Росія, Україна, Білорусія, Казахстан, Вірменія, Киргизія, Молдова і Таджикистан підписали у вівторок увечері епохальний документ - Договір про зону вільної торгівлі, - пише Анастасія Башкатова у російському виданні Независимая газета.
За словами прем'єра Володимира Путіна, країнам вдалося подолати
розбіжності, які між ними існували починаючи із середини 90-х років. Одна з
таких розбіжностей - наявність виключень із режиму вільної торгівлі, які
зберігають контроль над продажем нафти, газу та цукру. Київ може бути
задоволений: договір передбачає поступову ліквідацію цих вилучень. Також вчора
було прийнято рішення про приєднання до Митного союзу Киргизії.
На шляху створення Євразійського економічного союзу, про який
написав програмну статтю Володимир Путін, у вівторок було досягнуто помітного
прогресу.
17-річні спроби організувати зону вільної торгівлі на території
колишнього СРСР нарешті увінчалися певним успіхом. Голови урядів більшості
країн СНД - Росії, України, Білорусії, Казахстану, Вірменії, Киргизії, Молдови
і Таджикистану - підписали у Санкт-Петербурзі Договір про створення зони
вільної торгівлі. Азербайджан, Узбекистан і Туркменістан взяли поки що час
подумати. Спочатку передбачалося, що у вівторок країни тільки узгодять договір,
а підпишуть його у грудні.
17-річні спроби організувати зону вільної торгівлі на території колишнього СРСР нарешті увінчалися певним успіхом
У 1994 році всі країни СНД вже підписували угоду про створення
ЗВТ. Однак та угода не була підкріплена одноголосною ратифікацією документа
через виниклі розбіжності і тому фактично не працювала. Тепер розбіжності
вдалося зняти, сказав Володимир Путін і додав, що підписаний договір змінює
конфігурацію торгово-економічних зв'язків на пострадянському просторі. Тим
самим у життя втілюються ті ідеї євразійської інтеграції, які Путін описав на
початку жовтня у своїй статті, опублікованій в Известиях (див. НГ від
05.10.2011).
Перед країнами СНД стоять
схожі завдання, одне з них - знайти джерело економічного зростання. Джерелом є,
на думку прем'єра РФ, інтеграція. Вона "дозволить повною мірою задіяти
такі фактори, як ємний ринок, взаємодоповнюваність наших економік, стійкі
коопераційні технологічні ланцюжки". За даними уряду, у першому півріччі
2011 року товарообіг між державами СНД перевищив 134 млрд дол. Як сказав Путін,
це майже на 50% вище від показників минулого року і порівнювано із докризовими
значеннями. Таких результатів вдалося досягти навіть без чинного договору, а
отже, після підписання договору на країни СНД чекає ще більш активний
товарообіг. "Ми цілими групами товарів скасуємо між собою експортні та
імпортні мита, - пояснив прем'єр. - Це означає, що ми розкриваємо свої ринки
взаємно для наших товарів, що товари на наші ринки будуть надходити за нижчими
цінами. І це, у свою чергу , означає, що полегшуються умови для створення нових
коопераційних підприємств. Усе це ... підвищує конкурентоспроможність усіх
наших економік ".
Микола Азаров назвав підписаний документ недосконалим
Тим часом у підписаному договорі поки що утримуються вилучення,
які обмежують вільну, безмитну торгівлю деякими видами товарів між країнами
СНД. Через такі вилучення прем'єр-міністр України Микола Азаров назвав
підписаний документ недосконалим. Зокрема, він вказав на наявність обмежень
щодо вільної торгівлі газом, нафтою і цукром. Однак, як уточнив Азаров, у
договорі "закладені конкретні часові рамки, часовий період, протягом якого
всі ці вилучення будуть ліквідовані". І це, судячи з усього, дійсно прорив
- принаймні для Києва. Адже виходить, що Москва пішла на ті поступки, які
раніше категорично не хотіла робити. Ще шість років тому колишній президент
України Віктор Ющенко говорив, що він прагне створення зони вільної торгівлі в
межах СНД, але без вилучень і обмежень. На це заступник директора департаменту
країн СНД МЗС Росії Ігор Попов відповів тоді, що скасування обмежень містить у
собі певну загрозу для Росії і, зокрема, для її прагнення вступити до СОТ.
ЗВТ логічно доповнює Митний союз (МС) і єдиний економічний
простір, вважають експерти. "Зона вільної торгівлі - це безмитна торгівля
між країнами-учасниками. Митний союз - це єдина тарифна політика щодо третіх
країн і фактично скасування кордонів всередині союзу. Єдиний економічний
простір - це глибока узгодженість економічних дій, єдина валюта, єдина
економічна політика", - перераховує гендиректор 2К Аудит - Ділові
консультації/Моррісон Інтернешнл Тамара Касьянова. Співпраця країн у межах ЗВТ
може стати кроком на шляху до Митного союзу. Так, вчора було прийняте рішення
про вступ до МС Киргизії.
Ще шість років тому колишній президент України Віктор Ющенко говорив, що він прагне створення зони вільної торгівлі у межах СНД, але без вилучень і обмежень
Мабуть, головний бонус для РФ від ініційованої Москвою
інтеграції - геополітичний, упевнені експерти. Звідси - готовність піти на
поступки Києву. "Очевидно, що Росія як найбільший гравець на ринку СНД є
більш привабливим ринком, ніж, наприклад, Киргизія. Відповідно Росія у даному
випадку більше дає, ніж отримує. Водночас Росія стає центром потенційно
потужного економічного об'єднання. І для посилення геополітичного впливу в
регіоні, Москві, судячи з усього, довелося йти на певні поступки", -
зауважує Касьянова.
Крім геополітичних вигод існують економічні - подальше
нарощування товарообігу між країнами СНД, потенційно можливе зростання
інвестиційної привабливості. "Ще плюси - підвищення асортименту і зниження
цін для споживачів, додатковий конкурентний імпульс вітчизняним виробникам
покращувати якість продукції, знижувати витрати", - говорить голова
правління Флексінвестбанку Марина Мішуріс. "Російський споживач отримає
захист від продовольчої інфляції, адже багато партнерів по ЗВТ має розвинений і
перспективний сільськогосподарський комплекс", - додає Касьянова.
Росія стає центром потенційно потужного економічного об'єднання.І для посилення
геополітичного впливу в регіоні, Москві, судячи з усього,довелося йти на певні поступки
Але зараз, за великим рахунком, спрогнозувати в кількісному
вираженні всі ці вигоди майже неможливо. Зате втрати російської економіки від
інтеграції підрахункам піддаються. Влітку 2010 року Рахункова палата РФ
вказувала: втрати російського бюджету після вступу у МС склали 158 млн. дол,
або близько 4,7 млрд. руб. Пізніше у російській пресі з'явилися повідомлення про
те, що через особливу формулу розподілу імпортних мит між Росією, Білоруссю і
Казахстаном країна втрачає близько 18,5 млрд руб.
Експерти впевнені: втрати від інтеграції з іншими країнами СНД
будуть приблизно такими самими. "Митні збори РФ знизяться за рахунок
скасування мит щодо України, Вірменії, Киргизії, Молдови і Таджикистану. За
загальним обсягом товарообігу на них припадає приблизно стільки ж, скільки і на
товарообіг із Казахстаном і Білоруссю, щодо яких митні збори були скасовані у
межах МС. Тобто втрати бюджету будуть приблизно порівнювані", - коментує
Касьянова. "Мінуси інтеграції - втрати ринку та виручки для вітчизняних
виробників, які не зможуть конкурувати з імпортною продукцією", -
продовжує Мішуріс. Адже зона вільної торгівлі значно спростить доступ на
російський ринок продукції зовнішніх країн, які зустрічають менше перешкод на
кордонах російських сусідів.
Згасання ж вітчизняних виробників може у підсумку звести
нанівець і виробниче зростання економіки РФ, і потенційно можливе уповільнення
споживчої інфляції.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну
публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних
матеріалів