Фото: Reuters
Парламент планує підвищити статус російської мови
Правляча в Україні Партія регіонів впритул підійшла до виконання однієї зі своїх давніх передвиборчих обіцянок - підвищення статусу російської мови. Новий закон загрожує ускладнити ситуацію в країні, - пишуть Роман Гончаренко і Тетяна Бондаренко у статті для Deutsche Welle.
Зайдіть
у будь-яке кафе в центрі Києва та спробуйте щось замовити українською мовою.
Швидше за все, вам дадуть відповідь російською. Навіть у столиці України 20
років після проголошення незалежності російська залишається основною мовою
спілкування, випереджаючи українську. Як свідчать результати різних
соцопитувань, схожа ситуація не тільки в Києві, а й у багатьох регіонах сходу і
півдня України. Цей факт турбує тих, хто прагне підтримати українську - єдину
державну мову в Україні. Інші, як, наприклад, політики з Партії регіонів,
вважають, що навпаки - російська мова потребує додаткового захисту.
Український парламент планує підвищити статус російської мови, виконавши обіцянку, яку Партія регіонів давала виборцям уже не раз
Найближчим часом український парламент планує підвищити статус російської мови,
виконавши обіцянку, яку Партія регіонів давала виборцям уже не раз. Розроблений
її депутатами проект закону "Про основи державної мовної політики" в
кінця грудня 2011 року отримав експертну оцінку Венеціанської комісії -
консультативного органу Ради Європи з питань конституційного права.
"Крок вперед, але його недостатньо"
Українські політики і європейські експерти по-різному інтерпретували висновки
комісії. Так, один з авторів законопроекту, депутат Сергій Ківалов зробив
акцент на тому, що Венеціанська комісія "в цілому схвалила наш
законопроект". "Сподіваюся, що незабаром нам вдасться його прийняти у
Верховній Раді і зняти" мовну "напругу в Україні", - заявив
Ківалов. Коли саме це відбудеться, поки точно не відомо. Раніше в Партії
регіонів заявляли, що "мовний закон" буде прийнятий нинішнім складом
парламенту, а значить - до запланованих на осінь 2012 року виборів до Верховної
Ради.
Найголовніше - забезпечити справедливу рівновагу мовної політики між захистом
української мови як єдиної державної мови та захистом регіональних мов
Водночас, представник Венеціанської комісії Артеміза-Тетяна Чіска зазначила, що
законопроект потребує доопрацювання. "Закон є кроком вперед, проте цього
не достатньо", - сказала вона Deutsche Welle, нагадавши, що попередню
версію законопроекту експерти комісії піддали жорсткій критиці. Варто внести
"цілу низку змін" і в нинішню, другу версію, вважає Чіска.
"Найголовніше - забезпечити справедливу рівновагу мовної політики між
захистом української мови як єдиної державної мови та захистом регіональних мов
і мов меншин, в тому числі російської", - сказала Чіска.
Російській - статус регіональної
Що саме пропонують депутати Партії регіонів? Законопроект серед іншого
передбачає надання російській мові статусу регіональної там, де вона є рідною
для щонайменше 10 відсотків населення. Зокрема, мова йде про десять областей
півдня, сходу і півночі України, а також Криму, Києва та Севастополя. Це
фактично половина країни. Парламент, уряд та інші вищі органи влади зможуть
публікувати свої рішення і українською, і російською мовами. Телерадіокомпанії
отримають право самі вирішувати, якою мовою вести мовлення. Українська мова
залишиться єдиною мовою в армії, а також нею будуть вестися засідання
парламенту. Хоча зміни в основному стосуються російської, статус регіональної
також планується надати кримсько-татарській, угорській та румунській мовам.
Партія регіонів фактично намагається реалізувати свою давню ідею-надання російській мові статусу другої державної
Один з авторів законопроекту, Вадим Колесниченко, вважає, що його прийняття
дасть можливість "зупинити жорстку українізацію". Опозиція навпаки
побоюється, що відбудеться "повзуча русифікація". Так про мовний
законопроект висловився лідер партії "За Україну!" В'ячеслав Кириленко.
Законопроект не був схвалений профільним комітетом українського парламенту з
питань культури. Представники Блоку Юлії Тимошенко вважають, що Партія регіонів
фактично намагається реалізувати свою давню ідею - надання російській мові
статусу другої державної. Навіть лояльно налаштований щодо правлячій більшості
спікер Верховної ради Володимир Литвин восени 2011 року піддав критиці
законопроект. "Те, що пропонується, часто становить загрозу для
української мови", - вважає Литвин. Оглядачі в Києві побоюються, що
ухвалення законопроекту не спростить, а ускладнить ситуацію в країні
напередодні виборів.
Більше російської в українському ефірі
Закон про нову державну мовну політику не буде першим кроком щодо підвищення
статусу російської мови. Так, в середині грудня 2011 Конституційний суд
дозволив використовувати в судах нарівні з українською мовою регіональні мови,
а значить і російську. Раніше в парламенті був
зареєстрований урядовий законопроект, який серед іншого закріплює за батьками
право обирати мову виховання дітей в дитячих садах. Крім того, Верховна
Рада скасувала обов'язкове дублювання фільмів українською мовою і скасувала
квоти на українську музику в ефірі телебачення і радіо.
Цей матеріал опублікований на Корреспондент.net у
рамках партнерської угоди з Deutsche Welle.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без
купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.