Фото: Дмитро Ніконоров / Корреспондент
Україна замінює зовнішню політику ситуативними маневрами
Україна не виключає в майбутньому повноправного членства в Митному союзі, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Таку заяву вперше зробив високопоставлений український чиновник - секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Андрій Клюєв. Він уточнив, що пріоритетним вектором зовнішньої політики Києва залишається євроінтеграція, але закликав не протиставляти цей процес розвитку співпраці в рамках СНД.
Сенсаційні заяви українського чиновника прозвучали в Брюсселі, де в ці дні проходять політичні консультації на тему Україна-ЄС: просування вперед. Клюєв пояснив європейським співрозмовникам: "Хочу ще раз підтвердити намір розвивати співпрацю з Митним союзом у форматі 3+1. Такий формат не виключає повноправного членства нашої держави в цьому об'єднанні".
Хочу ще раз підтвердити намір розвивати співпрацю з Митним союзом у форматі 3+1. Такий формат не виключає повноправного членства нашої держави в цьому об'єднанні
Пославшись на європейських експертів, він сказав, що це не буде суперечити євроінтеграційним процесам, які залишаються пріоритетними для Києва. При цьому секретар РНБО дипломатично натякнув на надзвичайно високу планку вимог, що пред'являються Брюсселем до української влади: "Будь-які інтеграційні процеси не бувають простими, особливо коли мова йде про повну трансформацію суспільно-політичної та економічної системи держави, адаптації її під нові стандарти і вимоги".
Як відомо, на 19 грудня минулого року планувалося парафування принципово важливих у контексті української євроінтеграції документів - зокрема, текстів угод про створення зони вільної торгівлі та про асоційоване членство України в ЄС. Однак це питання було відкладено - на тлі претензій європейців до української влади через кримінальне переслідування лідерів опозиції. Політичний тиск на Київ наростав на тлі ускладнення економічних проблем у відносинах з Росією. Причому російська сторона регулярно нагадує Києву про давно запропонований простий спосіб вирішення проблем - шляхом вступу до Митного союзу. Побувавши на минулому тижні в українській столиці спікер Держдуми РФ Сергій Наришкін заявив, що членство в МС дозволило б купувати газ за внутрішніми російськими цінами, і додав: "Якщо говорити про інтегральний ефект для країн - членів Митного союзу, то за 20 років він для трьох країн (Росії, Білорусії і Казахстану. - НГ) складе 900 млрд доларів США. А якщо Україна приєднається, то цей ефект складе 1 трлн 100 мільярдів доларів".
Білорусія, будучи членом МС, отримала лише тимчасове послаблення в ціновій політиці Газпрому, та й то в обмін на здачу стратегічних газотранспортних активів.
У Києві, як і раніше, з недовірою ставляться до таких перспектив. Експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що райдужні обіцянки - тільки наживка: "Україна виграє в короткостроковій перспективі, але програє в майбутньому". Він пояснив побоювання української сторони тим, що Росія має вирішальний голос у Митному союзі і буде захищати в першу чергу свої інтереси. Експерт центру Номос Михайло Гончар звернув увагу НГ, що Білорусь, будучи членом МС, отримала лише тимчасове послаблення в ціновій політиці Газпрому, та й то в обмін на здачу стратегічних газотранспортних активів. Україні, на його думку, пропонується подібний сценарій, але оточення Януковича не бажає ділитися ні привабливою власністю, ні владою. Тому в Києві вирішили почекати, запропонувавши свій варіант співпраці з МС.
Хоча українська сторона ще влітку направила до керівних органів МС свої пропозиції щодо формату співпраці 3+1, однак жодної відповіді досі немає. У вересні президент Янукович обурився, що партнери йдуть напролом, не припускаючи жодної альтернативи повноправному членству в МС: "Якщо нам буде вигідно, ми вступимо до Митного союзу. Але так не запрошують в гості, як це робить сьогодні Росія! Так запрошувати некоректно і принизливо для нас". Він уточнив, що Київ хоче спочатку придивитися.
Якщо нам буде вигідно, ми вступимо до Митного союзу. Але так не запрошують у гості, як це робить сьогодні Росія! Так запрошувати некоректно і принизливо для нас
Виходячи з цих обставин, в Києві не вважають брюссельську заяву Клюєва декларацією намірів, які можуть бути втілені в найближчому майбутньому. Керівник Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала зазначив, що Андрій Клюєв в Брюсселі зробив заяву в руслі президентської лінії: "Наше законодавство передбачає, що програмні зовнішньополітичні декларації, що визначають вектор української політики, мають право робити три посадові особи - президент, прем'єр-міністр і міністр закордонних справ. Секретар РНБО - не самостійна фігура в цьому сенсі, він в рамках відповідних повноважень реалізує, а не формує зовнішню політику країни", - пояснив експерт НГ. На думку Бали, головний сенс заяви Клюєва звівся до вимоги не протиставляти співпрацю з ЄС та МС: "Росія на сьогодні є найбільшим торговим і економічним партнером України - це факт. І нам життєво важливо нормалізувати відносини, щоб припинити практику торгівельних воєн. Зрештою, в цьому зацікавлений і Євросоюз".
Одночасно Київ поставив європейців перед вибором: якщо ЄС остаточно закриє двері перед Україною, знайдуться інші, менш вимогливі партнери, припустив керівник Інституту української політики Костянтин Бондаренко. Він зазначив, що відразу ж після заяви Клюєва комісар ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле повідомив: протягом місяця може відбутися відкладене в грудні парафування угод між Україною та ЄС, а восени можливе підписання цих документів. "Українській стороні важливо було знати терміни - вони вже озвучені. Хоча це не скасовує інших варіантів, адже після підписання потрібно ратифікація угод у парламентах всіх країн - членів ЄС. Подивимося, як буде розвиватися ситуація - нічого виключити поки не можна", - сказав Бондаренко.
Україна як і раніше замінює зовнішню політику ситуативними маневрами
Експерт Інституту Горшеніна Володимир Застава вважає, що заява Клюєва тільки підтверджує: Україна як і раніше замінює зовнішню політику ситуативними маневрами. "Сенс в тому, щоб протриматися довше, одержуючи бонуси з обох сторін - від ЄС і від РФ. Слова про можливе членство в Митному союзі - це сигнал європейцям: так, ми такі, якими ми є. Хочете - створюйте з Україною зону вільної торгівлі (у якій Євросоюз украй зацікавлений), незважаючи на судові вироки лідерам опозиції. А на ні, то як то кажуть, і суду немає. Адже в іншому випадку Україні доведеться шукати інший вихід із ситуації: МВФ відмовив Києву в кредиті, вільних грошей на світових ринках немає, кон'юнктура для основних статей українського експорту погіршується, газ дорожчає... І на цьому тлі Росія пропонує дешеві кредити. України поки побоюється, що політична ціна цих кредитів буде дуже високою, а тому-то і продовжує маневрувати між партнерами", - сказав експерт НГ. Застава вважає, що ситуація зміниться до кінця року: "Є ряд об'єктивних чинників, які змусять офіційний Київ визначитися зі стратегією зовнішньої політики. По-перше, ні у кого не викликає сумнівів жорстке ставлення Володимира Путіна до України - поступок чекати не варто, тиск буде тільки посилюватися. По-друге, у нас на жовтень заплановано парламентські вибори, результат яких залежить у тому числі від економічної ситуації. По-третє, Євросоюз, мабуть, зробить свій хід - не може бути процес євроінтеграції у вічно замороженому стані. Всі ці та багато інших чинників дозволять до кінця року зрозуміти, в якому напрямку буде рухатися Київ".
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів