Фото: Reuters
Головним стимулом до економічної інтеграції була загроза дефолту
Київ може включити свою газотранспортну систему в європейську, позбавивши тим самим Росію мрії про створення газотранспортного консорціуму, - пише Анастасія Башкатова в російській Независимой газете.
Та й у інших напрямках співпраці України та Росії особливого прогресу в цьому році, судячи з усього, чекати не слід. Київ всупереч оцінкам іноземних спостерігачів вважає, що боргова проблема для нього цілком вирішувана і дефолт Україні цього року не загрожує. Відповідно немає стимулів і рухатися назустріч Росії - ні в напрямку Митного союзу, ні в напрямку вирішення прикордонних конфліктів.
У разі припинення транзиту російського газу Україна може перевести свою газотранспортну систему в реверсний режим і включити її в загальну газотранспортну систему Європи. Про це заявив учора заступник голови правління Нафтогазу Вадим Чупрун. Україна - основний транзитер російського газу до Європи, однак після запуску Південного потоку і розширення Північного потоку її значення для експорту російського газу може незабаром впасти до нуля. Судячи з усього, і в інших спірних моментах чекати прогресу в переговорах між Москвою і Києвом не доводиться. Адже Україна, незважаючи на побоювання іноземних спостерігачів, впевнена, що їй не загрожує дефолт і що вона сповнена сил для відстоювання своїх позицій.
Валовий зовнішній борг України перевищив 126,2 млрд. дол., Це приблизно 76,6% ВВП України
За даними кредиторів, в 2012 році Україна повинна погасити борг перед Міжнародним валютним фондом на суму 3,7 млрд. дол Також в середині року Київ повинен погасити кредит перед російським банком ВТБ на суму 2 млрд. дол. За оцінками українських експертів, ще 2,3 млрд. дол. Україна повинна заплатити за облігаціями зовнішньої позики, перед Європейським банком реконструкції та розвитку в Києва борг в 1 млрд дол., за кредитами різних держструктур - близько 2 млрд. дол. Нарешті, приблизно 150 млн дол. - це платежі за членство в міжнародних організаціях. Валовий зовнішній борг України перевищив 126,2 млрд. дол., це приблизно 76,6% ВВП України.
Ще місяць тому аналітики Bloomberg передрекли Україні дефолт, називли її мало не другою Грецією. За їхніми даними, Україні належить виплатити в 2012 році близько 12 млрд дол. боргу. При цьому Київ, ймовірно, не може домовитися з Москвою про зниження ціни на газ і не бажає підвищувати внутрішні ціни на нього для населення. Але саме ці заходи є умовами подальшої взаємодії України з МВФ та отримання від нього фінансової допомоги. Про наростання ризиків заявили також у березні фахівці рейтингового агентства Standard & Poor's. Вони змінили прогноз суверенних кредитних рейтингів України зі "стабільного" на "негативний". Зовнішній борг, бюджетний дефіцит, небажання влади проводити жорсткі структурні реформи - все це дестабілізує економіку Україну. Ситуація ускладнюється "напруженими стосунками" Києва з Москвою. "Домовленість про зниження цін на газ навряд чи буде досягнута - принаймні без втрати Україною контролю над активами енергетичної інфраструктури", - пишуть фахівці S&P.
Україні належить виплатити в 2012 році близько 12 млрд дол. боргу
Проте в Києві думають інакше - ні про який дефолт чи крах економіки і мови немає. Кілька днів тому український Мінфін запевнив спостерігачів, що країна має в своєму розпорядженні необхідні засоби для планового погашення та обслуговування держборгу 2012 року. На рахунку уряду накопичено близько 2 млрд дол. Про це повідомила, зокрема, директор департаменту боргової та міжнародної фінансової політики Мінфіну України Галина Пахачук. Київ упевнений, що в нього непогана позиція і що він зможе "балансувати і визначати оптимальну вартість, оптимальний термін, оптимальну структуру свого боргу".
Росія взаємодіє з Україною за багатьма напрямами, серед яких, зокрема, газ і газотранспортна система, авіапром, енергетика і мирний атом. Також Україна все ще розглядається Росією як одна з учасниць Митного союзу і Зони вільної торгівлі. Київ же поки не поспішає інтегруватися з РФ і постійно відтягує остаточні рішення. Спостерігачі будують різні припущення про причини такої поведінки Києва. Вони вказують на те, що, можливо, Київ куди більше хоче інтегруватися з Європою на шкоду Росії, на те, що український бізнес лякає перспектива конкуренції з російським бізнесом тощо. У відповідь на це розробники кодексу для Митного союзу закликають Київ провести референдум, щоб український народ сам вирішив, чи хоче він інтегруватися з Росією чи ні. Крім того, між Москвою і Києвом досі не вщухають територіальні суперечки щодо Керченської протоки. Іншими словами, майже в усіх ключових напрямах Москва і Київ не можуть прийти до згоди. Напруга між країнами то наростає, то спадає, але в цілому високий рівень недовіри зберігається. Не виключено, що фінансове оздоровлення - про яке, правда, говорять лише тільки влада України - затягне ці переговори на ще більш невизначений термін.
Керченська протока і Митний союз - це для України своєрідні козирі
Опитані НГ експерти вказують, що якщо Росія розглядає Україну як свого "стратегічного партнера", тоді вона не зацікавлена в її дефолті. "Інакше страждає логіка. Навіщо тягнути в союз країну зі зруйнованою економікою", - міркує гендиректор Шреі Лізинг Ростислав Футало. Однак, додає він, у взаєминах Москви і Києва домінує політична складова. "А для політиків властивий підхід, що чим гірше ситуація у партнера - тим краще для Росії, оскільки тоді простіше домовлятися", - продовжує експерт.
Керченська протока і Митний союз - це для України своєрідні козирі, продовжує радник голови правління Національного республіканського банку Роман Брезицький. На його думку, Україна, пом'якшивши свої фінансові проблеми, може проявити деяку гнучкість у співпраці з РФ - наприклад, у сфері авіапрому, але не в територіальних та інтеграційних питаннях. "Швидше за все Україна і надалі буде тримати ці козирі в рукаві для вирішення більш важливих питань, таких, наприклад, як перегляд цін на газ або використання газотранспортної системи", - робить висновок Брезицький.
Прикметно, що на тлі пом'якшення фінансових проблем в Україні на деякі поступки може піти не Київ, а саме Москва. "Найбільш вірогідним розвитком переговорів у цьому році між Україною і Росією щодо договору щодо постачання газу був його недобір через високу ціну і подальша відмова від штрафних санкцій. В принципі цей сценарій зберігається. У 2011 році Україна імпортувала близько 40 мільярдів кубометрів російського газу. Контракт передбачає закупівлю 52 мільярдів кубометрів на рік. Мінімальна необхідна кількість газу для відбору перебуває десь на рівні 41,6 мільярда кубометрів, - коментує ситуацію аналітик нафтогазової галузі компанії Арбат капітал Віталій Громадін і додає: - Знижку або перегляд умов договору російська сторона добровільно не надасть. Україна теоретично може домагатися найкращих умов через суд. Але вже за фактом недобору контрактних обсягів газу вкінці року Росія цілком може пробачити штрафні санкції. Приклад таких дій з європейськими споживачами Газпрому мав місце вкінці 2009 року. Вимога довгострокового контракту "бери або плати" може бути вибірково пом'якшена російською стороною для збереження партнерських відносин або для виключення судових розглядів".
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів.