Російська служба Бі-бі-сі: Як українські політики використовують суперечки про Бандеру

14 жовтня Україна відзначає день створення Української повстанської армії (УПА) — борців-героїв за незалежну державу для однієї частини українського суспільства і колабораціоністів та пособників нацистів — для іншої.

На думку українських істориків, нинішнє керівництво України вважає за краще не акцентувати увагу на питанні визвольного руху, але політики при найменшому випадку використовують тему Організації українських націоналістів (ОУН) і УПА із власною метою.

Позиція попередньої влади, зокрема президента Віктора Ющенка, була чіткою — лідер ОУН Степан Бандера і головнокомандувач УПА Роман Шухевич посмертно отримали звання героїв України, крім того, президент видав указ про визнання правомірними дій ОУН і УПА й не раз говорив про важливість їхнього внеску у розбудову української держави.

Через подібні дії Ющенко та його соратники часто зазнавали різкої критики з боку тієї частини суспільства, яка певна, що повстанці зіграли негативну роль в історії.

Нинішня українська влада дещо завуальовано ставиться до ОУН і УПА. Президент Віктор Янукович чи не востаннє публічно говорив про це, коли ще був кандидатом у президенти в січні 2010 року.

"Українська повстанська армія існувала. Зафіксовані різні історичні факти. Були спроби відстояти українську незалежність, але були і спроби об'єднатися з нацистською Німеччиною. Каральні акції, що відбувалися на території України й Польщі, підтверджені документально", - заявив тоді Янукович, зазначивши, що до членів УПА "слід зберегти те ставлення, яке було в історії України".

Утім, висновки про позицію Януковича та його оточення щодо цього питання можна зробити на основі інших подій.

Після зміни влади укази про присвоєння звання героїв України Бандері та Шухевичу скасували, а в п'ятницю остання судова інстанція поставила крапку в цій суперечці. Вищий адміністративний суд відмовив у допуску до виробництва верховного суду справи про позбавлення звань героїв Бандери й Шухевича.

Інформацію про діяльність УПА в шкільних підручниках скоротили до мінімуму.

У 2010 році в східноукраїнському Луганську відкрили пам'ятник із гучною назвою "Жителям Луганщини, які полягли від рук карателів націоналістів з ОУН-УПА".

На відкритті пам'ятника побували глава парламентської фракції пропрезидентської Партії регіонів Олександр Єфремов, а також депутат російського парламенту Костянтин Затулін.

Буквально за день до нинішньої річниці українське націоналістичне об'єднання "Свобода" заявило, що в Кам'янець-Подільському Хмельницької області перед візитом президента Януковича зняли білборди, присвячені УПА та Степану Бандері.

Однак, на думку канадського історика українського походження Ореста Субтельного, нинішня влада все одно не може повністю ігнорувати тему визвольного руху в Україні.

"Влада сьогодні в основному зі східної України, тому у них ставлення до УПА інше, ніж на західній — і це зрозуміло, — сказав історик з Торонто в інтерв'ю Українській службі Бі-бі-сі. — Але з іншого боку, УПА боролася за українську державність, тому влада не може зовсім відкинути їх, отже, можна сказати, що вона обережно ставиться до цього питання. Якою б не була політика уряду, питання УПА залишається дуже важливим".

Політики завжди йдуть у тому напрямку, куди дме вітер, певен Субтельний. За його словами, у кожному питанні вони намагаються заручитися симпатіями виборців.

Тему УПА в цьому сенсі експлуатують як прихильники, так і критики їхніх ідей. Та це питання слід залишити історикам, вважає український вчений, доктор історичних наук Ярослав Грицак.

Нинішня влада, на його думку, намагається утримати свої позиції, використовуючи "ситуацію конфронтації".

"Зрозуміло, що в нормальному режимі, коли країна не розділена, у них немає на це особливих шансів. Особливо на тлі реформ чи їх відсутності. Тому що коли виникає загроза втрати популярності, включається старий реєстр. Він полягає у створенні ситуації конфронтації. А для цього необхідно говорити про УПА", - сказав історик, називаючи такі дії влади маніпулюванням історії.

За словами Грицака, в таких умовах на офіційному рівні культивуються крайності в поглядах, не залишаючи при цьому місця для помірної позиції.

"Нинішня влада намагається старанно вимазати це явище української історії, представити його як маргінальне з точки зору історичної ваги, а з політичної — надати йому вираз виключно націоналістичного, майже фашистського звучання", - сказав Ярослав Грицак.

Думка про те, що необхідно перестати політизувати це питання і навпаки, дати можливість історикам виробити об'єктивний, а не міфологізований погляд на ОУН-УПА, поділяє і російський історик, голова фонду "Історична пам'ять" Олександр Дюков.

Він входить до складу групи вчених, які готують збірку архівних документів, присвячених радикальному українському націоналізму в роки Великої вітчизняної війни.

"Одна частина українського суспільства підтримує досить спрощену позицію, згідно з якою всі представники формувань ОУН-УПА були злочинцями. Інша частина підтримує таку ж спрощену позицію, згідно з якою націоналісти були героями. Тут потрібно дуже обережно говорити, спираючись на документи і не впадаючи ні в одну з цих крайнощів та зайву політизацію", - сказав історик в інтерв'ю Українській службі Бі-бі-сі.

За його словами, для російських істориків тема ОУН-УПА є "периферійною і малоцікавою". Проте на Заході проводиться низка досліджень на тему боротьби українців за незалежність у середині минулого століття.

Найближчим часом очікується вихід декількох монографій від дослідників із Канади й Німеччини, присвячених феномену ОУН-УПА та особистості Степана Бандери.

Збірник архівних документів щодо діяльності ОУН-УПА на початку вересня видав Білоруський державний архів. Польські вчені проробили велику роботу, намагаючись представити різні точки зору на проблему.

Історики сходяться на думці, що поки тема визвольного руху ще занадто "свіжа", щоб виробити до неї якийсь єдиний підхід, та в майбутньому це має неодмінно відбутися.