НГ: У Криму знову стає жарко

Сьогодні в Криму проходять жалобні заходи, присвячені черговій річниці депортації кримських татар. У цьому році ситуація ускладнилася двома обставинами, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.

Активізувалася внутрішня опозиція в кримськотатарському русі, яку Меджліс підозрює в підготовці провокацій 18 травня. А Верховна Рада минулої середи знову відклала ухвалення закону про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, чим послабила позиції самого Меджлісу.

Згаданий законопроект в різних редакціях багато разів виносився на розгляд Верховної Ради за останні 15 років. У 2004 році конституційна більшість українського парламенту проголосувала за документ, а голова Верховної Ради підписав його.

Але президент Леонід Кучма під завісу свого правління застосував право вето до закону, чим заблокував вступ його в силу. Відтоді в документ вносилися різні поправки, а Меджліс наполегливо добивався повторного розгляду в парламенті.

Верховна Рада  минулої середи знову відклала ухвалення закону про
відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, чим послабила
позиції самого Меджлісу

У середу, виступаючи перед депутатами з доповіддю, лідер Меджлісу Мустафа Джемілєв нагадав, що і Парламентська асамблея Ради Європи, і ОБСЄ багато років вимагають від української влади врегулювати питання в рамках закону. "Якби це було своєчасно зроблено, вдалося б значно знизити рівень міжнаціональної напруженості в такому чутливому регіоні України, як Крим. Зокрема вдалося б уникнути багатьох земельних конфліктів і пов'язаних з цим проблем", - сказав Джемілєв.

Керівник парламентського комітету з проблем прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Олег Зарубінський погодився з необхідністю законодавчого врегулювання процесу облаштування кримських татар, понад 250 тис. яких за час української незалежності повернулися на батьківщину. "Держава щорічно виділяє бюджетні кошти для їх облаштування. Але результати проведеного Рахунковою палатою аудиту свідчать про неефективність їх використання. У тому числі і через недосконалість законодавства у цій сфері", - визнав Зарубінський, додавши, що і пропонований закон не є оптимальним вирішенням проблеми. Він відзначив чисто технічні недоробки, наприклад, відсутність в українському законодавстві юридичного визначення ряду термінів, включаючи саме поняття "депортовані особи".

Хоча Віктор Янукович ще в 2010 році заявив про необхідність прийняття закону, представники пропрезидентської більшості розкритикували запропонований проект. Члени Партії регіонів поставили питання про фінансове обґрунтування його виконання. А комуністи заявили, що закон в разі його прийняття створить привілейовані умови для однієї національної меншини, що розколе кримське суспільство і призведе до дестабілізації ситуації на півострові. В результаті депутати проголосували за те, щоб повернути документ на доопрацювання.

Хоча Віктор Янукович ще в 2010 році заявив про необхідність прийняття закону,
представники пропрезидентської більшості розкритикували запропонований проект.
Члени Партії регіонів поставили питання про фінансове обґрунтування його
виконання

"Це рішення було очікуваним і неминучим - законопроект дійсно був спрямований на захист прав та інтересів тільки однієї національної громади, без урахування становища інших. У такому вигляді він призвів би до перекосів, які загрожують загостренням ситуації", - пояснив НГ кримський політолог Андрій Мальгін. Він вважає, що напередодні річниці депортації голосування депутатів у Києві викличе деяке роздратування в середовищі кримських татар, але не призведе до акцій протесту: "Ситуацією скористається хіба що внутрішня опозиція в кримськотатарському русі, яка не забуде звинуватити Меджліс в нездатності домагатися поставлених цілей" .

Опозиціонери, які представляють різні громадські організації і об'єдналися в Кримсько-татарський народний фронт, почали свої акції протесту, не чекаючи голосування у Верховній Раді України. З вівторка кілька десятків людей зайняли площу Леніна в Сімферополі, де сьогодні мають відбутися жалобні заходи. Вони зажадали від української влади негайно прийняти закон про особливу опіку держави над кримськими татарами, що повернулися на батьківщину. Частина протестуючих оголосила голодування. Лідери Меджлісу визнали цю акцію провокацією, спрямованою на те, щоб зірвати традиційний мітинг.

Депутат кримського парламенту від опозиції Леонід Пілунський вважає, що сама влада якщо не сприяла цій акції, то зацікавлена ​​в ній. "Робиться все, щоб зменшити авторитет і вплив Меджлісу. Для цього була штучно створена ручна опозиція, яка не користується довірою рядових громадян. Їх акції охороняють міліціонери в бронежилетах", - сказав він НГ. Пілунський впевнений, що сьогодні ніяких великих зіткнень в Сімферополі не буде: "На жалобні заходи прийдуть 25-35 тисяч людей. Що, вони будуть битися з двома десятками так званих опозиціонерів, які самі не знають, чого хочуть, висувають абсолютно нездійсненні вимоги? Нехай сидять собі - кому вони потрібні".

Законопроект дійсно був спрямований на захист прав та інтересів тільки однієї
національної громади, без урахування становища інших. У такому вигляді він
призвів би до перекосів, які загрожують загостренням ситуації

Він пояснив, чому вважає владу зацікавленою в проведенні такої акції: "Єдиному кримському телеканалу, що мав намір вести пряму трансляцію мітингу 18 травня, обрубали канали зв'язку. Після чого жоден український телеканал не погодився надати колегам пересувну станцію - немов змовилися. Прем'єр-міністр Криму Могильов терміново пішов на лікарняний". На думку депутата, на сьогодні готуються якісь події, до яких влада не хоче бути причетна, але які створюють умови для того, щоб послабити Меджліс і тим самим зміцнити позиції Партії регіонів: "Це спроба поставити Мустафу Джемілєва на коліна і змусити Меджліс співпрацювати з владою".

Політолог Мальгін закликав не перебільшувати значення поточних подій. "Опозиція в середовищі кримськотатарського руху існує давно - це не таємниця. Є люди, які незадоволені тим, як національна бюрократія в особі Меджлісу вирішує проблеми кримських татар. Влада на ці процеси не впливає, я впевнений. І, думаю, суперечки не зайдуть так далеко, щоб говорити про дестабілізацію ситуації", - сказав він. Експерт зазначив, що ситуація в Криму залежить від ситуації в Україні: якщо до осені, як прогнозують деякі політологи, люди вийдуть на вулиці, протестуючи проти соціально-економічної політики команди Януковича, проти свавілля, проти офіційних результатів парламентських виборів, то ця хвиля торкнеться і автономії: "Але якщо все ж збережеться стабільна, спокійна ситуація в Україні, то і в нас нічого не відбудеться".

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів