і обману громадян України, що "підриває верховенство
права в Україні". У судовому позові підкреслено, що рішення арбітражного
суду на користь RosUkrEnergo було "використане як засіб отримання
величезних сум грошей, із якими Фірташ і його партнери можуть і далі поширювати
корупцію, яка охопила всі рівні влади, придушувати політичне інакомислення
через залякування, вимагання та інші порушення основних прав людини і
політичних прав ".
Якщо американська Феміда визнає аргументи,
викладені у позові, переконливими і задовольнить його, відповідно до закону
RICO, сума вимог буде автоматично потроєна. І RosUkrEnergo доведеться повернути
НАК Нафтогаз України навіть не 12,1 млрд кубометрів газу, а 36, 3 млрд. Цей
обсяг вартістю (у сьогоднішніх цінах) близько 10 млрд доларів, можна порівняти
з обсягом газу, який щорічно поставляється в Україну Газпромом.
Позитивне для Тимошенко рішення американського
суду буде означати, що у RosUkrEnergo не буде іншого виходу з ситуації, крім як
звернутися до своїх засновникам по допомогу у виконанні судового рішення. Тобто
до компанії Centragas Holding AG, контрольованої українським олігархом Дмитром
Фірташем, і російського Газпрому, яким належать по половині акцій швейцарського
газового трейдера. І Газпром не зможе відмовитися "допомогти".
Оскільки в іншому разі RosUkrEnergo може пред'явити Газпрому регресний позов.
Не виключено, що в рамках того ж антикорупційного закону RICO. Бо саме Газпром
у 2009 році фактично дав добро Юлії Тимощенко на вилучення зі сховищ на
території України газу, що належить його дочірній компанії RosUkrEnergo.
Якщо американська Феміда визнає аргументи,викладені у позові, переконливими і задовольнить його, відповідно до законуRICO, сума вимог буде автоматично потроєна
Розгляд позову, поданого ще у квітні, у
Федеральному окружному суді Манхеттена так і не почався. Тому що в суд не було
представлено доказ, що копії позову вручені керівництву компанії RosUkrEnergo і
Дмитру Фірташу. Саме з дати вручення позову починається відлік 21 дня, протягом
яких відповідачі можуть подати до суду свої заперечення. І після цього
починається судовий розгляд позову.
Лондонський судовий спір між Борисом
Березовським і Романом Абрамовичем став можливий завдяки тому, що Березовський
кілька років постійно возив із собою копію свого звернення в суд. І, ніби
випадково зустрівшись у місті зі своїм колишнім партнером, зміг вручити позов
відповідача, незважаючи на відчайдушний опір охорони Абрамовича. Соратникам
Юлії Тимошенко не обов'язково відловлювати Дмитра Фірташа, щоб вручити йому
копію позову, поданого в Манхеттені. Американська судова система дозволяє
"вручення позову" через засоби масової інформації. Саме так вчинила
компанія Майкрософт, коли звернулася до Федерального окружного суду Західного
округу штату Вашингтон щодо творців комп'ютерної мережі типу
"ботнет", що здійснює спам-розсилки. Як доказ вручення позову
відповідачу Майкрософт представив газетні публікації.
Зараз, коли Тимошенко загнали в кут, імовірність вибуху політичної бомби на Маннхетені різко збільшилася.
Чому майже за шість місяців, що минули з
моменту звернення до американського суду Тимошенко її товариші не пішли за
прикладом Майкрософта? Мабуть, тому, що Тимошенко, як досвідчений політик, не
може не розуміти, що "A rising tide lifts all boats". Слова, які
приписують Джону Кеннеді означають не тільки "Приплив піднімає всі
човни", а й можливість перекинути ці самі човни. Всі. Не розбираючись.
Тому і не було зроблено ніяких кроків для вручення позову відповідачу. А зараз,
коли Тимошенко загнали в кут, імовірність вибуху політичної бомби на Маннхетені
різко збільшилася.
Президент України Віктор Янукович і його
найближче оточення не можуть не враховувати такий розвиток подій. Тому і
роблять дещо сумбурні кроки для декриміналізації тих статей кримінального
кодексу, які інкримінуються Юлії Тимошенко, щоб була можливість хоч і засудити
її, але випустити на свободу.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних
ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе
відповідальності за зміст даних матеріалів.