Сьогодні президент України нарешті отримає можливість поговорити із президентом РФ Володимиром Путіним, зустріч із яким відкладалася протягом двох останніх місяців, - пише Тетяна Івженко у російській Независимой газете
Правда, переговори знову будуть короткими і
неформальними. У Києві очікують, що Москва пом'якшить риторику щодо української
влади, одночасно посиливши тиск в економічній сфері. Рішення проблем, що
накопичилися у двосторонніх відносинах буде відкладено.
Останнього разу Віктор Янукович та Володимир
Путін особисто спілкувалися в середині березня, у рамках саміту ЄврАзЕС, де
український лідер був гостем. Київ розраховував провести повномасштабні
переговори у квітні, і Янукович на Великдень подзвонив колезі, щоб домовитися
про зустріч.
Пізніше він заявив, що черговий візит до
Путіна відбудеться ще до інавгурації російського президента. Однак очікування
не виправдалися. Після церемонії, на якій український президент не був
присутній, він знову зателефонував Путіну, щоб привітати з Днем Перемоги і нагадати
про колишні домовленості. Через кілька днів російське посольство у Києві
повідомило, що Віктор Янукович запрошений на неформальний саміт лідерів країн
СНД, який відбудеться сьогодні у Москві.
Якщо його зустріч із російським президентом тет-а-тет і відбудеться, то буде дуже короткою і швидше протокольною
Керівник адміністрації українського президента
Сергій Льовочкін підтвердив, що глава держави прийняв запрошення. Однак
чиновники навіть вчора не мали інформації про те, чи відбудеться зустріч
Януковича і Путіна віч-на-віч. Член парламентського комітету у закордонних
справах Тарас Чорновіл сказав НГ: "Формат саміту передбачає час для
неформального спілкування лідерів, однак, в основному, це будуть багатосторонні
зустрічі. Не думаю, що Віктору Януковичу слід очікувати якогось особливого,
ексклюзивного до себе ставлення. Якщо його зустріч із російським президентом
тет-а-тет і відбудеться, то буде дуже короткою і швидше протокольною - обміняються вітаннями і запевнять одне
одного у бажанні розвивати співпрацю".
Депутат зазначив, що двомісячні зволікання з
організацією зустрічі президентів України та РФ - це своєрідний сигнал: позиція
президента Путіна буде послідовно прагматичною і жорсткою, російське
керівництво більше не має наміру витрачати час на порожню балаканину. "Настав
час дій. І це означає, що важливі у передвиборний період, але дорогі проекти "збирача
земель" - створення зони вільної торгівлі, розширення Митного союзу та
ідея Євразійського союзу - відійдуть на другий план. На перший виходить
економіка: якщо ми готові виконати умови та вимоги російської сторони у цій
сфері - росіяни організовують переговори, а ні - то ні", - пояснив
Чорновіл. На його думку, поки триває пауза, російська сторона буде створювати
для української економічні проблеми, не давати позики, вести затяжні
торговельні війни.
Керівник Центру досліджень армії, конверсії та
роззброєння Валентин Бадрак вважає, що у Росії є всі можливості, щоб перевести
стосунки з Україною в режим затяжних облогових боїв: "Зараз вони, мабуть,
послаблять тиск. Але незабаром слід очікувати нової хвилі тиску". Експерт
підкреслив, що каменем спотикання у двосторонніх відносинах, як і раніше,
залишаються два питання - ціна газу та умови базування Чорноморського флоту у
Криму. Але жодна зі сторін не готова до компромісів.
У Росії є всі можливості, щоб перевести стосунки з Україною у режим затяжних облогових боїв
Як відомо, Київ уже більше двох років, від
моменту приходу до влади Віктора Януковича, прагне переглянути підписані Юлією
Тимошенко газові угоди, щоб замінити нинішню формулу ціноутворення. Через неї
газ для України коштує значно дорожче, ніж для більш віддалених від Росії
європейських країн, запевняють чиновники у Києві. За їхніми підрахунками,
справедлива ціна повинна бути приблизно у два рази нижче, ніж нинішні
параметри: не 435, а трохи більше 200 дол. за 1 тис. куб. м. У Москві подібні
претензії називають безпідставними і нагадують, що навесні 2010 року російська
сторона вже зробила українській серйозну поступку, погодившись на 100-доларову
знижку, без якої газ для України коштував би зараз понад 500 дол. за тисячу
кубометрів.
Газові переговори активно велися всю осінь
минулого року, і до зими були вироблені варіанти виходу з тупикової ситуації.
Але вони не влаштували українську сторону. Як повідомили поінформовані джерела,
мова йшла про обмін: зниження ціни на газ у відповідь на вступ України до
Митного союзу і передачу Газпрому часткового контролю над газотранспортною
системою України, а також над внутрішнім газовим ринком країни. Експерти на той
час наголошували, що за приходом Газпрому почнеться економічна експансія з
переділом української власності на користь більш сильних російських
фінансово-промислових груп.
З тих пір питання не зрушилося з мертвої
точки. Хоча Україна намагається вирішити проблему за допомогою альтернативних
поставок.
Найбільш важливим для Москви вважається питання переозброєння ЧФ, яке неможливо вирішити без згоди української сторони
З іншого боку, не маючи можливості домовитися
з російською стороною на вигідних для себе умовах, Київ не поспішає вирішувати
проблеми, що цікавлять Москву. Зокрема, пов'язані з базуванням флоту у Криму. У
квітні, після чергового раунду українсько-російських переговорів, заступник
міністра закордонних справ РФ Григорій Карасін повідомив, що до підписання
готові або готуються ряд документів. Починаючи від порядку участі сил ЧФ у ліквідації
надзвичайних ситуацій у населених пунктах, де базуються російські військові
підрозділи, і закінчуючи умовами пересування російських військових по
українській території. Найбільш важливим для Москви вважається питання
переозброєння ЧФ, яке неможливо вирішити без згоди української сторони. У цьому
контексті у квітні російська переговорна група запропонувала українським
колегам подумати про введення безмитного порядку завезення товарів для потреб
ЧФ. Але жодних відповідей з Києва досі публічно не було озвучено.
Керівник севастопольського аналітичного центру
НОМОС Сергій Кулик сказав НГ, що майже з кожного пункту виникає тертя. За його
словами, Київ не проти того, щоб російська сторона замінила стару техніку та
озброєння на нові зразки, але лише у тій самій кількості та за умови контролю
поставок з боку України. За його словами, російська сторона не бажає ділитися
секретною інформацією. "Вони, звісно, хотіли б уникнути необхідності
узгоджувати питання переміщень сил флоту за межами дислокації. Хотіли б не показувати
нові зразки озброєнь і техніки, завозячи що душі завгодно без мит і контролю.
Але так не буває у цивілізованому світі. Дозволивши тимчасове базування на
своїй території іноземних військових підрозділів, Україна несе відповідальність
і повинна контролювати ситуацію", - пояснив експерт.
Команді української влади, ослабленої протистоянням із Заходом та складною
внутрішньою економічною ситуацією, буде складно спілкуватися з Путіним, який
займе жорстку позицію
Хоча на офіційному рівні питання, пов'язані з
умовами базування флоту, залишаються невирішеними, днями командувач
Чорноморським флотом контр-адмірал Олександр Федотенков заявив, що оновлення ЧФ
почнеться вже у 2014 році. "Будуються нові кораблі: на суднобудівному
заводі Янтар у Калінінграді закладена серія сторожових кораблів. На
Адміралтейському об'єднанні Адміралтейські верфі у Санкт-Петербурзі закладено
серію підводних човнів", - передало його слова агентство УНІАН.
Експерт Валентин Бадрак зазначив, що у Росії є
час, щоб спокійно готуватися до вирішення проблем і газу і флоту, у Києва
такого резерву міцності немає. Заступник директора Центру Разумкова Валерій
Чалий підтвердив, що команді української влади, ослабленої протистоянням із
Заходом та складною внутрішньою економічною ситуацією, буде складно
спілкуватися з Путіним, який займе жорстку позицію. У таких умовах відносини
двох держав на деякий час перейдуть у площину інформаційних атак та політичних
декларацій, вважає депутат Чорновіл: "Сьогодні Янукович познайомиться із
новим Путіним. Не буде ніяких вказівок, зобов'язань, вимог та обіцянок. І
ніяких виразних результатів цієї зустрічі не буде теж". Депутат вважає, що
головне, з чим повернеться додому український лідер, - це розуміння, що він
виявився загнаним у кут - між жорсткою політичною позицією Євросоюзу і не менш
жорсткими економічними вимогами Росії.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних
ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе
відповідальності за зміст даних матеріалів