НГ: Києву дали півроку - до санкцій

Учора депутати Європарламенту в Страсбурзі обговорили ситуацію в Україні та підготували спеціальну резолюцію, за яку голосуватимуть завтра, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.

Документ очікується жорсткий, але при цьому він матиме "виховно-рекомендаційний" характер. Тому в Києві не побоюються санкцій: Європа дала зрозуміти, що до жовтневих парламентських виборів не буде робити ніяких конкретних заходів щодо української влади.

Остання резолюція Європарламенту щодо української ситуації була прийнята на початку грудня минулого року, напередодні саміту Україна-ЄС. В той момент депутати жорстко розкритикували офіційний Київ за кримінальне переслідування лідерів опозиції і заявили, що просування євроінтеграції стане можливим після роботи над помилками. Саміт 19 грудня фактично провалився, оскільки підготовлені угоди про асоційоване членство України в ЄС і про зону вільної торгівлі на ньому не були затверджені. А потім ситуація заплуталася.

У січні Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) прийняла свою резолюцію щодо українського питання. Цей документ на відміну від попереднього рішення євродепутатів був витриманим у жорсткій і навіть ультимативній формі. Від Києва зажадали відмовитися від практики вибіркового правосуддя та реформувати судову систему, в іншому випадку ПАРЄ пригрозила санкціями. Хоча в справі екс-прем'єра Юлії Тимошенко, а її доля турбує ЄС, нічого не змінилося, до санкцій справа не дійшла. Більше того, наприкінці березня офіційні структури ЄС і українське МЗС все ж парафували тексти двох раніше підготовлених угод. Європейська сторона зазначила: підписання документів буде можливо тільки за умови, що політика Києва зміниться.

Європа дала зрозуміти, що до жовтневих парламентських виборів не буде робити ніяких конкретних заходів щодо української влади

На травень сторони призначили раніше скасоване засідання Ради зі співробітництва між Україною та ЄС, участь в якому взяв днями прем'єр-міністр Микола Азаров. З ним демонстративно відмовилися зустрічатися керівники Євросоюзу, але саме засідання продемонструвало, що Брюссель не зачиняє двері перед Києвом. Комісар ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле пояснив журналістам, що у Європи, яка довгий час орієнтувалася на зближення з Україною, немає запасного плану дій: "Ми не хочемо відмовлятися від асоціації - це стало б зрадою і ваших громадян, і всього Східного партнерства. Але це не означає, що ми підемо на компроміс у питаннях демократії, прав людини, верховенства права".

Після цього Європарламент став екстрено готувати нову резолюцію, яку і розглядатимуть завтра. По суті, це чергове "останнє попередження" команді президента Януковича. Який, до речі, в ці дні почув багато критики на свою адресу від учасників саміту НАТО в Чикаго. Як насправді йдуть справи, як надовго вистачить терпіння Заходу, що може загрожувати українській владі - все це у США пояснив українському лідеру в режимі тет-а-тет президент Польщі Броніслав Коморовський. Він також поговорив про українську ситуацію з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, яка два тижні тому поставила Україну за рівнем демократії і дотримання прав людини в один ряд з Білоруссю і закликала колег бойкотувати Євро-2012. Коморовський, ймовірно, виступив посередником, покликаним напоумити одних і заспокоїти інших. Принаймні, про скоординований бойкот футбольного чемпіонату вже не йдеться.

В Євросоюзі не зацікавлені ні в тому, щоб, відштовхнувши Україну, кинути її в обійми Росії; ні в тому, щоб, створивши завісу на кордонах, втратити один з найбільших в Європі ринків

У Києві вважають, що друзі України в ЄС не дозволять завтра проголосувати за занадто жорсткий проект резолюції. Політолог Тарас Березовець впевнено заявив, що згадки про введення яких-небудь санкцій не буде. А "виховно-повчальна" частина резолюції, в яких би гострих висловах вона не була сформульована, матиме декларативний характер: ЄС може чогось вимагати або щось вказувати тільки своїм членам, до списку яких Україна не відноситься. Керівник Інституту української політики Костянтин Бондаренко пояснив, що в Євросоюзі не зацікавлені ні в тому, щоб, відштовхнувши Україну, кинути її в обійми Росії; ні в тому, щоб, створивши завісу на кордонах, втратити один з найбільших в Європі ринків.

Депутат Верховної Ради, який активно сприяє процесу євроінтеграції та спілкується з європейськими політиками, Володимир Макієнко сказав "НГ", що у Євросоюзу є механізми і можливості для введення санкцій проти України: "Можуть бути прийняті рішення, неприємні і навіть принизливі для пересічних громадян, а також небезпечні з фінансової точки зору для великих українських бізнесменів, наближених до влади. Можуть бути дані відповідні рекомендації керівних структур ЄС урядам країн-членів. Але до парламентських виборів в Україні нічого цього не буде. У європейських лідерів є надія, що за підсумками голосування зміниться і політика команди Януковича, і значною мірою зміниться кадровий склад української влади".

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.