НГ: Київ і Москва не зійшлися в оцінці

Завтра в Москві продовжаться припинені в грудні українсько-російські газові переговори, пише про перипетії суперечки між Києвом і Москвою журналіст Независимой газеты Тетяна Івженко.

За час паузи сторони встигли обмінятися безліччю жорстких заяв, що свідчать про те, що в діалозі з'явилися нові проблеми. Йдеться не тільки про ціну російського газу, але також про обсяги його закупівлі українською стороною. У Москві та Києві знову згадали про можливість залучення до суперечки Стокгольмського арбітражного суду.

Підставою до ускладнення відносин стала зустріч Володимира Путіна з главою "Газпрому" Олексієм Міллером, яка відбулася 30 грудня. Обговорюючи питання, пов'язані з перспективою створення газового консорціуму, Міллер, за відомостями інформагентств, повідомив, що Київ оцінив свою газотранспортну систему (ГТС) приблизно в 20 млрд. дол. Для модернізації ГТС буде потрібно від 2 до 8 млрд. євро. При цьому українська сторона запросила в рамках створення консорціуму знижку на газ в 9 млрд. дол.

Зазначені суми, які в Москві визнали значними, в Києві викликали обурену реакцію. Публічно її озвучила тільки заарештована екс-прем'єр Юлія Тимошенко, яка заявила у відкритому листі до влади, що реальна вартість ГТС - з урахуванням її пропускної потужності, географічного розташування та наявності найбільшої в Європі мережі підземних газових сховищ - становить не менш як 200 млрд. дол. Лідер опозиції закликала владу не брати участі в аферах, пов'язаних з розпродажем стратегічних об'єктів.

Міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко прокоментував ситуацію стримано: "Оцінити вартість ГТС може тільки міжнародний оцінювач. Ми ще тендер не оголошували. У нас тільки готується пакет документів щодо реформування "Нафтогазу", а в контексті реформування і буде проведена оцінка ГТС". Представник української влади прямо нічого не сказав про цінові параметри, що обговорювалися в ході зустрічі Путіна і Міллера. Але Верховна Рада відклала на невизначений час розгляд законопроектів, які відкривають дорогу до створення консорціуму.

Тим часом український уряд взяв курс на економію. У перших числах січня Бойко заявив, що в поточному році планується закупити мінімально можливий обсяг російського газу - близько 27 млрд. куб. м. Дорогий енергоносій вирішено було замінити вугіллям українського видобутку і альтернативними поставками. Зокрема, як уточнив міністр минулого тижня, українська сторона почала переговори з турецькими партнерами. "Йдеться про постачання газу новим маршрутом. Сподіваюся, до кінця січня ми вже представимо конкретні пропозиції і вийдемо на предметні переговори", - сказав Бойко.

Новина про те, що Київ має намір знизити вдвічі закупівлю російського газу, викликала обурену реакцію "Газпрому". Представник компанії Сергій Купріянов заявив: "У 2012 році, як усім відомо, контрактний обсяг поставки становить 52 мільярди кубічних метрів і навіть чисто теоретично не може бути знижений до 27 мільярдів". Він зазначив, що Київ спробував просто поставити російських партнерів перед фактом: "Питання про зменшення обсягів на численних переговорах про зниження з 2012 року ціни на російський газ українською стороною не порушувалося взагалі".

"Нафтогаз України" у відповідь повідомив, що лист про зниження обсягів закупівлі в 2012 році було скеровано в "Газпром" ще 20 травня минулого року. Однак керівник "Газпрому" Міллер парирував: "Україна зробила заяву, не домовляючись з російською стороною. Такі домовленості мають бути досягнуті за півроку (до настання періоду дії контракту. -" НГ "). Це одностороння заява".

Експерт з енергетичних питань Богдан Соколовський пояснив українським ЗМІ, що в довгострокових контрактах дійсно вказано обов'язковий обсяг купівлі Україною російського газу на рівні 52 млрд. куб. м в рік. Винятком став 2009 рік, коли обсяг було зменшено до 40 млрд. куб. м. Потім були підписані додаткові протоколи, згідно з якими Україна змогла в 2010-му знизити обсяг закупівлі до 33 млрд. і навіть зменшити його ще на 20% без застосування "Газпромом" штрафних санкцій. Звідси і впевненість Києва у праві придбати всього 27 млрд. куб. м газу, зазначив експерт, додавши, що ніхто не знає, чи діють додаткові документи в поточному році. Принаймні, в минулому році "Нафтогаз", за даними відкритих джерел, закупив близько 40 млрд. куб. м газу.

Зараз сторони продовжують сперечатися про обсяги, погрожуючи один одному
зверненням до Стокгольмського суду

Зараз сторони продовжують сперечатися про обсяги, погрожуючи один одному зверненням до Стокгольмського суду. Експерт Соколовський вважає, що в такому випадку позиції української сторони будуть відносно слабкими, адже контракти, затверджені ще Юлією Тимошенко, діють досі. Експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко зазначив, що штрафи, передбачені цими документами, можуть в поточному році скласти понад 8 млрд. дол. Однак він упевнений, що в Стокгольмському суді Київ міг би виграти в суперечці з "Газпромом", адже не тільки в Україні, а й у світі змінилася як кон'юнктура газового ринку, так і економічна ситуація. Саме це дозволило деяким європейським країнам ще в минулому році домогтися істотного зниження ціни на російський газ. Україна ж покладала надії на вирішення питання шляхом переговорів.

Офіційний Київ і зараз декларує намір вирішити ситуацію мирно. Міністр Бойко, збираючись до Москви, заявив: "Ми не збираємося ні з ким воювати і у нас немає намірів конфліктувати".

Українська влада гарантувала безперебійні поставки газу до Європи. Проте розвиток ситуації турбує представників ЄС. Комісар Євросоюзу з питань енергетики Гюнтер Еттінгер в ході нещодавньої телефонної розмови з міністром Бойком зазначив, що Євросоюз може підключитися до процесу переговорів, якщо в цьому буде зацікавленість Москви і Києва. На початку осені, коли ситуація на газових переговорах загострилася, подібні пропозиції вже звучали, але не були прийняті "Газпромом".

Зараз ситуація ускладнилася: з одного боку, в українсько-російських переговорах з'явилися нові проблемні питання, з іншого боку, Євросоюз не влаштовують ті можливості вирішення проблем, які попередньо обговорювалися в грудні. Так, Еттінгер в розмові з Бойком нагадав, що Київ зобов'язаний чітко дотримуватися європейського законодавства у цій сфері, адже з 2011 року Україна стала повноправним членом Європейського енергетичного співтовариства. Зауваження єврокомісара, як вважають українські експерти, стосувалося неофіційно оприлюднених планів зі створення двостороннього українсько-російського консорціуму з управління ГТС, в результаті чого "Газпром" отримав би також прямий доступ до роботи на внутрішньому українському ринку. Хоча Київ пригальмував досягнення остаточних домовленостей, мабуть, через невдоволення російською оцінкою української ГТС, але застереження з боку ЄС завтра може бути використано як один з аргументів, що не дозволяють домовитися на умовах, що обговорювалися спочатку.

Експерт Валентин Землянський вважає, що сторони однаково не зацікавлені у доведенні ситуації до точки кипіння. Він припускає, що учасники переговорів спробують уникнути скандалів, а тому відкладуть підписання документів. Можливо, навіть до весни. На той час в Росії вийде на фінішну пряму передвиборна кампанія, а для України проясниться перспектива взаємин з ЄС. Сторонам стане зрозуміло, на які поступки один одному є сенс йти, вважає експерт.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.