Нещодавній саміт Східного партнерства ЄС у Варшаві, названий "дипломатичним фіаско" новинною службою EurAktiv, яка базується в Брюсселі, повинен спонукати Київ до перегляду своєї політики стосовно Європи, пише Ентоні Салвія в американській Global Security Newswire.
32 представники ЄС та його держав-членів засудили
відсутність демократії, прав людини і верховенства закону в Білорусі. Вони явно
чекали, що їхні східні
партнери - Україна, щодо режиму в Мінську. Замість цього, вони продемонстрували солідарність
один з одним: всі п'ять колишніх радянських республік відмовилися підписати
підсумкове комюніке.
ЄС не запропонував східним партнерам жодних стимулів для
того, щоб приєднатися до його хрестового походу за демократію. Він не надав
будь-яких перспектив будь-якій із колишніх
радянських республік отримати коли-небудь
у майбутньому запрошення на
вступ до ЄС, хоча на словах і хвалив їх за "європейські прагнення ... і європейський вибір".
Далі цього справа не пішла.
Насправді, ЄС навряд чи в змозі запропонувати більше. Він
загруз у борговій кризі в Греції і по всьому південному периметру єврозони, яка настільки серйозна, що ставить під питання виживання ЄС у
його нинішньому вигляді.
Україні на
саміті у Варшаві було приділено значну увагу завдяки її незмінній
стратегічній значущості, а також тому, що Київ і Брюссель ведуть переговори щодо поетапної угоди про вільну торгівлю (яке далеко не передбачає членство).
Тим не менш, європейці закликали президента Януковича до
відповідальності за його
переслідування Юлії Тимошенко, яке Брюссель вважає політично вмотивованим.
Заступник прем'єр-міністра Великобританії пан Ніколас Клегг, звинувативши Київ
у "відході" від демократії, пов'язав угоду про вільну торгівлю з
Києвом з "гарантіями того, що противники [українського] уряду не зазнають переслідування за свої
погляди". Іншими словами, поступитесь у питанні
Юлії або торговельної угоди
не буде.
Голова Європейської ради Херман ван Ромпей пішов іншим
шляхом: після підтвердження того, що переслідування Тимошенко є "серйозним питанням", ван Ромпей, згідно з New York Times, сказав, що ЄС "як і
раніше, розраховує завершити
переговори про асоціацію з Україною до кінця року". Іншими словами, хоча
ми засуджуємо переслідування Тимошенко, ми не дозволимо цьому стати на шляху
подальшої європейської інтеграції.
Потужні сили в Брюсселі та Вашингтоні прагнуть прив'язати
Україну до групи слухняних
Заходу держав, не через любов до України чи українців, а лише для того, щоб
ускладнити життя Москві.
На мій погляд, підхід ван Ромпея візьме гору. Потужні сили у Брюсселі та Вашингтоні прагнуть
прив'язати Україну до групи
слухняних Заходу держав, не через любов до України чи українців, а лише для
того, щоб ускладнити життя Москві. Будь-яка
заклопотаність з боку чиновників ЄС через Юлію та її
долю не може перешкодити оточенню Росії. Угода про вільну торгівлю з Україною
ускладнить зусилля Москви з залучення
Києва у свій Митний союз, і
це цілком влаштовує Брюссель
(і ще більше Вашингтон).
Але те, що добре для Брюсселя (і Вашингтона), не обов'язково
добре для Києва. Українській владі необхідно чітко уявляти собі ціну, яку вони
платять, відмовляючись від членства в Митному союзі на користь угоди про вільну
торгівлю з Європою.
Деякі експерти стверджують, що Європа балансує на межі
фінансового краху і можливого розпаду валютного союзу. Час покаже. Очевидним є
те, що Європа навіть до нинішньої кризи в силу структурних причин була зоною
низького зростання.
Зарегульована, з надмірним оподаткуванням і зайвим перерозподілом, вона
перетворилася у те, що британський журналіст Джеймс Делінгпол називає
"Економічною мертвою
зоною комуністичного зразка, в якій всі виробничі та фінансові галузі вже давно
втекли в безпечні місця на Далекому Сході".
Не дарма європейські блогери часто використовують для ЄС
називання EСССР. Вкрай малоймовірно, що така Європа може служити рушійною силою
економічної трансформації України.
Києву слід серйозно проаналізувати ті переваги, які він
зможе отримати від вступу до Митного союзу з Росією, Білоруссю і Казахстаном.
До них належать:
Безмитний
доступ до ринку на 200
мільйонів чоловік з незадоволеним попитом практично на все;
Мовна та культурна спільність між представниками
українського бізнесу та їхніми колегами з усього МС;
Не дарма європейські блогери часто використовують для ЄС
називання EСССР. Вкрай малоймовірно, що така Європа може служити рушійною силою
економічної трансформації України.
Збільшення прямих іноземних інвестицій в українські
підприємства та інфраструктуру в міру того, як іноземні фірми будуть
розширювати фізичну
присутність на території Митного союзу з тим, щоб уникнути тарифної
дискримінації (що не відбувається зараз, і навряд чи відбудеться при створенні
зони вільної торгівлі);
Переваги щодо
високих темпів зростання в Росії (4% в порівнянні з 1,7% в ЄС). При цьому, в
той час як у всіх частинах Європи (крім Албанії) відбувається різке скорочення
населення, Україна і Росія мають надлишкову робочу силу з урахуванням розмірів
їхніх економік, а Європа,
навпаки, стоїть перед обличчям серйозних проблем з трудовими ресурсами, які
можуть бути подолані лише шляхом масової іноземної імміграції - тієї
альтернативи, яку все більша кількість
європейців вважає
неприйнятною. Таким чином, існують перешкоди культурного характеру на шляху
європейського економічного зростання, яких немає в Україні і Росії;
Оплата газу за внутрішньоросійськими тарифами. Це дасть
багато переваг, у тому числі у вигляді пом'якшення непростих фінансових рішень,
пов'язаних з підвищенням тарифів на газ для побутових споживачів і скороченням
пенсійних витрат за рахунок підвищення пенсійного віку.
Українська економіка потребує допомоги, і вона їй потрібна
просто зараз. У той час як Митний союз починає діяти вже скоро - з січня 2012
року, угода про вільну
торгівлю з Європейським Союзом, якщо її буде погоджено до кінця грудня, швидше за все, буде підписана в
середині 2012 року незадовго до парламентських виборів. Після чого від 18 до 24
місяців піде на те, щоб угода була ратифікована державами-членами Європейського
Союзу.
Якщо, проте, ЄС наполягає на задовільному вирішенні справи
Тимошенко в якості попередньої умови для укладання угоди, це, безсумнівно,
призведе до ще більшої затримки у її
ратифікації та реалізації.
Україна не може чекати так довго. Глибша інтеграція з проблемною Європою може бути не найкращим вибором для України. На щастя для
України, в неї є й інші, привабливіші варіанти ближче до дому.
Оригінал публікації: Is Europe Really A Good Option for Ukraine?
Переклад ІноЗМІ
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну
публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних
матеріалів.