У травні 2008 року Україна стала 152-гим членом Світової організації торгівлі (СОТ). Але на тлі що світової економічної кризи, що розгорілася, Києву так і не вдалося отримати значущі дивіденди від лібералізації торгівельного режиму, - пише Дмитро Марунич у російському виданні Московские новости.
Головний аргумент прихильників СОТ - якби не
вступили до кризи, все було б ще гірше. Зараз – добре, що статут СОТ це
дозволяє, - Київ почав переговори про перегляд ряду умов членства в
організації.
Процес вступу України розпочався у 1993 році і
тривав без малого 15 років. Після довгих переговорів Україні вдалося відкрити
для себе ринки країн - членів СОТ, у відповідь знизивши або обнуливши мита на
ряд імпортних товарів. За розрахунками українського національного комітету
Міжнародної торгової палати, оприлюдненими на початку 2008 року, членство
України в СОТ повинно було стимулювати додатковий приріст ВВП в обсязі $ 1,5-2
млрд, а за сприятливих умов - до $ 4 млрд. Секретаріат президента Віктора Ющенка
очікував додаткового припливу іноземних інвестицій до $ 5 млрд на рік, хоча
прогнози Міністерства економіки були скромнішими - $ 500 млн. За оцінками
уряду, вступ до СОТ повинен був призвести до зростання експорту продукції
металургії, хімічної промисловості та агропромислового комплексу. Причому
чиновники не очікували різкого збільшення імпорту товарів через невелику ємність
внутрішнього ринку.
Вступ до СОТ повинен був призвести до зростання експорту продукції металургії, хімічної промисловості та агропромислового комплексу
Однак більшості прогнозів так і не судилося
збутися. Оцінити реальні економічні наслідки вступу України до СОТ заважає
світова фінансова криза, яка вплинула на стан економіки України у 2008-2011
роках. За оцінками Світового банку, ВВП України за підсумками 2008 року склав
близько $ 180 млрд. Після стійкої тенденції економічного зростання на рівні
6,5% у I півріччі 2008-го приріст реального ВВП за підсумками року склав лише 2,1%,
а 2009-тий взагалі став роком провального зниження ВВП на 15%. Приплив
іноземних інвестицій теж не відбувся: за підсумками 2008 року він склав $ 6,2
млрд, що на 22,1% менше показника 2007-го.
Членство у СОТ практично не вплинуло сальдо
торгового балансу, що на склалося. Напередодні вступу України до цієї
організації сальдо зовнішньої торгівлі було негативним і становило мінус $ 12,7
млрд (червень 2007 - березень 2008 року). У перший рік членства у СОТ цей
показник практично не змінився - $ 11,2 млрд. Протягом другого року членства у
СОТ зовнішньоторгівельне сальдо покращилося до $ 5 млрд, але причиною стало
різке падіння обсягів імпорту після девальвації національної валюти, згортання
кредитування і зниження доходів населення. Показово, що за цей період імпорт
машинобудівної продукції і автомобілів впав на 54%.
Припливу іноземних інвестицій теж не відбулося:за підсумками 2008 року вони склали $ 6,2 млрд, що на 22,1% менше від показника 2007-го.
Частково виправдалися прогнози про збільшення
експорту продукції чорної металургії. Протягом першого року він зріс лише на 4%,
зате протягом наступного звалився відразу на 40%. "Але якби не скасування
квотування на ринках ЄС та зменшення кількості антидемпінгових розслідувань,
падіння експорту української металопродукції було б значнішим", - пояснила
МН керівник групи з міжнародної інтеграції Аналітично-дорадчого центру Програми
розвитку ООН в Україні у 2008-2010 роках Ірина Кобута.
Фактично не виправдалися прогнози про масоване
завезення продовольчих товарів "низької якості" внаслідок
лібералізації митного режиму імпорту. Однак далеко не всі галузі промисловості
змогли прорватися на закордонні ринки через низьку конкурентоспроможність.
Очікувані втрати понесли автомобілебудівники, підприємства машинобудівної
галузі, деревообробки та легкої промисловості. Так, зниження імпортного мита на
автомобілі із 25 до 10% на тлі фінансової кризи призвело до зниження
виробництва автомобілів у шість разів. Під тиском автомобільного лобі у 2009 році
парламент підтримав додаткову 13-відсоткову надбавку до мита на імпорт
автомобілів і холодильників, однак після негативної реакції генеральної ради
СОТ уряд скасував її через півроку.
Не всі галузі промисловості змогли прорватися на закордонні ринки через низьку конкурентоспроможність
Не витримали конкуренції з імпортом українські
виробники меблів. Якщо у 2008 році обсяг виробництва меблів склав $ 1,3 млрд,
то до 2010-го він знизився втричі. 30-40-відсоткове мито на завезення імпортних
меблів, що діяло до вступу до СОТ, у 2008 році було обнулене. У нерівних умовах
із компаніями Європи та США виявилися українські виробники м'яса. Зниження мита
на імпортне м'ясо призвело до падіння експорту м'яса із 500 тис. тонн до
150-160 тис. тонн на рік. Іноземним виробникам вдалося потіснити українських
навіть у такому традиційному сегменті ринку, як виробництво свинини і сала. За
даними галузевої асоціації, у 2010-му імпорт свинини зріс у 2,3 рази порівняно із
2007 роком.
Зате галуззю, яка отримала очевидні плюси від
вступу до СОТ, стало виробництво зернових, олійних культур та соняшникової
олії. У перший рік Україна наростила експорт сільськогосподарських товарів на
рекордні 73%. Його падіння протягом другого року, що співпало з фінансовою
кризою, склало 17%. Сьогодні Україна займає третє місце у світі з виробництва
соняшникової олії. Однак навіть після вступу до СОТ Євросоюз намагався ввести
обмеження на імпорт соняшникової олії під приводом її низької якості. Санкції
були скасовані на початку 2010 року.
Не лише криза, але і зміна влади сприяла зміні
ставлення країни до СОТ. Ентузіастом вступу був колишній президент Ющенко,
Віктор Янукович у цьому не помічений. У вересні прем'єр Микола Азаров офіційно
оголосив, що Україна починає переговори із членами СОТ про перегляд мит на
продукцію агропромислового комплексу, легкої промисловості, а також авіа- та
автомобілебудування. Згідно з XXVIII статтею генеральної угоди СОТ, така
можливість надається членам організації раз на три роки.
Іноземним виробникам вдалося потіснити українських навіть у такому традиційному сегменті ринку, як виробництво свинини і сала
Народний депутат від фракції Наша Україна,
заступник голови комітету Верховної ради України з питань промислової і
регуляторної політики та підприємництва Ксенія Ляпіна у цілому позитивно оцінює
рішення про вступ до СОТ. "Ми не побачили тих страшилок, якими лякали
Україну перед підписанням угод, зокрема про смерть вітчизняного сільського господарства",
- розповіла вона МН. Але й прогнозовані позитиви від лібералізації торгівлі
були змащені негативним впливом світової кризи. "У цілому рішення
тодішнього президента Віктора Ющенка про вступ до СОТ було правильним", -
вважає Ляпіна.
Представник фракції Компартії, заступник
голови парламентського комітету з фінансів та банківської справи Евгеній
Царьков навпаки вважає, що членство України у СОТ принесло економіці країни виключно
негатив. Він нагадав, що його фракція у парламенті єдина у повному складі не
підтримала ратифікацію угоди про вступ до СОТ. Фактично Царьков усе кризове
падіння економіки відносить на рахунок СОТ: "Україна була змушена відкрити
ринки для іноземних товарів, і насамперед продукції із країн ЄС. Причому
зберігши квотування близько 4 тис. власних товарних позицій. Внаслідок цього,
за моїми оцінками, вступ до СОТ призвів до зниження ВВП України на 16%".
На думку Євгена Царькова, Україні сьогодні необхідно переглядати умови
співпраці з іноземними партнерами у рамках СОТ та інтегруватися у єдиний
економічний простір із Росією, Білоруссю і Казахстаном. У цьому разі Київ може
виторгувати для себе значно більші преференції у відносинах із торгівельними
партнерами у рамках СОТ.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних
ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе
відповідальності за зміст даних матеріалів.