Фото: АР
Окреме питання: чи вдасться Тимошенко повернутися в політику після відсидки
Не виключено, що Леонід Данилович погарячкував: Україна - це все-таки Росія. Втім, Кучму можна зрозуміти. Свою формулу незалежності він виводив у ті роки, коли відмінності кидалися в очі, а фатальна спільність пострадянської долі ще не здавалася настільки безнадійною, - пише Ілля Мільштейн у російському виданні Грани.Ru..
Другий
український президент не брехав, але, можливо, щиро помилявся.
Власне, при ньому, за Кравчука і за Єльцина Росія та Україна були самі на себе
не дуже схожі. Московська влада по-старому лютувала, конфліктуючи зі своїми
внутрішніми ворогами, але трохи пізніше, всупереч традиції, випускала їх усіх з
в'язниць, і вони поверталися в політичне життя. В Україні опозицію теж особливо
не переслідували. Лазаренку дали виїхати, і лише в Америці "хрещеного
батька" Юлії Тимошенко наздогнала незряча дама з вагами в м'язистих руках
- Феміда. Леді Ю, просидівши 42 дні у Лук'янівській в'язниці, вийшла на волю
сформованим політичним бійцем.
Кривувата, але безсумнівна свобода визначала стиль життя у цих країнах, які могли пишатися своєю відмінністю з розваленою імперією
Кривувата, але безсумнівна свобода визначала стиль життя у цих країнах, які
могли пишатися своєю відмінністю з розваленою імперією
Повернення в минуле, тобто до звичаїв усувати опозицію як клас, відбувалося на
просторах колишнього СРСР (за винятком країн Балтії) нерівномірно. У Білорусі і
Туркменії раніше, в Росії пізніше, а в Україні це сталося тільки зараз, коли
екс-прем'єр Юлія Тимошенко була засуджена до 7 років в'язниці.
Головна біда опозиції в Росії полягає не в тому, що вона слабка, дискредитована
в епоху реформ, "страшно далека від народу" тощо. Головна біда в
тому, що вона послідовно маргіналізована владою. Тобто спершу викинута з
парламенту за допомогою циковських махінацій, а потім внесена до "чорних списків"
центральних ЗМІ та позбавлена можливості брати участь у політичному процесі.
Це ж так просто, і якщо завтра Единую Россию, відлучивши від годівниці, почнуть
мочити, а потім ігнорувати на всіх федеральних телеканалах, то всі ці безликі Нєвєрові-Ісаєві
здуються набагато швидше, ніж Нємцов. А якщо, не доведи господи, посадити
Путіна, грамотно оформивши справу і докладно поінформувавши громадськість щодо
різних рідкоземельних металів і Ганвора, то захищати його вийде навряд чи
більше народу, ніж Ходорковського. Якщо взагалі хтось вийде його захищати.
Він і несе особисту відповідальність за те, що в Україні, як і в Росії, після вироку Юлії Володимирівні закінчується політика
Тим же шляхом пішов і Янукович, запроторивши до в'язниці свою основну суперницю
на останніх президентських виборах. Ясно ж, що процес проти Тимошенко замовив
саме він, скільки б Віктор Федорович не розповідав громадянам про незалежність
судової влади. Він організував процес - він і посадив. Він і несе особисту
відповідальність за те, що в Україні, як і в Росії, після вироку Юлії
Володимирівні закінчується політика. А починається щось зовсім інше, до болю
знайоме з радянським, російським, білоруським, казахським зразкам.
Відроджується "совок": влада однієї партії і одного вождя, неухильно
прогресуючих у сторону маразму.
Окреме питання: чи вдасться Тимошенко повернутися в політику після відсидки,
пом'якшення вироку, помилування або вердикту в Страсбурзькому суді? Втім, це
все різні версії її майбутнього, яке стало невіддільним від майбутнього країни.
Так уже вийшло, що далеко не безгрішна "газова принцеса" сьогодні
залишається практично єдиним політиком в Україні, здатним посперечатися за
владу з Віктором Януковичем. Намагаючись довести майже неможливе: правоту
упослідженого нею Кучми, який стверджував, що Україна - це не Росія.
Правда, одна відмінність усе ж є. Якщо Путіна прямо скручує при згадці
політичного ворога, то Янукович відчуває "досаду". Точніше кажучи,
страх, пов'язаний з тим, що розправа над Тимошенко висловлюється гнівом не
тільки в недобитій опозиції, ще представленої в парламенті, але і на Заході, де
"проффесора" вже не раз попереджали про те, що інтеграція в Європу і
продажний суд - дві речі несумісні. Досада
Януковича вселяє надію на зміну долі Юлії Тимошенко. Все ж в Україні не
так все запущено, як у нас, і, можливо, в історичній перспективі лукавий Кучма
виявиться правим.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без
купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.