Массачусетська компанія UTICo намагається стягнути з колишнього прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко понад 18 млн доларів, що їх вона так і не виплатила після іншого судового розгляду, пише Російська служба Бі-бі-сі.
"Тимошенко:
біда ніколи не приходить сама", — так
назвав репортер судового сайту Courthouse
News Service Адам Класфелд матеріал про позов,
який подала у Нью-Йорку проти Юлії
Тимошенко Массачусетська компанія
Universal Trading & Investment Co. (UTICo). Позов був
поданий через три тижні після того, як
екс-прем'єра України засудили в Києві
до семи років в'язниці.
UTICo, створена
в 1993 році та незмінно очолювана випускником
МДІМВ, кандидатом юридичних та історичних
наук Юрієм Ламбертом, котрий
емігрував до США 1990 року
і отримав у Вашингтоні адвокатську
ліцензію, надає "юридичні та комерційні
консультативні послуги".
"У
нас дуже багато проектів по всьому
світу, — сказав bbcrussian.com Ламберт, який
навчався в США у Гарвардському
й Тафтському
університетах і опублікував такі книги,
як "Організація Об'єднаних Націй з
промислового розвитку" і "Гана в
пошуках стабільності (1957-1992 рр.)".
— Ми працюємо в Південно-Східній Азії,
Індонезії, на Філіппінах, у
Казахстані".
Фірма Ламберта вже
давно конфліктує з Тимошенко і компанією
"Єдині енергетичні системи України"
(ЄЕСУ), якою вона керувала і програла
UTICo затяжний позов, але так і не виплатила
призначену судом компенсацію в сумі
понад 18 млн доларів.
26 вересня 1997
року "Єдині енергетичні системи
України" подали в Бостоні позов проти
UTICo, звинувативши представників останніх
у наклепі. "Вони звинуватили нас в
очорненні", — лаконічно сказав
Ламберт, що відмовився коментувати цей
та інші позови, які поставили його і
Тимошенко по різні боки барикад.
23
січня 1998 року UTICo подала проти компанії
ЄЕСУ зустрічний позов, звинувативши її
з-поміж усього іншого в порушенні
контракту, відмові відшкодувати судові
витрати й нанесенні шкоди репутації.
Тяганина
тривала багато років. У вересні 2004 року
адвокат, який представляв ЄЕСУ,
самоусунувся від справи, і в липні
2005-го бостонський федеральний суддя
виніс рішення на користь американської
компанії, ухваливши, що сторона, яка
програла, має виплатити їй більш як
18,34 млн доларів.
Відтоді UTICo безуспішно
намагається стягнути цю суму. У квітні
2006 року компанія, яку представляв той
же Ламберт, що носить у США ім'я Джордж,
спробувала відсудити авуари у засудженого
в Каліфорнії колишнього українського
прем'єра Павла Лазаренка, намагаючись
довести, що компанія ЄЕСУ переказала
тому десятки мільйонів доларів.
Каліфорнійський суд відмовився
задовольнити цей позов.
Цього року
в надії стягнути кошти UTICo зробила спробу
як третя сторони "присусідитися"
до позову, що його у квітні подала у
федеральний суд Південного округу
Нью-Йорка Тимошенко проти компанії
"Росукренерго" та її співвласника
Дмитра Фірташа.
У позовній заяві
Тимошенко стверджувалося, що відповідачі
вступили у злочинну змову з "Газпромом"
і незаконно привласнили природний газ
вартістю приблизно 1,7 млрд доларів.
Виручка від продажу цього газу, йшлося
далі, використовувалася для підтримки
українського політичного режиму, який
займався "масовими порушеннями прав
людини".
У жовтні суддя Річард
Салліван, що слухає справу, відмовив
UTICo, заявивши, що в неї нема підстав брати
участь у позові Тимошенко. Салліван,
проте, попутно зауважив у своєму рішенні,
що ніхто не заважає компанії подати
окремий позов і тим самим спробувати
стягнути гроші, які винні їй "Єдині
енергетичні системи України".
Три
тижні потому UTICo звернулась до того ж
манхеттенського суду з позовом проти
Тимошенко, намагаючись стягнути з неї
свої гроші плюс судові витрати.
У
25-сторінковій позовній заяві наводяться
слова українських правоохоронців про
те, що відповідачка по суті була власницею
ЄЕСУ. Юлія Тимошенко нібито переказала
Павлу Лазаренку через кореспондентські
рахунки у нью-йоркських банках понад
101 млн доларів, що нібито були "відкатами
та хабарами" за те, що Лазаренко
"протиправно просував інтереси
ЄЕСУ".
Позивач нагадує, що
американські прокурори, які займалися
справою Лазаренка, у свій час підозрювали
Тимошенко в тому, що вона була його
спільницею у відмиванні грошей, але до
суду її не залучили за недостатністю
доказів.
Компанія "Єдині енергетичні
системи України" була зареєстрована
в листопаді 1995 року. На установчих зборах
інтереси 85% акціонерів ЄЕСУ нібито
представляв кіпріот Андреас
Петру.
Насправді, заявляє позивач,
Петру на зборах не був і не мав поняття,
що представляє якихось акціонерів. Він
сказав згодом, що бачив Тимошенко лише
одного разу, в 1992 році, коли вона заглянула
в бюро подорожей його дружини на Кіпрі.
Петру, що працює адвокатом, направив
українку до свого колеги і більше її не
бачив.
Пізніше йому показали низку
документів, що стосуються ЄЕСУ, з його
підписом. Петру заявляє, що підпис
підроблений.
У 1996 році Лазаренко й
Тимошенко заручилися контрактом із
"Газпромом" на поставку газу.
За
словами позивача, користуючись своїм
становищем і зв'язками на Україні,
Тимошенко зуміла приховати всі авуари
ЄЕСУ в офшорах, так що UTICo виявилася
неспроможною стягнути суму, яку їй
присудили в США.
Американська
компанія просить суд допомогти їй
забрати ці гроші і вказує, що значна
частина активів може знаходитися в
руках підставної компанії, зареєстрованої
на Британських Віргінських островах,
а також тресту, зареєстрованого на
острові Гернсі.
За законом, адвокати
Тимошенко повинні подати суду якусь
відповідь на позовну заяву UTICo не пізніше,
ніж через 21 день після її вручення.
Досвідчений нью-йоркський адвокат
Роберт Ерлангер у інтерв'ю Російській
службі Бі-бі-сі зазначає, що цей термін
не слід сприймати буквально, і зазвичай
судді ставляться до виходу за його рамки
досить терпимо.