В Україні неофіційно стартувала кампанія з виборів до парламенту, які пройдуть у жовтні 2012 року, - пише Жанна Майська у російському виданні Московские новости.
У найближчі дні (можливо, навіть сьогодні) найбільші українські опозиційні партії планують оголосити про створення єдиного передвиборчого списку, який має всі шанси випередити за кількістю голосів правлячу Партію регіонів. Юлія Тимошенко з-за грат уже закликає оголосити одразу після виборів імпічмент президенту Віктору Януковичу. І хоча голосів для цього в опозиції навряд чи вистачить, контроль над парламентом українська влада швидше за все втратить. Країна вступає в період політичної турбулентності, яка триватиме як мінімум до президентських виборів 2015 року.
Погана забудова
Передвиборна інтрига в Україні розвивається відразу за двома напрямками. По-перше, найближчим часом парламент повинен визначитися з датою чергових виборів мера Києва. За попередніми даними, вони пройдуть в середині липня 2012 року і, таким чином, стануть генеральною репетицією виборів парламентських. Головні суперники - провладний кандидат, нинішній глава Київської міськадміністрації Олександр Попов і знаменитий боксер Віталій Кличко, який в останні роки вдарився в політику, виступаючи з помірно опозиційних позицій на чолі власної партії УДАР. На Попова в адміністрації президента роблять велику ставку - під нього в київський бюджет вкачані сотні мільйонів доларів, на які ведеться масштабне міське будівництво (мости, розв'язки, ремонт будинків тощо). І до недавнього часу його шанси на перемогу оцінювалися експертами досить високо.
Більшість експертів тепер вважають, що у Попова залишилося небагато шансів на
перемогу і мером стане Кличко.
Але всі карти Попову на початку квітня несподівано сплутала девелоперська компанія, що належить найбагатшому українцю, близьким соратнику Януковича, члену Партії регіонів Рінату Ахметову. На легендарному Андріївському узвозі, неподалік від Будинку-музею Булгакова, вона знесла кілька будинків під будівництво бізнес-центру, що викликало колосальне обурення киян. Попов хоч формально і не мав стосунку до цього інциденту (землю Ахметову відвели ще при президенті Ющенку), проте став об'єктом жорстокої критики - мовляв, "донецькі" знищують Київ, а Попов своїм однопартійцям потурає. Усвідомивши катастрофічність ситуації, Ахметов у той же день визнав, що помилився, і відмовився від будівництва бізнес-центру.
Це, втім, мало заспокоїло столичну громадськість. Більшість експертів тепер вважають, що у Попова залишилося небагато шансів на перемогу і мером стане Кличко. Запобігти цьому може лише чудо або глобальні фальсифікації.
Поразка Попова стане поганим знаком для влади у світлі прийдешніх парламентських виборів. Тим більше що проблем у неї і без того вистачає.
Недостатня коаліція
У найближчі дні буде оголошено про створення єдиного списку двох найбільших опозиційних сил - Батьківщини Юлії Тимошенко і Фронту змін Арсенія Яценюка. Не виключено, що до нього приєднаються і дрібніші опозиційні партії, крім радикально-націоналістичної Свободи Олега Тягнибока та УДАРу Кличка. Також опозиціонери домовилися поділити між собою мажоритарні округи. Об'єднаний список швидше за все очолить Арсеній Яценюк. Причому Юлія Тимошенко, перебуваючи на зоні, публічно цей варіант підтримала, підкреслюючи, що єдиний список опозиції - єдиний шанс перемогти правлячий режим.
Дійсно, оскільки країна досі не оклигала після кризи, рівень життя населення майже не росте, процвітає корупція, а чиновники і силовики забирають бізнес у підприємців, до 70% українців незадоволені діями влади. І в об'єднаній опозиції є всі шанси взяти відносну більшість голосів за партсписками (більше 30%) навіть з урахуванням самостійної гри Тягнибока і Кличко.
У об'єднаної опозиції є всі шанси взяти відносну більшість голосів за
партсписками (більше 30%) навіть з урахуванням самостійної гри Тягнибока і
Кличка.
Такі перспективи надихають опозиціонерів.
"Перший крок до дійсних змін - це імпічмент Януковичу відразу після перемоги опозиції на парламентських виборах", - заявила Тимошенко в інтерв'ю газеті Дзеркало тижня. Саму екс-прем'єра України в п'ятницю ввечері доставили для проходження лікування в Центральну клінічну лікарню в Харкові.
Втім, насправді опозиція навряд чи зможе сформувати навіть просту більшість у новій Раді. Ці вибори пройдуть за змішаною системою - 50% депутатів будуть обиратися за партсписками (і за ним більшість швидше за все отримають опозиційні партії), а 50% - за мажоритарною системою (225 одномандатних округів). Останню норму пробила Партія регіонів, оскільки в українських реаліях по мажоритарних округах йдуть бізнесмени, чиновники та інші місцеві "авторитети", які традиційно схильні співпрацювати з владою. Тому "генеральний план" ПР - зібрати більшість у Раді за допомогою мажоритарників.
"Головна боротьба почнеться після виборів, - вважає глава комітету виборців України Олександр Черненко. - ПР постарається перетягнути до себе якомога більше мажоритарників".
Некерована Рада
Не все так сумно у регіоналів і за партсписками. Так, їхня популярність знизилася з часів президентських виборів у кілька разів. У тому числі розчаровані базові регіони ПР - області південно-сходу. "Рейтинг регіоналів на південному сході впав в два рази, - зазначає політолог Михайло Погребинський. - До цього призвело зростання цін і безробіття, а також нескінченні війни української влади з Росією і загравання із Заходом".
Але альтернативи ПР на "південно-східному фронті" так і не з'явилося (крім комуністів, які, втім, лояльні Януковичу). Правда, не так давно в публічну політику повернувся колись всесильний глава адміністрації президента часів Кучми Віктор Медведчук (в Україні його вважають людиною, близькою до Володимира Путіна). Він розмірковує в фейсбуці про долі батьківщини і пише статті, в яких пропагує інтеграцію з Росією. Очевидно, що Медведчук піде на вибори в Раду, але серйозної партійної структури за ним поки не видно.
Оскільки майже всі опозиціонери в тій чи іншій мірі використовують націоналістичну риторику, для російськомовного південно-сходу вони неприйнятні. А значить, на виборах жителі цього регіону, не маючи альтернативи, в більшості своїй знову проголосують за ПР. Тим більше що перед виборами намічено нехай і невелике, але підвищення пенсій і зарплат бюджетникам, повернення згорілих вкладів радянського Ощадбанку та інші популістські ходи.
Після виборів в Раду і знову ж таки до 2015 року Україна навряд чи зможе зробити якісь різкі кроки як в напрямку ЄС, так і в напрямку інтеграції з Росією
В результаті Партія регіонів цілком може розраховувати на 20-25% голосів за партсписками. Якщо додати до них комуністів і близько півтори сотні провладних кандидатів, які пройдуть по мажоритарці, виходить більшість у 250-270 голосів.
Правда, більшість це буде швидше арифметичним, а не реальним. Мажоритарники з числа бізнесменів і колишніх чиновників - люди, як правило, досить незалежні і важкокеровані. Спочатку вони швидше за все дійсно долучаться до влади, але ближче до президентських виборів, якщо прийдуть до висновку, що у Януковича немає шансів на перемогу, можуть перекинутися і в інший табір. Тому швидше за все реальна структура майбутнього парламенту буде такою: третина місць у опозиції, третина місць у владі, а третина місць - мажоритарне болото, яке підтримає сильнішу сторону.
У будь-якому випадку про нинішню стовідсоткову керованість Ради президенту можна забути. А це буде поступово підточувати і стабільність режиму Януковича в цілому. До президентських виборів 2015 року (як мінімум) в країні буде неспокійно.
Крім усього іншого це означає, що після виборів у Раду і знову ж таки до 2015 року Україна навряд чи зможе зробити якісь різкі кроки як в напрямку ЄС, так і в напрямку інтеграції з Росією. В української влади просто не буде достатніх ресурсів для продавлювання потрібних рішень.
Тому якщо й можливі якісь геополітичні "сюрпризи" (наприклад, створення консорціуму з управління газотранспортною системою або оголошення про готовність України вступити до Митного союзу), то тільки до виборів. Теоретично цього виключати не можна. Пішовши на масштабне зближення з Росією, Янукович може домогтися зниження ціни на газ і кинути вивільнені мільярди доларів на радикальне підвищення зарплат і пенсій (заодно мобілізувавши навколо Партії регіонів проросійський електорат південного сходу). А це серйозно покращить перспективи ПР на виборах.
Але такий геополітичний кульбіт чреватий для Януковича остаточною обструкцією з боку Заходу і радикалізацією опозиції всередині країни. Тому поки він здається малоймовірним.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів.