МН: Україна прагне до зони

Україна, яка з великими труднощами погодилася увійти у зону вільної торгівлі СНД, випередила Росію у процесі ратифікації договору про створення зони. Договір переданий до Верховної ради і у п'ятницю опублікований на сайті українського уряду, - пише Ірина Грузинова у виданні Московские Новости.

Прем'єр-міністр Микола Азаров заявив у зв'язку з цим, що "договір відкриває для української економіки великі можливості", але підкреслив, що Україна, як і раніше, має намір укласти угоду про вільну торгівлю ще і з Євросоюзом. Попередні умови договору із Брюсселем були узгоджені у той самий день.

Прем'єри країн СНД схвалили договір про зону вільної торгівлі у середині жовтня. У його рамках країни скасують більшість імпортних мит у взаємній торгівлі, а існуючі поки що вилучення з договору будуть згодом повністю ліквідовані. Договір підписали всі учасники Співдружності за винятком Азербайджану, Узбекистану та Туркменістану, які вивчать можливість приєднання до нього до кінця цього року. Очікується, що процес ратифікації документу буде завершено на початку наступного року.

Україна залишила близько 30 експортних мит щодо всіх учасників договору. В основному, це продукти чорної та кольорової металургії.

За дужками угоди залишилися експортні мита - важливі джерела поповнення бюджету, перш за все для таких країн, як Росія і Казахстан. Росія зберегла за собою експортні мита на нафту і нафтопродукти, газ, продукти нафтохімії, необроблену деревину, кольорові метали, цемент. Казахстан зберіг більше 40 позицій як вилучень із цього договору. Це також нафта, газ, вовна, алюміній. Україна залишила близько 30 експортних мит щодо всіх учасників договору. В основному, це продукти чорної та кольорової металургії. Крім того, зберігаються окремі мита з вивезення до Росії і Казахстану української живої худоби і шкур. Україна зберегла мита на цукор, який імпортується з Росії, Білорусії, Казахстану і Молдови.

Зони вільної торгівлі є виключно економічним форматом взаємодій, і за логікою зона повинна передувати Митному союзу

Раніше президент України Віктор Янукович заявляв, що договір із державами СНД не буде перешкоджати європейській інтеграції України. "Україна та інші країни давно готували цей договір, велася тривала робота, і він не буде перешкоджати питанням європейської інтеграції України", - заявляв Янукович у жовтні, через кілька днів після підписання договору. Прем'єр України Микола Азаров у п'ятницю підтвердив цю позицію: "Для України ЄС - це також третина товарообігу і ринок із 500 млн споживачів. Тому наступним пунктом нашого плану відкриття зовнішніх ринків стане підписання аналогічної угоди із Європейським союзом". Більше того, внесення до Ради договору про зону вільної торгівлі з СНД збіглося за часом із переговорами української делегації у Брюсселі. У п'ятницю ввечері Азаров повідомив, що договір практично погоджений. Втім, питання про вільну торгівлю із Європою в українському суспільстві викликає суперечки не менші, ніж тема зближення із Росією. Раніше українські експерти оцінювали можливі втрати України за умови відкриття ринку для європейських товарів в 1,5% ВВП.

За словами професора НДУ ВШЕ Олексія Портанського, зона вільної торгівлі в СНД - найважливіший крок. "Зони вільної торгівлі є виключно економічним форматом взаємодій, і за логікою зона повинна передувати Митному союзу", - говорить експерт. Країни СНД підписали договір про створення зони вільної торгівлі ще у 1994 році, проте той документ не був ратифікований багатьма державами, у тому числі Росією, і фактично не працював. Робота над новим документом велася майже десять років.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів