НГ. У країнах СНД: Миротворчий переділ

НГ. У країнах СНД: Миротворчий переділ Независимой газете .

Оскільки в ЄС триває криза, очікувати від Брюсселя зміни рішення припинити приймати в союз нових членів, у тому числі Україну, не доводиться. Про це за останні дні в Києві було сказано чимало, причому з неприхованою образою. В українській столиці вважають, що Європа на тлі посилення Газпромом правил гри на полі Росія-Україна могла б підтримати країну-сусідку. Однак, на думку українських експертів, ЄС реально не підтримав ні ідею асоційованого членства України в союзі, ні програму зі створення двостороннього консорціуму з управління українською ГТС (газотранспортною системою). Київ став шукати вихід зі сформованої ситуації, домовляючись з Баку про альтернативні російським поставки газу, і з Кишиневом - про розморожування відносин, застиглих на нульовій позначці після підписання в 2010 році президентами Росії та України Харківських угод. Вони, нагадаємо, продовжували на 25 років починаючи з 2017 року угоди про перебування Чорноморського флоту РФ в Криму і обіцяли бурхливе зростання спільних російсько-українських підприємств в авіабудуванні, атомній енергетиці, оборонній промисловості.

Після того як стало ясно, що дешевий російський газ на умовах Києва українцям може тільки снитися, вони згадали про інші сфери взаємодії - наприклад, у Придністров'ї. І якщо раніше навіть в ЄС, який є спостерігачем в придністровському врегулюванні, не сумнівалися, що Київ буде координувати свої дії в регіоні з Москвою, то тепер ситуація змінилася. Минулого тижня на зустрічі в Києві з в.о. президента Молдови Маріаном Лупу Віктор Янукович заявив: Україна готова обговорювати демілітаризацію Придністров'я і трансформацію миротворчої місії на Дністрі з військової в громадянську. Тут же в Тирасполь до нового президента Придністров'я Євгена Шевчука прибули західні представники - щоб зрозуміти, наскільки можливий миротворчий переділ, що затівається Кишиневом і Києвом фактично на противагу Росії. З Шевчуком зустрілися посол США в Молдові Уїльям Мозер, а також спецпредставник ФРН з придністровського врегулювання Патрісія Флор, комісар Ради Європи з прав людини Томас Хаммарберг.

На тлі всіх цих перетрубацій заява прем'єр-міністра Миколи Азарова, зроблена в п'ятницю, про те, що Україна не виключає можливості приєднання до Митного союзу, розглядалося швидше як відмовка для журналістів. "Повірте, ми дуже детально відстежуємо, як він (Митний союз. - НГ) працює, і ми не виключаємо можливостей приєднання до Митного союзу", - сказав Азаров. І ніхто у щирість офіційного Києва повернутися туди, звідки він намагався втекти всі останні 20 років, не повірив.

Водночас вдома у молдавського лідера Маріана Лупу не все складалося так, як йому б хотілося: опозиція в особі комуністів на чолі з екс-президентом Володимиром Вороніним закликала населення вийти на вулиці з вимогою відставки правлячого альянсу "За європейську інтеграцію". Комуністи, яких підтримує майже півкраїни, в неділю почали акції протесту в режимі нон-стоп. Головна претензія до альянсу - в країні з 2009 року немає обраного президента, його обов'язки виконує спікер парламенту. Рішення провести в квітні референдум зі зміни Конституції, яка б спростила процедуру обрання глави держави (з 2000 року він обирається в парламенті, для чого необхідний 61 голос, яких у правлячої більшості немає), опозиція не схвалює, пропонуючи провести перевибори парламенту. Якби це було зроблено сьогодні, Компартія могла б їх виграти. У такій нестабільній ситуації говорити про прорив у переговорах з придністровського врегулювання не доводиться.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.