Фото: president.gov.ua
Окреслене коло двосторонніх інтересів з урахуванням нових політичних обставин
Вчорашній візит до Києва голови Держдуми РФ Сергія Наришкіна був організований на найвищому рівні. Раніше з такими почестями в українській столиці зустрічали тільки президентів і прем'єр-міністрів РФ. Наришкіна шанували не тільки як керівника парламенту, але в першу чергу як посланця кандидата на пост президента Володимира Путіна. Перемога якого обіцяє українській владі багато тривог, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Голова Держдуми прибув до української столиці ще в неділю, але залишок вихідного дня присвятив неформальним зустрічам і дружньому спілкуванню. Політолог Володимир Фесенко пояснив НГ: "Ще відтоді, як Наришкін працював головою президентської адміністрації, у нього склалися хороші взаємини з багатьма українськими політиками.
Зокрема це і керівник адміністрації президента України Сергій Льовочкін. У тій атмосфері, яка останнім часом склалася в українсько-російських взаєминах, неформальні зустрічі - це можливість нормалізувати діалог і активізувати контакти. Тому неофіційна частина візиту Наришкіна не менш важлива, ніж протокольні зустрічі".
У тій атмосфері, яка останнім часом склалася в українсько-російських взаєминах, неформальні зустрічі - це можливість нормалізувати діалог і активізувати контакти
Офіційну частину візиту російський гість почав вчора вранці з переговорів з українським колегою Володимиром Литвином. Як годиться, глави парламентів домовилися про співпрацю на рівні законодавчих гілок влади. Вдень Наришкіна очікували зустрічі з президентом Віктором Януковичем, прем'єр-міністром Миколою Азаровим, нещодавно призначеним секретарем Ради нацбезпеки і оборони України Андрієм Клюєвим. Як пояснив напередодні візиту посол РФ в Україні Михайло Зурабов, "Сергій Наришкін має доручення від керівництва РФ на вищому політичному рівні обговорити не тільки питання двосторонніх міжпарламентських відносин. Я впевнений, що вони будуть обговорювати практичні питання, торкнуться і тему газової співпраці". Саме цим пояснювався щільний графік зустрічей у Києві. На завершення візиту керівник Держдуми планував виступити перед слухачами Дипломатичної академії українського МЗС.
Керівник Інституту публічної політики Віктор Чумак вважає, що київські заяви Наришкіна носять програмний характер. "Ніхто не очікував почути щось нове або сенсаційне. Позиція Путіна, яку в черговий раз озвучив Наришкін, в Києві всім відома, нічого не змінилося: Росія підтверджує курс на політику домінування. Україна пропонується включитися в інтеграційні процеси в СНД", - сказав експерт НГ . На думку Чумака, візит Наришкіна дав можливість українській і російській владі звірити годинники: "І у нас, і у них 2012 рік - це рік не просто виборів, рік змін, хочемо ми того чи ні. На цьому переломному моменті Києву і Москві потрібно знайти спільну мову, точки дотику, неофіційно обговорити можливі варіанти розвитку подій".
Ніхто не очікував почути щось нове або сенсаційне. Позиція Путіна, яку в черговий раз озвучив Наришкін, в Києві всім відома, нічого не змінилося
Примітно, що в день візиту Наришкіна стало відомо про намір Газпрому знизити на 10% ціну на газ для України. Ще в п'ятницю посол Зурабов повідомив, що має намір передати Міненерго України щойно отриманий лист від Міненерго РФ з пропозицією відновити припинені в січні переговори про ціну на газ. Жест доброї волі з боку Газпрому, про який стало відомо вчора, українські чиновники не пов'язують з цими переговорами. За їхніми словами, зниження ціни на 10% - це вже загальна практика відносин російської компанії з європейськими споживачами. "Україна споживає газу більше всіх у Європі - логічно знизити ціну і для нас. Тим більше що це рішення ув'язується російською стороною з умовою, щоб Нафтогаз не знижував обсяги закупівель і не підвищував ціну на транзит газу в країни ЄС", - сказав НГ один з чиновників.
Віктор Чумак теж не вважає пропозицію Газпрому ексклюзивним подарунком для України: "Це проміжне рішення, пов'язане, мабуть, з побоюваннями, що Україна дійсно скоротить річний обсяг закупівлі газу до 27 млрд. куб. м. Стратегічні домовленості, пов'язані з українською газотранспортною системою, будуть досягнуті тільки після виборів президента РФ. Поки ситуація зберігається незмінною: жодна сторона не готова йти на поступки, Росія не знижує ціну на газ, Україна не збирається передавати Газпрому контроль над магістральними газопроводами. Як домовляться, побачимо в майбутньому".
У період передвиборної кампанії загострення простежувалося у багатьох напрямках - це політика, нічого не поробиш. Але після виборів, я упевнений, команда Путіна змінить тактику, буде поводити себе м'якше і гнучкіше
Член комітету Верховної Ради з міжнародних справ Тарас Чорновіл у коментарі НГ припустив, що після перемоги Володимира Путіна Україні доведеться нелегко: "Чому вони приймають Наришкіна, немов Аллу Пугачову: де краще поселити, чим нагодувати, який подати лімузин? До чого це лизоблюдство? Так просто наші (українська влада. - НГ) відчувають підшкірний страх перед Росією нового Путіна. Очікують посилення тиску. І тому намагаються якось задобрити посланця кандидата № 1 навести мости. Можуть щось і наобіцяти зопалу, що потім не зможуть виконати. Але взагалі-то у наших хлопців дуже розвинене почуття самозбереження, вони намагаються врегулювати відносини з головним сусідом, але ні на секунду не забувають про свої інтереси. Останню сорочку не віддадуть".
Політолог Фесенко вважає, що припущення опозиції про страшні сценарії нового президентства Путіна для України безпідставні. "У період передвиборної кампанії загострення простежувалося у багатьох напрямках - це політика, нічого не поробиш. Але після виборів, я упевнений, команда Путіна змінить тактику, буде вести себе м'якше і гнучкіше. Стратегічні цілі залишаться колишніми, але форсувати їх досягнення ніхто не буде" , - сказав він.
Прем'єр-міністр України Микола Азаров теж вважає, що по завершенні російської виборчої кампанії міждержавні відносини "будуть розвиватися по висхідній". Він зазначив, що, незважаючи на негативний інформаційний фон і торгівельні конфлікти, в минулому році товарообіг між Україною і Росією вийшов на рекордно високий показник в 56 млрд. дол. Що стосується майбутнього, Азаров зазначив: "Ми повинні рахуватися з тим, що поряд з нами розташована велика, велика країна зі своїми інтересами, і наше завдання - зробити так, щоб вони враховували наші інтереси, а ми, природно, повинні рахуватися з їхніми інтересами". Коло цих інтересів з урахуванням нових політичних обставин був попередньо окреслене вчора в Києві Сергієм Наришкіним.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів