Коли Юлію Тимошенко в кінці минулого року засудили до семи років позбавлення волі за нанесення державі збитків при укладенні газових домовленостей з Росією, здавалося, що найгірше, що могло трапиться з колишнім українським прем'єром, уже трапилося - ніяких тобі парламентських чи президентських виборів у найближчій перспективі . Але пізніше Тимошенко запідозрили вже в державній зраді, а тепер ось до цього може додатися і звинувачення у співучасті в убивстві, - пише Петро Бологов в російському виданні Lenta.Ru.
Шалений час
Мова йде про злочин 16-річної давності. У той час Тимошенко очолювала компанію Єдині енергетичні системи України (ЄЕСУ), яка при заступництві тодішнього прем'єр-міністра і земляка Юлії Володимирівни Павла Лазаренка придбала монополію на торгівлю російським газом. При повному потуранні президента країни Леоніда Кучми пара Лазаренко-Тимошенко підім'яла під себе практично весь енергетичний комплекс країни, наворотивши стільки темних справ, що їх потім ще довгі роки розгрібали слідчі органи трьох країн - України, США та Росії. Тут і відмивання грошей, і корупційні схеми при перепродажі російського газу і якісь спекуляції за участю представників Міноборони РФ, словом, всього і не перерахуєш. Нинішній Генпрокурор України Віктор Пшонка, наприклад, назвав справи, пов'язані з ЄЕСУ, "найбільшою аферою за час незалежності України". За його словами, в результаті діяльності Тимошенко Україна виявилася винною Росії більше 400 мільйонів доларів.
Правда, до відповіді за всі ці афери поки змогли залучити лише Лазаренка і то лише тому, що ним врешті зайнялися американці. Всі кримінальні справи стосовно колишньої глави ЄЕСУ були закриті після того, як в Україні в 2005 році перемогла "помаранчева" революція, одним з вождів якої і була Тимошенко. Зараз ці справи намагаються реанімувати.
При повному потуранні президента країни Леоніда Кучми пара Лазаренко-Тимошенко підім'яла під себе практично весь енергетичний комплекс країни, наворотивши стільки темних справ, що їх потім ще довгі роки розгрібали слідчі органи трьох країн - України, США та Росії
Але в далекому 1996-му Юлія Володимирівна була далека від політики, з головою занурившись у бізнес. Однак її безпосередній шеф - Лазаренко - як прем'єр-міністр навряд чи міг залишатися осторонь від політичних процесів, тим більше, що він уособлював собою "дніпропетровський клан" - на середину 90-х найвпливовішу номенклатурно-господарську групу, якій традиційно протистояли "донецькі". Одним з найбільш впливових представників останніх був Євген Щербань, вбивство якого може тепер відгукнутися Тимошенко черговою справою, тепер уже не "газовою", а "мокрою".
Депутата Верховної Ради і бізнесмена Євгена Щербаня називали найвпливовішою людиною донецького регіону, де поки не набрав сили Рінат Ахметов, а про Віктора Януковича на загальноукраїнському рівні ще ніхто не чув. Вважалося, що саме Щербань, як самостійна людина і здібний політик, може повести "донецьких" в похід на Київ, де окопався Кучма з "дніпропетровськими". Тим більше, Донбас був останнім регіоном країни, який ще не освоїла ЄЕСУ. Щербань, зокрема, контролював газотрейдерну компанію Індустріальний Союз Донбасу, яка зберегла за собою право постачати в регіон природний газ. Це додало гостроти в протистояння депутата з дніпропетровською парочкою.
Вважалося, що саме Щербань, як самостійна людина і здібний політик, може
повести "донецьких" у похід на Київ, де окопався Кучма з "дніпропетровськими".
3 листопада 1996 Щербаня, який повертався з Москви, де він відвідував ювілей Йосипа Кобзона, застрелили прямо в аеропорту Донецька. Депутат ледве встиг зійти з трапа ЯК-40, як двоє кілерів, один з яких був озброєний пістолетом, а інший - автоматом Калашникова, розстріляли його в упор разом з дружиною, механіком і бортінженером літака. У кращих традиціях того лихого часу вбивці сховалися.
Згодом особу вбивць було встановлено - ними виявилися професійні кілери: Вадим Болотських на прізвисько Москвич (він є громадянином Росії) і Геннадій Зангеліді на прізвисько Звір (саме він стріляв з автомата). У 2003 році Болотських був засуджений на довічне ув'язнення. Звіра вбили свої ж бандити, після того як на нього вийшли правоохоронні органи. Головний фігурант справи Щербаня, місцевий авторитет Євген Кушнір, в угрупування якого, за офіційною версією, і входили кілери, був убитий в донецькому СІЗО. Питання про замовників, як це зазвичай буває в подібних випадках, так і залишилося відкритим.
Згадати все
Розмови про причетність Тимошенко до вбивства Щербаня ходили давно, але досі правоохоронні органи відмовлялися реагувати на всі подібні інсинуації. Восени минулого року перший заступник Генерального прокурора України Ренат Кузьмін повідомив, що в матеріалах справ, які американці завели проти Лазаренка, є інформація про те, що виконавцям вбивства нібито оплатили роботу з рахунків самого екс-прем'єра і глави ЄЕСУ Юлії Тимошенко. "Допитаний прокуратурою США свідок у справі Лазаренка прямо сказав, що кіллер за вбивство Щербаня отримав гроші з рахунків Лазаренка і Тимошенко. Свідок посилається на розмову з замовником, який сказав: "Юля заплатить", - маючи на увазі: "заплатить за вбивство", - розповів Кузьмін, пояснивши, втім, що справа за цим епізодом в Україні навряд чи порушать, оскільки матеріали його перебувають у США, як і свідки, які давали свідчення.
Допитаний прокуратурою США свідок у справі Лазаренка прямо сказав, що кіллер за вбивство Щербаня отримав гроші з рахунків Лазаренка і Тимошенко.
Поки Тимошенко судили за газові угоди, про вбивство Щербаня мало хто згадував. Ця справа знову набула широкого резонансу лише, після того як прокуратура повернулася до діяльності ЄЕСУ. Однак по-справжньому на новий рівень воно вийшло, коли син Євгена Щербаня Руслан заявив, що має незаперечні докази причетності Тимошенко до вбивства батька. "Я багато разів особисто був присутній під час бізнес-переговорів мого батька з Тимошенко і Лазаренком. Останні весь час вимагали від мого батька поступитися своїми бізнес-інтересами в інтересах компанії ЄЕСУ неодноразово погрожуючи йому розправою. Про це відомо багатьом іншим людям", - розповів Руслан Щербань. За його словами, Лазаренко повинен був повернути його батькові борг у 50 мільйонів доларів, але до теперішнього часу цього не зробив.
Пояснюючи своє довге мовчання, Руслан Щербань, який є нині депутатом Донецької обласної ради від фракції Партії регіонів, пояснив, що боявся говорити, оскільки замовники злочину займали високі посади в державі і могли помститися йому. Це не дуже в'яжеться з реальним станом справ, оскільки Лазаренко після 1997 року не обіймав ніяких посад, а Тимошенко в 2001 році взагалі сиділа в СІЗО і її запросто можна було "дотиснути". Правда, у той час президентом був ще Кучма, який цілком міг бути зацікавлений у ліквідації Щербаня. Тоді Леонід Данилович ще не так симпатизував "донецьким", як укінці свого правління.
Я багато разів особисто був присутній під час бізнес-переговорів мого батька
з Тимошенко і Лазаренко. Останні весь час вимагали від мого батька поступитися
своїми бізнес-інтересами в інтересах компанії ЄЕСУ неодноразово погрожуючи йому розправою.
Руслан Щербань, як і обіцяв, передав у Генпрокуратуру якісь свідчення, наслідком чого стала заява Віктора Пшонки про те, що Тимошенко буде допитана як свідок у справі про вбивство Щербаня. Раніше вже згадуваний Ренат Кузьмін підтвердив свою минулорічну заяву і розповів, що гроші на рахунок кілерів надійшли від фірм, які контролювалися Лазаренком і Тимошенко.
У відповідь на заяви сина убитого депутата заступник Тимошенко в партії "Батьківщина" Олександр Турчинов зазначив, що заява Щербаня-молодшого повністю суперечить показанням, які він дав у 2003 році в суді над убивцями батька і в яких жодного разу не згадав Тимошенко. "Він під диктовку Генеральної прокуратури, вищого керівництва країни і своєї партії починає залучати до цих фальшивих свідчень ім'я Юлії Тимошенко, чітко виконуючи політичне замовлення", - вважає Турчинов. Втім, у Генпрокуратурі його претензії підняли на сміх, пригадавши, що саме Турчинов люто захищав депутата від Блоку Юлії Тимошенко Віктора Лозинського, якого в підсумку засудили за звіряче вбивство. Що ж стосується показань Щербаня-молодшого, то, за словами начальника Головного управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури Андрія Курися, вони "абсолютно не помінялися" у порівнянні з 2003 роком, але "доповнилися".
У Кримінальному кодексі України є дві статті, за якими можуть притягнути Тимошенко у справі Щербаня. Крім власне 115-й (вбивство, карається тюремним ув'язненням на термін від 10 до 15 років, причому, згідно з українським законодавством, відповідальність несе як виконавець, так і замовник, а також особи, які виступають в ролі організатора, підбурювача, пособника), є ще і стаття 255, в якій йдеться про "матеріальне забезпечення злочинної діяльності організованої групи" (карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років). Мова ж йде про банду Кушніра, цілком собі організовану групу. Звичайно, складно собі уявити, що звинувачення має намір засадити Тимошенко на найближчі років двадцять, але з іншого боку, ще в минулому році ніхто не вірив, що Залізна Леді України взагалі опиниться за ґратами.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів.