НГ: Україна готує реформу у ядерній енергетиці

Найближчим часом Верховна Рада України розгляне законопроект про корпоратизацію національної компанії Енергоатом. Об'єкт, цінність та значимість якого цілком порівнянна із газотранспортною системою, планується до кінця року перевести у статус акціонерного товариства, - пише Тетяна Івженко у російській Независимой газете.

Це відкриє шлях до приватизації компанії або реалізації запропонованого рівно два роки тому Володимиром Путіним проекту зі створення українсько-російського атомного холдингу, що включає у себе об'єднану систему генерації, атомне машинобудування та паливний цикл.

Створена у 1996 році компанія Енергоатом виступає оператором всіх діючих в Україні атомних електростанцій, маючи у розпорядженні 15 енергоблоків загальною встановленою потужністю близько 14 ГВт, а також ряд суміжних об'єктів. АЕС виробляють половину електроенергії в Україні. Минулого року показник склав 90 млрд. кВт-год. За оцінками експертів, вартість майна, що перебуває у підпорядкуванні Енергоатому, може досягати 35-40 млрд дол..

Енергоатом виступає оператором усіх діючих в Україні атомних електростанцій, маючи у розпорядженні 15 енергоблоків загальною встановленою потужністю близько 14 ГВт

Однак цінний актив може у найближчі роки перетворитися на складну проблему: до 2020 року вичерпають свій ресурс до 80% АЕС, буде необхідно замінити 12 атомних блоків, які вводилися в експлуатацію ще за часів СРСР. Вартість та технологічна складність завдання очевидні. Тому українська влада почала діяти, щоб у майбутньому мати можливість залучити інвесторів та партнерів до модернізації галузі.

Ідея корпоратизації Енергоатому обговорювалася у 2001 році, а потім у 2006-му. У той час передбачалося, що процес переходу від національної компанії до акціонерного товариства триватиме декілька років. Однак через політичні спори проект не був реалізований. Зараз президент Віктор Янукович розпорядився, щоб уряд екстрено розробив і подав на затвердження парламенту відповідний законопроект, який повинен передбачати завершення процесу корпоратизації до кінця поточного року.

Експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук зазначив, що корпоратизація необов'язково означає подальший продаж пакетів акцій. Однак у випадку з українською атомною енергетикою цього навряд чи вдасться уникнути. Адже, відповідно до планів розвитку галузі, в АЕС до 2030 року потрібно вкласти до 40 млрд дол. Навряд чи Київ знайде кошти для вирішення цього завдання.

Янукович розпорядився, щоб уряд екстрено розробив і подав на затвердження парламенту відповідний законопроект, який повинен передбачати завершення процесу корпоратизації до кінця поточного року

На думку Корольчука, інвесторами могли б виступити Росатом, французька компанія EDF та американська Westinghouse. В ідеальному варіанті потрібно було б половину акцій Енергоатому розподілити між трьома структурами. Однак, враховуючи складні відносини між деякими із них, це навряд чи можливо. Корольчук допускає, що українська влада робить натяк Росатому, намагаючись зрушити з мертвої точки газові переговори.

Нагадаємо, що навесні 2010 року, коли Янукович щойно прийшов на посаду президента, Володимир Путін привіз до Києва ряд пропозицій економічного характеру. Спілкуючись із журналістами, російський прем'єр акцентував увагу на співпраці у сфері атомної енергетики: "Мова йде про великомасштабну кооперацію наших ядерних галузей. Ми пропонуємо створити великий холдинг, який включав би у себе об'єднану генерацію, атомне машинобудування і паливний цикл". На той момент Путін уточнив, що реалізувати проект можна було б поетапно. І додав: "Ми не лише готові до кооперації, але готові взяти активну участь з українськими партнерами у модернізації українських блоків і допустити українських партнерів до роботи на російському ринку. А у нас дуже великі плани із подвоєння генерації у найближчі 10 років. Ми б разом могли попрацювати і на ринку третіх країн за фінансового співробітництва Росії".

Законопроект про лібералізацію ринку ще не розроблений, але, думаю, з'явиться до літа. І ті структури, які вже володіють енергетичними активами, хочуть посилити своє становище, отримавши важелі впливу на атомний сектор

Хоча Віктор Янукович назвав пропозицію цікавою, але з тих пір вирішення питання було відкладене. Україні та Росії насилу вдалося домовитися про два локальні проекти - будівництво двох нових блоків на Хмельницькій АЕС та заводу з фабрикації ядерного палива. Фахівці зазначають, що досягнуті домовленості реалізуються вкрай повільно, грузнучи у суперечках та протиріччях. Експерт з енергетичних питань Олександр Нарбут зауважив НГ, що існуючі проекти співпраці фактично заморожені. Він сумнівається, що корпоратизація Енергоатому пов'язана з наміром Києва поділитися контролем над галуззю із закордонним партнером. Хоча минулого тижня під час зустрічі Януковича та Путіна український президент сам повернувся до цієї теми: "Підготовлений пакет документів, за якими нам треба підвести підсумок і прийняти рішення з приводу їх підписання. Вони створять умови для розвитку економік наших країн". Він наголосив на важливості секторального економічного співробітництва між Україною та РФ. Нарбут вважає, що наміри ще не означають дій: "Є істотні відмінності у національних інтересах та стратегіях. Росія налаштована на те, щоб домінувати у будь-якому проекті. Вона розглядає кооперацію як план поглинання, що підсилює позиції російських корпорацій. Українська сторона прагне отримати модель без такої домінанти, у Києві налаштовані на збалансоване і рівноправне партнерство, що забезпечує доступ до інвестицій і технологій".

Експерт центру Атом Ньюс Ілона Машек пояснила НГ, що реформи, яких очікують в атомній сфері, тісно пов'язані із запланованою реформою ринку електроенергетики в Україні: "Законопроект про лібералізацію ринку ще не розроблений, але, думаю, що з'явиться до літа. І ті структури, які вже володіють енергетичними активами, хочуть посилити своє становище, отримавши важелі впливу на атомний сектор".

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.