Вже рік, як Богдан Данилишин отримав політичний притулок у Чехії. В уряді екс-прем'єра Юлії Тимошенко, яка сьогодні перебуває під вартою, він був міністром економіки, - пишуть Тереза Носалкова і Ян Нємєц у чеському виданні Aktualne.cz.
Навесні минулого
року, коли Данилишин давав Aktuálně.cz перше інтерв'ю, цей колишній міністр з академічною базою справляв
враження набагато більш обережної і тихої людини. Тоді щойно відбулася гостра
дипломатична перестрілка, в ході якої Київ звинуватив чеських дипломатів у
шпигунстві і вислав їх.
Недружній обмін
дипломатами тоді відбувся незабаром після того, як чеська влада надала притулок
Данилишину, якого в Україні звинувачують у перевищенні повноважень міністра, і
всього через день після того, як він заснував у Чехії свою організацію Українська
європейська перспектива (УЄП).
Сьогодні
Данилишин різко критикує свою батьківщину. "Я боюся, щоб Україна раніше чи
пізніше не опинилася там, де тепер є Білорусь. Наша нинішня влада вже прямує до
цього", - сказав він у інтерв'ю Aktuálně.cz.
Центр української
еміграції
Саме з
білоруськими дисидентами Данилишин співпрацює в Празі. Під час інтерв'ю в офісі
його організації в центрі Праги раптом з'явився і опозиційний білоруський
політик Алеш Михалевич, який також отримав у Чехії притулок.
Ряди пострадянських
емігрантів недавно розширив і чоловік колишньої керівниці Данилишина -
бізнесмен Олександр Тимошенко.
"Так, наш
головний штаб розташований у Чехії, в Празі. Так склалося історично. Якщо взяти
20-ті й 30-ті роки, повоєнна, післяреволюційна еміграція прийшла до Праги.
Багато письменників, діячів мистецтва, громадських діячів тут заснували цілі
художні школи, тут був заснований перший вільний український університет, перша
економічна академія", - говорить Данилишин.
Aktuálně.cz: Чим
сьогодні займається організація Українська європейська перспектива?
Богдан Данилишин:
УЄП - незалежна громадська організація, заснована на принципах свобод і прав
людини. Нинішня ситуація в Україні розвивається так, що ці цінності не
дотримуються. Тому крім іншої діяльності ми намагаємося постійно вести
моніторинг таких випадків. Це фактично і лобіювання інтересів України - розмови
про зону вільної торгівлі, вступ України в різні європейські програми. Нам
неважливо ставлення нинішньої влади до тієї чи іншої системи. Ми хочемо, щоб
Україна не залишилася поза європейською структурою.
- Але Ваша
позиція неофіційна...
- Я думаю, що
превентивна дипломатія неофіційна сьогодні має більший вплив, ніж дипломатія на
офіційному рівні. На мій погляд, Україна ще не вирішила, чого вона, власне,
хоче. Якби вона це знала, вона не кидалася б з боку в бік: один тиждень у
напрямку до Росії, на наступний - у напрямку до Європи. Головне - всім все
пообіцяти і не зробити нічого. Влада приходить і йде, але основна орієнтація
України, по-моєму, на Європу, повинна бути стабільною.
- А як на Вас
реагують політики в інших країнах ЄС? Ви зустрічаєтеся з європейськими
політиками?
- Реакції
адекватні ситуації в Україні. Коли я був міністром економіки, я зустрічався з
ними. Зв'язок з ними у мене є і сьогодні. Нинішня українська влада може
говорити про демократію, що хоче, але, якщо не буде реальних кроків, це просто
слова. У минулому році Європейський парламент ухвалив два звернення, які
вказували на порушення демократичних принципів в Україні. Ці звернення
оприлюднили голови Європейського парламенту - Єжи Бузек, і Європейської комісії
- Жозе Баррозу.
Я боюся, щоб
Україна раніше чи пізніше не опинилася там, де тепер є Білорусь. Наша нинішня
влада вже прямує до цього.
- Ви зустрічаєтеся
з чеськими політиками, наприклад, з міністром закордонних справ?
- Мій статус
обмежений моїм нинішнім становищем. Ми намагаємося мати добрі відносини з усіма
чеськими політиками.
- Можна сказати,
що Чеська Республіка - штаб-квартира УЄП?
- Так, наш
головний штаб розташований у Чехії, в Празі. Так склалося історично. Якщо взяти
20-і й 30-і роки, повоєнна, післяреволюційна еміграція прийшла до Праги. Багато
письменників, діячів мистецтва, громадських діячів тут заснували цілі художні
школи, тут був заснований перший вільний український університет, перша
економічна академія. Тут виникла українська літературна школа. Я думаю, що всі
знають про хороші стосунки президента Т.Г. Масарика з президентом Української
народної республіки Михайлом Грушевським. Потім була еміграція після Другої
світової війни. І я думаю, що і Празька весна отримала певний відгук і в
Україні.
Для нас головне
не тільки те, що ми в Чехії, але і те, що ми можемо використовувати чеський
досвід процесу демократизації. Для мене велике значення має спадщина Вацлава
Гавела, в першу чергу його послання про "владу безвладних". Моя
головна мета - зробити так, щоб Празька весна тепер розгорнулася і на Україні,
але з ще більшою силою.
- Яке ставлення
чеських органів до Вас? Вони співпрацюють з вами, чи, скоріше, Вас просто
"терплять"?
- Я вільно ходжу
по місту, вільно їжджу по всій країні. Вільно зустрічаюся з громадським
діячами, зустрічаюся з лідерами опозиції з різних країн. Часто приймаю їх у
себе.
- Я запитаю
по-іншому: вони раді, що Ви тут?
- Я громадянин,
що поважає закони, я не порушував закон і в своїй країні, хоча мене й
переслідували. Я веду спосіб життя порядного громадянина, людини, яка тепер
живе в Чеській Республіці. По місту я ходжу пішки, без охорони.
- Наприклад, з
міністром закордонних справ у Вас, теплі чи, скоріше, прохолодні стосунки?
- Знаєте, є теми,
за якими необхідні консультації. Тому треба мати безпосередні контакти. У
дипломатичних колах існують різні способи, як це вирішити. Для цього є круглі
столи, семінари та багато інших способів зустрітися. Мені, наприклад, дуже
подобаються чеські так звані неформальні зустрічі в кафе. Для нас, українців,
повідомлення про те, що міністр прийшов на зустріч у кафе, неймовірні. Збіглося
б півкраїни. Це цікавий досвід, і з часом це могло б закріпитися й у нас в
Україні.
- У Вас є зв'язок
з українською опозицією, ви фінансуєте її?
- Ми щодня
підтримуємо зв'язок. Українська опозиція мною не фінансується. Тут у мене
бувають представники законодавчих зборів, громадські діячі, знайомі
письменники. Нещодавно тут був один з найвідоміших українських письменників
Василь Шкляр, який відмовився від державної премії імені Шевченка через те, що
він вважає, що міністр науки і освіти Україна насправді Україну ненавидить.
Так, він сказав, що премію прийме тільки в тому випадку, якщо такі люди не
будуть при владі.
- Хто фінансує УЄП
тут, у Празі?
- У Чехії
проживає близько 150 тисяч українців. Вони створили близько 10 тисяч
громадських організацій тут і в інших країнах. І з ними ми співпрацюємо.
- Вас спонсорує
Василь Данилів, підприємець в галузі енергетики?
- Сьогодні пан
Данилів вже не займається енергетикою, тому що в цій області з'явилися певні
проблеми. Але він один з наших засновників. Це також і громадяни США та інших
країн.
- В УЄП також є
якісь економічні інтереси в галузі енергетики?
- Це некомерційна
громадська організація.
- Але вам
необхідні засоби для роботи УЄП. Вам допомагає, наприклад, держава?
- Нам не потрібні
кошти. У нас є свої цілі. А якщо є мета, гроші завжди знайдуться. Громадська
організація не може просити грошей у держави. І ми їх не просимо. Гроші не
головне. Головне - цілі, які ми визначили в боротьбі за Україну. Гроші нам
потрібні для існування. Але це не мета.
- Як Ви
зустрілися з паном Тимошенко?
- Якщо я Вам
скажу, що ми зустрілися на вулиці, Ви мені не повірите. Я знав пана Тимошенко,
ще коли працював у Києві. І хоча кажуть, що він не був політиком, він був
чоловіком політика, не один рік з нею працював, тобто мав великий вплив.
Олександр, наскільки я знаю, був пов'язаний з Чехією протягом більше десяти
років, після 2000 року в нього були зв'язки з низкою чеських партнерів. Мене ці
відносини ніколи не цікавили.
- Ви допомагали
йому, коли він намагався отримати політичний притулок?
- Якщо Ви вважаєте,
що я міг йому допомогти, в такому випадку, я думаю, ви перебільшуєте мої
можливості. Я скромний біженець, який наразі перебуває на території Чеської
Республіки. У вас дуже демократичні закони, в тому числі і закон про притулок.
Я ніяк не міг тут щось зробити. Це встановлена процедура. Звичайно, є
адвокати, які допомагають готувати документи. Але рішення - за Міністерством
внутрішніх справ.
- Ви збираєтеся
співпрацювати з паном Тимошенко в УЄП?
- Звичайно, так.
У нас одна мета: ми хочемо бачити Україну вільною демократичною державою,
хочемо зробити все для того, щоб Юлія Тимошенко не була в тюрмі, щоб
Європейський суд з прав людини визнав необґрунтованість обвинувачення проти неї
та щоб Юлія Тимошенко могла брати участь у парламентських виборах у жовтні
цього року.
- Тепер це буде
ваша основна мета?
- Це буде
головним завданням організації, яку тепер буде створювати пан Тимошенко. Це
його основне завдання як людини, яка бореться за свою сім'ю.
- А Ваша УЄП йому
в цьому допомагатиме?
- Звичайно, тут
УЄП з ним співпрацюватиме. Ми будемо мобілізовувати всі прогресивні громадські
організації, щоб кампанія за звільнення лідера української опозиції була дійсно
потужною.
- Євгенія
Тимошенко, дочка, тепер хоче їздити по європейських країнах. Зараз вона в Празі
чи планує візит сюди?
- Вона вже була в
Празі, зустрілася тут з батьком. Я знаю, що вона планує місію в Європейський
парламент 26-го січня, де буде розглядатися питання України. Вона планує
зустрітися з низкою політиків з приводу звільнення своєї матері. Я думаю, що
такі спеціальні зустрічі будуть і тут, у Чехії. З багатьма громадськими
організаціями. І, наскільки я знаю від пана Тимошенко, Євгенія буде почесним президентом
його міжнародної організації.
- А після цієї
місії вона взагалі може вільно повернутися на Україну, чи їй також доведеться
просити політичного притулку?
- Так питання не
стоїть: може чи не може. Вона вільно їздить по європейських країнах, і питання
політичного притулку, як вона сама сказала, для неї зараз не актуальне. Будемо
сподіватися, що процеси, які відбуваються в даний момент, дадуть зрозуміти
нинішній владі, що Україну можна створювати для всіх українців, а не тільки для
однієї частини суспільства.
- Ви зі своєї
точки зору можете дійсно виключити те, що Юлія Тимошенко в чомусь винна?
- Нещодавно я тут
зустрівся з паном Тополанеком, який під час енергетичної кризи в 2009 році був
прем'єром. Тоді Юлія Тимошенко практично врятувала Європу від холоду. Тоді було
мінус 20 - мінус 30 градусів. Питання тоді не стояло, надати газ чи ні. Його
було необхідно дати. Питання контрактів був політичним питанням з політичними
рішеннями. І Юлія Тимошенко була засуджена за статтею, яка не має аналогів ні в
одній європейській країні, тільки в кодексі Гітлера 40-х років - зловживання
владою і службовим становищем. Якщо людина займається політичними питаннями, вона
повинна нести політичну відповідальність, а не іншу. Виборці повинні сказати,
довіряють вони їй чи ні. Кримінальне переслідування було для того, щоб вона не
могла висувати свою кандидатуру на виборах і щоб таким чином ліквідувати
партію.
- Так що, на Ваш
погляд, Юлія Тимошенко у жодному разі не є винною?
- Винна вона чи
ні, повинен вирішувати суд. Але він повинен бути справедливим і ґрунтуватися на
праві. Я вважаю, що цим процесом українська влада більше нашкодили Україні, ніж
принесла їй користь. Я думаю, що багато хто про це вже шкодує.
- У Вас є
можливість спілкуватися з Юлією Тимошенко?
- Два рази на
тиждень з нею можуть зустрічатися дочка і адвокат.
- Зв'язку з паном
Тимошенко у неї немає...
- Ні, немає. Юлія
Тимошенко в цей час перебуває в колонії поруч з Києвом. Над її постіллю -
камера, і над нею постійно горить світло. Ви можете собі уявити таке збочення,
що за жінкою стежать вдень і вночі?
- Ви думаєте, вона покине камеру раніше, ніж
через сім років, на які вона засуджена?
- Ми думаємо і
сподіваємося! Ми будемо робити все для того, щоб її свобода настала скоріше.
Празька весна почнеться і в Україні.
Оригінал
публікації: Z Kyjeva utekl do Prahy: Ukrajina se blíží Bělorusku
***
У рубриці Огляд
преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін.
Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів.