МН: Все переломиться

Путін ще раз запросив Україну в Євразію, - пише Олексій Гривач у російському виданні Московские новости.

Ювілейний саміт Організації Договору про колективну безпеку і наступна неформальна зустріч лідерів СНД стали першими міжнародними заходами за участю Володимира Путіна після його повернення в Кремль. Гості починали з привітань на його адресу, а президент Узбекистану Іслам Карімов навіть назвав його обрання "історичною подією". Втім, видимого прориву з ключового питання - залучення України до інтеграційних процесів у Євразії - досягнуто поки не було.

Зустріч Путіна з Януковичем була однією з головних інтриг саміту. Москва чекає від Києва вирішення зі спільного управління газотранспортною системою і участі в інтеграційних процесах єдиного економічного співтовариства. Київ намагається отримати знижку на газ, не беручи на себе зобов'язань у цих сферах, оскільки, за висловом Дмитра Медведєва, намагається всидіти на двох стільцях одночасно. Вирушаючи в Москву, президент України,  близької до ізоляції з боку Заходу, заявив, що з Росією у нього тільки одне невирішене питання - газ. У Москві відбулася зустріч головних переговорників з газового питання - голови правління Газпрому Олексія Міллера з міністром енергетики та вугільної промисловості України Юрієм Бойко. За словами джерела МН, учасники актуалізували переговорні позиції. З'ясувалося, що за останні чотири місяці, поки спілкування йшло тільки на робочому рівні, нічого не змінилося.

Київ намагається отримати знижку на газ, не беручи на себе зобов'язань у цих
сферах, оскільки, за висловом Дмитра Медведєва, намагається всидіти на двох
стільцях одночасно

У протокольній частині зустрічі слово "газ" Путін і Янукович не згадали зовсім. Президент Росії зазначив, що сподівається на швидку ратифікацію Україною договору про вільну торгівлю, підписану в минулому році. "Що стосується інших напрямків, для того щоб нам бути сильнішими, ви знаєте мою позицію, потрібно домагатися більшого ступеня інтеграції. Але це, зрозуміло, суверенний вибір кожного з наших партнерів", - сказав Путін. Янукович уже після зустрічі дав зрозуміти, що його позиція щодо спірних питань, і перш за все щодо газу, не змінилася - Україна націлена на створення тристороннього консорціуму з управління газотранспортною системою з Росією та ЄС.

Як сказало МН джерело в українському уряді, проривів немає, тому що українська влада не готова йти на російські умови - створювати консорціум з управління ГТС без участі Заходу і інтегруватися в Митний союз та ЄЕП. "Проривів навряд чи варто чекати до виборів до парламенту в жовтні цього року", - підсумувало джерело. Російські експерти іншої думки: "Розмова у Путіна і Януковича йшла дуже серйозно. У зв'язку з тиском на Захід для Києва є тільки одна альтернатива - інтеграція на Сході, - говорить глава фонду Кремлівська стратегія Вадим Мінгальов. - Можливо, після цієї розмови український президент візьме паузу, а потім прийме правильне рішення. Досі  Янукович коливався, але зараз на самій Україні стає все більше політиків і бізнесменів, які прекрасно розуміють, що виникла необхідність зробити вирішальний крок до Росії".

Характерно, що глава парламентської фракції правлячої в Україні Партії регіонів Олександр Єфремов днями запропонував розглянути законопроект про розширення прав російської мови в країні (це одна з передвиборчих обіцянок Януковича). Правда, такий хід можна трактувати не стільки як реверанс у бік Росії, скільки як спробу "регіоналів" вирішити власні внутрішньополітичні проблеми - повернути голоси розчарованих у владі виборців південного сходу країни.

Українська влада не готова йти на російські умови - створювати консорціум з
управління ГТС без участі Заходу і інтегруватися в Митний союз та ЄЕП

Тим часом прем'єр України Микола Азаров у Брюсселі вчора вислуховував ультиматуми Єврокомісії. Відносини Києва з Євросоюзом, як відомо, неабияк погіршилися через справу Юлії Тимошенко. Втім, відмовляючись співпрацювати з Україною в ситуації, що склалася, ЄС проте вимагає від Києва не надто зближуватися з Росією. "Відмова від процесу асоціації (з ЄС. - МН) буде зрадою громадян і зрадою принципів Східного партнерства, - заявив на прес-конференції єврокомісар Штефан Фюле.

Втім, українські складнощі стосувалися тільки фіналу форуму, тобто неформального саміту глав СНД. Всю першу половину дня один з одним спілкувалися президенти країн ОДКБ, до яких Україна не входить. Тут все було переповнене демонстративною доброзичливістю. Беззмінний президент Узбекистану з 1990 року Іслам Каримов згадав, як він чотири роки тому "був серед небагатьох, хто щиро виступав проти (відходу Путіна з поста президента. - МН). Я був чесний тоді, вважаючи, що настають дуже серйозні часи. У цій ситуації будь-який політичний струс, а будь-які вибори - це струс, може призвести не до того сценарію, що планується".

Тему громадських протестів у Росії зачіпати ніхто не збирався, але Каримов плутано спробував дати оцінку внутрішньополітичній ситуації в Росії: "Я знаю, що російський народ - великий народ. Все переломиться, - начубто заспокоїв він Путіна. - Все залежить від того, Володимире Володимировичу, як вас будуть підтримувати, зокрема ваші колеги, в цьому випадку Узбекистан". Путін оцінив підставлене йому плече: "Ми завжди ставилися і маємо намір в майбутньому ставитися до Узбекистану як до однієї з ключових країн в регіоні".

Джерело в Кремлі сказало МН, що дату саміту СНД не підгадували до інавгурації - просто 15 травня 1992 року в Ташкенті було підписано Договір про колективну безпеку. Узбекистан був тоді серед підписантів, але в 1999 році відмовився пролонгувати свою участь і відновив членство в 2006-м, віддаючи належне підтримці з боку путінської адміністрації на тлі міжнародної ізоляції після кровопролиття в Андижані в травні 2005-го. Вчора президент Білорусі Олександр Лукашенко несподівано заявив, що повернення Узбекистану в лоно ОДКБ "не останнє розширення складу", але не уточнив, кого чекають ще.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів.