ВЗГЛЯД: Проголосувати за двомовність

"Наприклад, людина похилого віку приходить до поліклініки, їй виписують ліки українською ... Припустимо, медсестра не знає української мови, а їй треба заповнювати все українською", - пояснив газеті ВЗГЛЯД лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов. Він закликає підвищити статус російської мови в Україні до "регіонального", але аж ніяк не "другої державної".

Лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов на засіданні погоджувальної ради Верховної Ради України в понеділок має намір запропонувати включити до порядку законопроект про основи державної мовної політики. Минулого понеділка Єфремов вже намагався включити проект в план роботи Ради. І хоча Партія регіонів залишається правлячою і об'єднує прихильників президента Віктора Януковича, до порядку сесії документ тоді все ж не потрапив.

Як уже повідомляла газета ВЗГЛЯД, законопроект дозволяє місцевій владі самій узаконити російську мову як "регіональну". Як вважають експерти, в разі прийняття він торкнеться 13 з 27 областей України, передає ИТАР-ТАСС, - східних, де переважають росіяни. Втім, проект формально стосується не тільки російської - ця мова фігурує в ньому лише в списку з 16 інших мов національних меншин. За словами Єфремова, проект зберігає за українською мовою статус єдиної державної, але при цьому розширює права меншин.

"У нас вже відпрацьований законопроект, і він враховує всі зауваження, які були висловлені, в тому числі Венеціанською комісією, а також враховує зауваження наших провідних інститутів, для того щоб в нашій державі в цивілізованому руслі реалізовувалася мовна хартія, яка діє в Європі", - сказав Єфремов.

Вони дуже стурбовані тим, що "регіонали" намагаються "зам'яти"свою передвиборну
обіцянку зробити російську мову в Україні другою державною, підміняючи обіцяні раніше закони і зміни зовсім іншими

Раніше Єфремов нарікав, що у Верховній Раді не знайдеться достатньо голосів для надання державного статусу російській мові. "Процедура говорить про те, що необхідно на першому етапі внесення даного документа зібрати 300 голосів у парламенті. Чесно кажучи, працюючи щодня в парламенті, я сьогодні цих голосів не бачу", - сказав Єфремов (всього в Раді 450 депутатів).

Однак до порядку денного нинішньої сесії документ не включили. Опозиція визнала ініціативу "регіоналів" передвиборчим ходом – в Україні у жовтні намічені парламентські вибори. Націоналісти наголошують, що питання російської мови постійно "мусується", тоді як за всю історію ніколи не було і немає державної політики щодо розвитку української мови.

Цікаво, що законопроект розкритикували не тільки противники правлячої партії, але і її прихильники. Вони дуже стурбовані тим, що "регіонали" намагаються "зам'яти" свою передвиборну обіцянку зробити російську мову в Україні другою державною, підміняючи обіцяні раніше закони і зміни зовсім іншими.

Критиків обурює, що в документі російська згадується серед інших 16 мов. Зокрема, разом з караїмською, якою говорять 100 осіб, і разом з гагаузькою, про існування якої більшість українців навіть не знають. При цьому соцопитування показують, що в побуті російською мовою користується 45-55% мешканців України.

Але більшість політологів вважають, що Партія регіонів діє розумно, не даючи націоналістам зайвих підстав для закидів на свою адресу, але, водночас, намагаючись все ж підвищити статус російської мови. З іншого боку, експерти стверджують, що серед українських громадян все одно збережеться образа на "регіоналів" за невиконані обіцянки.

Більшість політологів вважають, що Партія регіонів діє розумно, не даючи націоналістам зайвих підстав для закидів на свою адресу, але, водночас, намагаючись все ж підвищити статус російської мови

Про те, чому правляча партія не вважала за потрібне узаконити російську мову як другу офіційну по всій республіці, в інтерв'ю газеті ВЗГЛЯД розповів ініціатор закону, глава фракції правлячої Партії регіонів Олександр Єфремов.

ВЗГЛЯД: Олександре Сергійовичу, ваш законопроект, як відомо, вже перший з цього питання. Чому знадобився черговий проект і коли він реально може бути нарешті прийнятий?

Олександр Єфремов: Ми підготували законопроект, як і обіцяли нашим виборцям, з виконання європейської мовної хартії в нашій державі. Але той законопроект, який був спочатку підготовлений і відправлений в європейські інститути, зокрема, до Венеціанської комісії, зустрів там опір. Як мені здається, опір він зустрів не фахівців-мовознавців, а тих людей, які займаються національними питаннями. В результаті ми отримали достатню кількість зауважень щодо цього законопроекту.

На моє прохання наші колеги підготували інший законопроект, що враховує всі зауваження, які були зроблені Європейською комісією. Цей документ сьогодні відпрацьований і отримав позитивну оцінку більш як 30 експертів у відповідних інститутах нашої держави, і він, з нашої точки зору, готовий для розгляду в сесійній залі.

Я запропонував спікеру парламенту поставити його на порядок денний. Але, на жаль, до порядку денного цього тижня він не поставлений. В понеділок в рамках роботи погоджувальної ради я знову запропоную його до порядку. Ми будемо наполягати нашою фракцією, щоб на цій сесії ми цей проект розглянули.

ВЗГЛЯД: Причини, за якими законопроект не ставлять на порядок денний сесії, - технічні чи політичні?

О. Є.: Я думаю, його не ставлять з політичних причин. Є різні точки зору у депутатів в парламенті. Є різні точки зору у керівництва Верховної Ради з цього питання, і в зв'язку з цим йде узгодження точок зору.

ВЗГЛЯД: Чи можна сказати, що ваш проект передбачає для російської мови статус регіональної лише в 13 з 27 областей України?

О. Є.: У підготовленому нами законопроекті не йдеться ні про які мови конкретно. Там йдеться взагалі про мови держави і прописана норма, що території, які мають компактне проживання людей, що розмовляють певною мовою (якщо їх більш ніж 10 відсотків), мають право поставити питання про ведення документації та вирішення всіх своїх проблем мовою, якою вони говорять.

ВЗГЛЯД: Але мається на увазі російська?

О. Є.: Маються на увазі території, на яких компактно проживають люди, що говорять будь-якою мовою. У нас більша частина територій, на яких компактно проживає, звичайно ж, російськомовне населення. Але є й населення, яке компактно проживає і розмовляє угорською, грецькою та іншими мовами.

ВЗГЛЯД: А чому ви не готові узаконити окремо російську мову? Адже перед кожними виборами Партія регіонів обіцяє своїм виборцям зробити її ледь не другою державною, проте потім про це "забуває" до наступних виборів ...

О. Є.: Я думаю, якщо ми приймемо той законопроект, про який я говорю, то у нас проблеми з російською мовою в державі не буде.

ВЗГЛЯД: Зараз проблема є?

О. Є.: Зараз як такої проблеми де-факто не існує. Але проблема де-юре є. Наприклад, людина похилого віку, не володіє українською мовою, приходить до поліклініки, їй виписують ліки українською ... Або діловодство, яке ведеться в лікарні. Припустимо, медсестра не знає української мови, а їй треба заповнювати все українською.

Тому питання де-юре виникають, але де-факто в останній час, в процесі спілкування, коли Партія регіонів перебуває при владі, такого дратівного фактора, як мовна проблема, в нашій державі не існує.

ВЗГЛЯД: Тобто необхідності узаконити російську мову як другу державну в Україні немає?

О. Є.: Я виходжу з реалій. А реалії такі, що сьогодні ми можемо прийняти законопроект, який прибере всі проблеми, що дратують людей з цього питання. А якщо складеться така ситуація, що ми дозріємо культурно до рівня тих націй, які не бояться розвалу своєї держави в силу того, що у них різнопланова мовна політика, виходить, у нас з'являться політики, які в змозі будуть змінити конституцію, проголосувати за закон про двомовність. Але це перспектива. Сьогодні я такої не бачу.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.