НГ: Українські заручники лівійської революції

Україна почала постачати до Лівії гуманітарну допомогу, а раніше однією з перших визнала Перехідну нацраду законною лівійською владою. Але вчорашні повстанці не забули про зв'язки, встановлені свого часу Муаммаром Каддафі з українськими лідерами, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.

І саме з цим київські експерти пов'язують те, що доля 23 українців, захоплених в полон в Лівії на початку вересня, досі залишається незрозумілою.

Про полонених українців на початку осені повідомили американські ЗМІ. Незабаром лівійська сторона підтвердила інформацію, уточнивши, що йдеться про найманців, що воювали на стороні Каддафі. Сім'ї деяких заручників, зв'язавшись з українськими газетами, запевнили, що їхні рідні поїхали до Лівії за цивільними контрактами, ніяк не пов'язаними з військовими діями. Хоча українська сторона висловлювала надію, що непорозуміння вдасться швидко владнати, але цього не сталося. Наприкінці вересня президент Віктор Янукович взяв ситуацію під свій контроль, доручивши голові уряду Миколі Азарову та голові Служби зовнішньої розвідки Григорію Ільяшову "вжити всіх необхідних заходів для захисту прав і законних інтересів громадян України, затриманих у Лівії".

Сім'ї деяких заручників, зв'язавшись з українськими газетами, запевнили, що їхні
рідні поїхали до Лівії за цивільними контрактами, які неможливо пов'язаним з військовими діями

У лівійській плутанині сліди полонених то губилися, то знову знаходилися. Західні агентства за два минулі місяці кілька разів повідомляли про звірячі тортури, що застосовуються повстанцями до українських бранців, про розстріл 11 українців. Проте МЗС України, з'ясовуючи інформацію за своїми каналами, спростовувало ці відомості. Днями представник українського зовнішньополітичного відомства Олександр Дікусаров повідомив, що 19 жовтня з українцями в Лівії зустрівся спеціальний представник України з питань Близького Сходу та Африки Євген Микитенко. Він особисто переконався, що заарештовані громадяни України живуть в нормальних умовах, забезпечені їжею і водою. Але дипломату, який супроводжував у Тріполі гуманітарний вантаж, доставлений літаком МНС України, теж не вдалося звільнити бранців. "Ми сподіваємося, що найближчим часом буде сформовано новий уряд і ми зможемо досягти більшої результативності в продовженні переговорів зі звільнення наших громадян", - сказав Дікусаров.

У неофіційних бесідах українські чиновники висловлюють побоювання, що можуть постраждати українці, ставши розмінною монетою при встановленні нових відносин Лівії з зовнішнім світом. Як відомо, глава Перехідної нацради Махмуд Джибріль на прес-конференції в рамках 66-ї сесії Генасамблеї ООН в Нью-Йорку зробив особливий акцент на проблемі найманців. "З Африки, з арабських країн, Сербії, України, Росії. У Каддафі ще багато грошей, він зумів купити багато людей як найманців", - позначив проблему Джібріль. Бранці-українці, про яких написали найбільші світові ЗМІ, можуть перетворитися на своєрідну "візитну картку" цієї проблеми. І служити свого роду важелем впливу Лівії на Захід.

Українці можуть постраждати, ставши розмінною монетою при встановленні нових відносин Лівії з зовнішнім світом

Тому зараз українська влада намагається вирішити проблему по всіх можливих каналах. Крім дипломатів ситуацією займається офіс уповноваженого з прав людини Ніни Карпачової, яка співпрацює з впливовою міжнародною організацією Amnesty International. Уряд, у свою чергу, намагається задобрити нову лівійську владу гуманітарною допомогою: з кінця жовтня в госпіталі Міноборони у Києві проходять курс лікування та реабілітації 11 поранених лівійських повстанців, МНС почало поставляти в країну продовольство і медикаменти.

Українські експерти кажуть, що Києву важливо зараз не лише врятувати своїх громадян, а й знайти з новою лівійською владою взаєморозуміння, що дозволяє відродити міждержавні відносини. Навів мости з Каддафі ще президент Леонід Кучма, потім пишно приймав Віктор Ющенко, а у встановленому на подвір'ї президентської адміністрації наметі лівійського лідера гостювала скромно одягнена прем'єр Юлія Тимошенко. А один із синів лівійського диктатора навіть знайшов дружину в Україні.

Навів мости з Каддафі ще президент Леонід Кучма, потім пишно приймав Віктор Ющенко, а у встановленому на подвір'ї президентської адміністрації наметі
лівійського лідера гостювала скромно одягнена прем'єр Юлія Тимошенко

Підсумком всіх зусиль стала низка контрактів, вигідних Києву. Авіабудівники отримали велике замовлення на виробництво літаків для Лівії, в тому числі віп-борти для самого Каддафі. Компанія Нафтогаз підписала контракти на розвідку і освоєння родовищ в Лівії. З України в країну Каддафі поставлялася продукція металургії та сільського господарства. Але найбільшим попитом користувалися не товари, а послуги українських медиків, які відносно легко могли виїхати на роботу в Африку, де зарплата в десятки разів перевищувала українські оклади.

Усі ці напрямки співпраці, за словами українських дипломатів, пояснюють, чому в Лівії опинилися сотні, якщо не тисячі громадян України. Але це тільки видима частина айсберга, зазначають фахівці. Адже вважається, що в Лівії, як і в багатьох інших африканських країнах, працюють сотні військових фахівців, котрі не знайшли застосування на батьківщині і виїхали за фальшивими контрактами, через посередницькі структури. Особливо затребувані на Чорному континенті військові пілоти та інженери-техніки, обслуговуючі авіацію. Їх зарплати, за даними деяких українських ЗМІ, досягають 5-12 тис. дол на місяць.

Найбільшим попитом користувалися не товари, а послуги українських медиків, які відносно легко могли виїхати на роботу в Африку, де зарплата в десятки разів
перевищувала українські оклади

Взимку спалахнув скандал, коли американський ресурс STRATFOR повідомив, що лівійських демонстрантів обстрілювали літаки Каддафі, пілотовані українськими пілотами. Служба безпеки України, провівши розслідування, заявила, що офіційно жоден військовий фахівець з України в Лівію не спрямований. В той момент в Міноборони України "НГ" теж підтвердили цю інформацію. Але співрозмовники газети допустили, що українці можуть воювати в Африці за наймом, організованим приватним чином, про який державні органи не інформовані.

У лютому-березні більшість громадян України, які виїхали в Лівію на роботу, були евакуйовані. Серед них була навіть особиста і особливо наближена медсестра Каддафі. Однак деякі залишилися, оскільки з початком воєнних дій зарплата лікарів була підвищена в кілька разів. "Але були й громадяни, які вирушили до Лівії тільки після початку війни. Наскільки мені відомо, деякі охоронні структури, які зареєстрували свої сайти в Росії, по всій території СНД шукали охочих ризикнути за гроші. Хтось, безсумнівно, клюнув на вигідну пропозицію" , - сказав НГ заступник керівника Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов. В українській пресі раніше з'являлася інформація про подібне вербування, деякі джерела повідомляли газетам, що діяльність посередницьких структур була припинена тільки до літа, коли в ситуацію втрутилася нібито ізраїльська розвідка. Проте офіційного підтвердження або роз'яснення цієї інформації так і не було.

Дивно виглядає ситуація, коли США та ЄС, маючи прямий вплив на нову лівійську владу, не демонструють особливої ​​активності в питанні звільнення заручників

Багато експертів в Києві переконані, що ситуація з полоненими українцями в Лівії має подвійне дно. По-перше, заручниками стали випадкові люди, які, за низкою свідчень, дійсно не мали відношення до воєнних дій. По-друге, західна преса приділяє особливу увагу темі "українських найманців", не згадуючи таких же фахівців з інших країн. По-третє, дивно виглядає ситуація, коли США та ЄС, маючи прямий вплив на нову лівійську владу, не демонструють особливої ​​активності в питанні звільнення заручників. У Києві припускають, що все це свідчить про намір покласти край всім українсько-лівійським комерційним контрактам, в першу чергу - в енергетичній сфері.

Експерт Данилов зазначив, що, незважаючи на всі зусилля і галасливі інформаційні кампанії, економічні відносини між Україною і Лівією залишилися на зародковому рівні. "Товарообіг становить близько 300 мільйонів доларів на рік. Видобуток нафти і газу залишилася на рівні проектів, контракт щодо літаків так і не було виконано. Що в майбутньому? Метал та зерно, мабуть, будемо поставляти, як і раніше. І все", - сказав він. На думку фахівця, нова лівійська влада не забуде про теплі відносини Києва з Каддафі. А тому сподіватися на розвиток заявлених спочатку напрямів співпраці не доводиться. Максимум, що може зробити в ситуації, що склалася, українська влада, - це врятувати за допомогою міжнародних організацій більш як два десятки своїх громадян.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.