НГ: Україну заманюють в економічний союз газом і мільярдами

Києву знову пропонують визначитися з вектором - чи то в Євразійський союз, чи то до Євросоюзу, - пише Сергій Куликов у російській Независимой газете .

Сумарний накопичений ефект від створення Єдиного економічного простору (ЄЕП) для його учасників за період 2011-2030 років може скласти 900 млрд. дол, а при приєднанні до нього України - понад 1,1 трлн. дол. Відмова від інтеграції призведе до втрати Україною мільярдів доларів, відсотків зростання ВВП і дешевого російського газу. Вчора президент РФ Дмитро Медведєв прийняв пропозицію уряду про підписання угоди Митного союзу (МС), що усуває технічні бар'єри у взаємній торгівлі з державами - членами СНД, що не входять у МС. Проте Київ поки вважає за краще "позаблокову" економічну позицію.

Неучасть України в розвитку інтеграційних процесів на пострадянському просторі призведе до консервації галузевої структури її економіки і як наслідок до потенційного уповільнення темпів економічного зростання, зазначають автори дослідження, підготовленого Інститутом народно-господарського прогнозування РАН, Інститутом економіки та прогнозування НАН України та Центром інтеграційних досліджень Євразійського банку розвитку (ЄАБР). Причиною може стати відсутність можливості прискореного нарощування обсягів експортних поставок у низці важливих для країни галузей і секторів. Дослідження показало, що найбільш динамічна зміна структури української економіки на користь галузей з більш високим рівнем переробки досягається в сценарії вступу в ЄЕП з подальшим технологічним зближенням між країнами. У цьому випадку частка машинобудування у валовому випуску України збільшується з 6% до 9%. Сумарний позитивний ефект цього варіанту інтеграції для української економіки оцінюється за період 2012-2030 років у 219 млрд. дол

Неучасть України в розвитку інтеграційних процесів на пострадянському просторі призведе до консервації галузевої структури її економіки і як наслідок до потенційного уповільнення темпів економічного зростання

У країновому розрізі інтеграційний ефект можливої ​​глибокої економічної інтеграції чотирьох країн складає близько 14% ВВП для Білорусі, 6% ВВП для України, 3,5% ВВП для Казахстану і 2% ВВП для Росії, наголошується в дослідженні. "Економічне співробітництво між нашими країнами є важливою стратегією з яскраво вираженим антикризовим змістом, - зазначив глава правління ЄАБР Ігор Фіногенов. - Проведене дослідження показало, що поглиблення інтеграції всередині ЄЕП Росії, Казахстану і Білорусі за рахунок розвитку торговельних зв'язків, кооперації виробництв та вирівнювання технологічного рівня розвитку призведе до довгострокового економічного ефекту в 2,5% додаткового зростання сукупного ВВП. Участь України в цій співпраці дозволить її економіці отримати 6% додаткового зростання на оціненому в дослідженні періоді розвитку ".

Між тим самі українські колеги не настільки оптимістично оцінюють можливі перспективи економічного зближення із сусідами по СНД. Зокрема, академік Академії наук України Валерій Геєць спробував охолодити оптимізм своїх російських колег. "Якщо всі написані нами сценарії наповняться конкретними економічними проектами, то ефект, безсумнівно, буде, - зазначив він. - В іншому випадку не буде нічого. Інтеграція відкриває нові можливості, але зовсім не гарантує результату".

У свою чергу, у розмові з НГ директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень (Київ) Сергій Толстов зазначив, що з точки зору загальнотеоретичних оцінок варіант приєднання України до ЄЕП дає істотні переваги в ціновому плані і в торгівлі. Але з політичної точки зору він швидше невигідний. Тому є кілька причин, зазначає Толстов. "Наприклад, самі російські економісти говорять про існування проблем у сфері правового захисту власності. І український бізнес просто буде боятися входити в нове співтовариство, - говорить він. - Виникають проблеми і з перспективами модернізації: входження в Митний союз - синонім поглинання без модернізації. Звичайно , від входження в ЄС вигоди здаються не такими значними. Але існування жорстко регламентованих правил всередині нього розглядається в Україні як привабливий фактор ". У даний час Київ намагається брати участь і в проектах СНД, і в Євросоюзі, зберігаючи позаблокове положення. Але наскільки довго йому це буде вдаватися - велике питання, вважає аналітик.

З точки зору загальнотеоретичних оцінок варіант приєднання України до ЄЕП дає істотні переваги в ціновому плані і в торгівлі. Але з політичної точки зору він швидше невигідний

Економічне співробітництво дійсно може привести до сильного зростання ВВП в деяких країнах, оскільки це в першу чергу збільшить активність компаній, а також може викликати деяке зростання споживчої активності, міркує аналітик агентства "Інвесткафе" Антон Сафонов. "Саме Росія отримає найбільші переваги від цього союзу в довгостроковому періоді, а можливі знижки на газ - це просто інструмент впливу на інші країни", - зазначає Сафонов.

"Отримані в дослідженні показники багато в чому умовні, оскільки їх розрахунок залежить від безлічі чинників, - зазначає експерт компанії" БКС "Богдан Зиков. - Роль України в процесі інтеграції дуже важлива. З її участю економічний союз може забезпечити пересування товарів всередині союзу з мінімальними витратами і проблемами. Росія розраховує отримати вигоду від більш глибокої інтеграції України, але не стільки економічну, скільки політичну ". Так що політичні ризики, про які попереджають українські аналітики, цілком реальні. "Київ і Мінськ отримають вигідні ціни на газ та інші преференції, а Росія, у свою чергу, чекає від сусідів більшої лояльності на світовій арені, - продовжує Зиков. - Хоча не варто недооцінювати і економічного аспекту. Ми очікуємо, що деякі позитивні реакції відбудуться у сфері народного господарства, і це можна тільки вітати ".

 

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.