НГ: Шпигунські війни Києва та Москви

Українсько-російські шпигунські скандали, що розгорілися в свій час під завісу президентства Віктора Ющенка, зараз отримали розвиток, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.

У Ленінському районному суді Севастополя розпочався суд над громадянином РФ Артуром Степанянц, якого Служба безпеки України (СБУ) затримала на початку 2010 року, звинувативши у шпигунстві. У той момент представники оточення Віктора Януковича, які перебували в опозиції, різко критикували владу за недружні щодо Росії дії. Ставши владою, синьо-блакитна команда пішла стопами помаранчевої.

Прикметно, що два роки тому російська сторона уникала коментарів щодо справи Степанянца. Зараз МЗС РФ виступило з офіційною заявою з цього приводу: "У МЗС Росії з глибоким занепокоєнням продовжують слідкувати за розвитком ситуації навколо заступника директора філії російського ФГУП Завод Електроприлад, що здійснює ремонт кораблів та інших суден у Севастополі, громадянина РФ Степанянца, що з січня 2010 року утримується під вартою, якому влада України безпідставно намагаються інкримінувати дії, що трактуються як "шпигунство на користь Росії". Москва висловила сподівання, що суд в Севастополі буде об'єктивним, справедливим і політично не заангажованим.

Москва висловила сподівання, що суд у Севастополі буде об'єктивним,
справедливим і політично не заангажованим.

Що відбувається за дверима зали суду - невідомо, оскільки всі обставини справи позначені грифом "секретно", засідання проводяться у закритому режимі, а спроба оприлюднити інформацію в таких умовах може обернутися новою справою про шпигунство і розголошення державних таємниць.

При цьому в російську пресу раніше потрапили деякі подробиці справи Степанянца, про які розповіла його дружина Неллі.

З її слів, у січні 2010 року Артур Степанянц в рамках службових обов'язків повинен був організувати ремонт станції генерування перешкод на одному з кораблів Чорноморського флоту. Для цього потрібні були деталі, які вироблялися підприємствами СРСР. Степанянц по електронній пошті домовився купити списані і спрямовані на утилізацію блоки. Постачання їх організував житель Севастополя Валерій Тарануха, з яким Степанянц свого часу навчався в Ленінградському морському училищі. У момент купівлі блоків українські спецслужби затримали учасників угоди, пред'явивши Степанянцу звинувачення в шпигунстві, а Таранусі - в держзраді.

Як з'ясувалося, військовослужбовець українського флоту, який погодився допомогти двом товаришам, був підставною особою. Що породило в Росії підозри в тому, що вся гра в шпигунів була від початку до кінця розроблена в СБУ (сьогодні її очолює Ігор Калінін) як спецоперація, здатна задати новий тон українській президентській передвиборчій кампанії, що саме стартувала тоді. Неллі Степанянц, два роки писала звернення до представників російської влади, робила акцент на тому, що обладнання, яке намагався купити її чоловік, не є секретним ні для України, ні для Росії.

Як з'ясувалося, військовослужбовець українського флоту, який погодився допомогти двом товаришам, був підставною особою. Що породило в Росії підозри в тому, що вся гра в шпигунів була від початку до кінця розроблена в СБУ

Екс-глава СБУ Валентин Наливайченко, який два роки тому курирував антишпигунську операцію в Севастополі, зараз погодився дати ексклюзивний коментар НГ: "СБУ в січні 2010 року відразу ж поінформувала російську сторону - і спецслужби, і Міноборони РФ - про цей інцидент, спробу крадіжки блоків корабельних радіолокаційних станцій, які здійснюють спостереження за крилатими ракетами. В той час ми досягли виведення ФСБ з території України, і саме українська контррозвідка контролювала всю ситуацію в сфері безпеки. Ми змушені були діяти активно, швидко і відкрито, щоб не допустити крадіжки обладнання і озброєнь не тільки з українських, а й з тимчасово розміщених на території України російських військових об'єктів".

Наливайченко пояснив, що сенс звернення СБУ до ФСБ і Міноборони РФ зводився аж ніяк не до спроби роздути шпигунський скандал: "Саме російська сторона повинна була з'ясувати, кому і з якою метою їхній громадянин збирався далі передавати це обладнання. Зрозуміло, що це була серйозна незаконна угода, але хто був кінцевим одержувачем секретних блоків? Хто і з якою метою втягнув громадян України та РФ в цей злочин? На території України здійснювалася тільки частина злочинної угоди: незаконне заволодіння обладнанням військового призначення, що підпадає під статтю Кримінально-процесуального кодексу України. Ми, зі свого боку, цей злочин змогли припинити, співучасників затримали, вивезення блоків не допустили. Але для виявлення замовників та з'ясування їхніх планів повинна була підключитися російська сторона".

Екс-глава СБУ зазначає, що у випадку, якщо замовники були виявлені або, навпаки, якщо в Росії довели, що обладнання не було секретним, а угода, що таємно проводилася в приватному гаражі, була законною, то зацікавлені сторони можуть звернутися в суд: "Двох років повинно було вистачити для проведення всіх оперативних заходів. Вперед - в український суд з відповідними доказами і документами".

Саме російська сторона повинна була з'ясувати, кому і з якою метою їх громадянин
збирався далі передавати це обладнання.

У 2010 році російські дипломати спробували вести з Україною переговори про екстрадицію працівника ФСБ, затриманого за шпигунство. Однак джерела в Києві стверджують, що мова йшла не про Степанянца. СБУ в той момент провела кілька антишпіонских операцій. "ФСБ тоді визнала провал однієї з них: підполковника ФСБ, чиє ім'я так і не було публічно названо, затримали і в той момент відмовилися видавати Росії, а  трьох працівників ФСБ, що прикривали його діяльність, відправили на батьківщину із забороною на в'їзд на територію України протягом п'яти років. Там було звинувачення у вербуванні українських громадян, допущених до держтаємниці, в тій історії були і шантаж, і викрадення людей, багато чого... Але Степанянц проходить зовсім в іншій справі", - сказав НГ один з поінформованих джерел.

Екс-глава СБУ вчора не став уточнювати подробиці, однак підкреслив: "У 2010 році українська контррозвідка показала, що здатна забезпечити безпеку на всій території України. І зараз, я переконаний, іноземні спецслужби нам не потрібні. Виведення підрозділів ФСБ з нашої території було абсолютно правильним рішенням. І нинішня ситуація - ще одне тому підтвердження. Протидія шпигунству на флоті і антитерористична діяльність на суверенній українській території повинна виконувати українська спецслужба. Тим більше з урахуванням того, що російська контррозвідка на нашій території неодноразово здійснювала недружні акти, в тому числі вербувальні підходи і підходи до секретоносіїв, порушуючи тим самим Кримінальний кодекс України".

Справа про шпигунство - це завжди дуже складна і заплутана тема. МЗС РФ озвучив заяву в дусі холодної війни, за часів якої дипломати намагалися врятувати
опального шпигуна, звинувачуючи супротивника в провокації

На старті президентської передвиборної кампанії Партія регіонів, що перебувала тоді в опозиції, звинуватила помаранчеві сили в шпигуноманії. Нинішній прем'єр-міністр України Микола Азаров, що був тоді депутатом Верховної Ради, сказав українським ЗМІ: "Ми рішуче засуджуємо ось таке безпідставне звинувачення, спрямоване на свідоме погіршення наших взаємин з Росією". Але, отримавши владу, соратники Януковича змінили тон. Один із спікерів Партії регіонів, депутат Михайло Чечетов, коментуючи НГ заяву МЗС РФ щодо справи Степанянца, сказав: "Ми не повинні розглядати ситуацію крізь політичну призму. Порушив чи не порушив закон - суд вирішить. І не має значення, хто ти, які звання і заслуги маєш, громадянином якої країни є: діяв в Україні - відповідай тут. І чим менше буде спроб політичного тиску на суд, політизації самого процесу, тим об'єктивнішим і справедливішим буде результат. Тут, як і в справі Тимошенко, навколо якої на Заході здійнявся галас, потрібно діяти цивілізовано, в рамках закону. А закон прямо забороняє представникам влади втручатися в діяльність судової системи - чи то справа Тимошенко, Степанянца чи будь-якого пересічного громадянина".

Керівник Міжнародного інституту демократії Сергій Таран упевнений, що нинішній судовий розгляд в суді справи Степанянца не має ніякого стосунку до українсько-російських міждержавних відносин і не пов'язаний з проблемами на кшталт переговорів про ціну на газ. Він сказав НГ: "Справа про шпигунство - це завжди дуже складна і заплутана тема. МЗС РФ озвучив заяву в дусі холодної війни, за часів якої дипломати намагалися врятувати опального шпигуна, звинувачуючи супротивника в провокації. Це спроба перевести тему з юридичного рівня на політичний. Чим може відповісти українська сторона? Тільки дійсно справедливим судовим вердиктом". Політологи припускають, що політичне втручання Москви може вплинути на рішення севастопольських суддів.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів.