НГ: Верховна Рада перейшла у режим передвиборних бійок

Цього тижня депутати від Партії регіонів зроблять нову спробу затвердження законопроекту Про засади державної мовної політики, згідно з яким російська та ще півтора десятка мов нацменшин отримали б статус регіональних, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.

Розгляд документа пізно увечері 24 травня обернувся бійкою, і спікер Володимир Литвин навіть запропонував достроково розпустити Верховну Раду. Експерти вважають, що подія вписується в рамки де-факто розпочатої передвиборної кампанії: парламентські вибори призначені на 28 жовтня.

Як писала НГ, депутати від Партії регіонів спробували надати російській мові статус регіональної, оскільки не мають у своєму розпорядженні у Верховній Раді конституційної більшості голосів, щоб ввести другу державну мову. Співавтор законопроекту, депутат Вадим Колесніченко зробив акцент на тому, що регіональний статус російської, як і інших мов нацменшин, відповідає вимогам Європейської мовної хартії і при цьому сфера застосування української не звузиться.

Документ передбачає введення регіональних мов рішеннями місцевої влади в тих регіонах, де національна меншина становить не менш як 10% населення. На місцевому рівні регіональна мова була б практично рівноправною з державною українською. Опозиція розцінила документ як такий, що "обходить Конституцію". На думку представників правих партій, тільки російська громада домоглася б введення регіональної мови як мінімум у 13 з 27 областей України. Решта меншин, навіть домігшись регіонального статусу для своїх мов, задовольнялися б межами рідного села чи селища, не більше. Опозиційні політики виступили категорично проти законопроекту, який, на їхню думку, розмиває поняття державної мови і навіть загрожує суверенітету України. Союзники Партії регіонів у парламенті повели себе обережно, заявивши, що не будуть голосувати ні за який проект, що міняє статус-кво у мовній сфері та розбурхує суспільство.

Документ передбачає введення регіональних мов рішеннями місцевої влади в тих регіонах, де національна меншина становить не менш як 10% населення

У правлячої партії не вистачило голосів, щоб затвердити документ. Тоді Вадим Колесніченко, скориставшись правом на репліку, виступив із заявою, яка й спровокувала масову бійку. Він заявив, що "націонал-фашисти" пропонують Україні кривавий шлях розвитку, що вони політичні противники правлячої партії і хотіли б "розстріляти всіх, хто не говорить українською мовою". В цей час представники опозиції стали ламати техніку, щоб зірвати голосування. Миттєво зав'язалася рукопашна, яку, за словами депутатів, почав один із представників партії влади, що змусила спікера Литвина оголосити засідання закритим. Це, однак, не врятувало кількох депутатів від госпіталізації. А вже в п'ятницю бійка продовжилася в прямому ефірі одного з телевізійних ток-шоу за участю представників влади та опозиції.

Володимир Литвин, який раніше пропонував відкласти розгляд законопроекту до нових парламентських виборів, заявив про необхідність розпуску Верховної Ради і проведення дострокових виборів: "На мій погляд, при таких обставинах треба дати країні, людям можливість визначитися, тому що далі спостерігати за цим неподобством немає сил. Треба припинити мучити країну". У відповідь лідер Фронту змін Арсеній Яценюк запропонував Литвину почати із себе - скласти повноваження спікера і депутатський мандат. Він зауважив, що до чергових виборів залишилося всього п'ять місяців: "Основне завдання парламентської кампанії 2012 року - обрати Верховну Раду, яка представляє народ України, а не інтереси акціонерів Партії регіонів". А один з лідерів Блоку Юлії Тимошенко Микола Томенко привітав ідею Литвина, запропонувавши провести вибори наприкінці серпня.

Члени Партії регіонів вважають, що у противників здали нерви. Вони мають намір цього тижня продовжити роботу над законопроектом, щоб продемонструвати свою силу. Один з депутатів від правлячої партії неофіційно сказав НГ: "Чому все відбулося в четвер? Тому, що нас фактично зрадили наші союзники. Ті, хто зазвичай погоджує свою позицію з фракцією Партії регіонів, раптом вирішили пограти у власні ігри - мовляв, ми й не з тими, і не з іншими, ми самі по собі, в скандалах не беремо участі, гострих питань не торкаємося. Але так не вийде. Як кажуть, любиш кататися - люби і саночки возити. Проголосують. Це тепер питання принципове". Інший депутат від Партії регіонів Володимир Макеєнко пояснив, що нічого не заважає знову виносити той же законопроект на обговорення: "Це форс-мажор, не зрив, а перенесення голосування".

Ті,хто зазвичай погоджує свою позицію з фракцією Партії регіонів, раптом вирішили пограти у власні ігри - мовляв, ми й не з тими, і не з іншими, ми самі по собі, в скандалах не беремо участі, гострих питань не торкаємося

Якщо минулого тижня до стін парламенту вийшли з пікетом близько тисячі захисників української мови, то зараз вже обидві сторони конфлікту намагаються мобілізувати для акцій набагато більше учасників. У вихідні в ситуацію втрутилися кримські татари: група активістів адресувала Верховній Раді, президентові, уряду і в ЗМІ листа кримськотатарською мовою, в якому сказано: "Ми просимо в зв'язку з можливим прийняттям законопроекту Про засади державної мовної політики створити умови для вивчення кримськотатарської мови працівниками державних структур і педагогами в загальноосвітніх школах в місцях компактного проживання кримських татарів у містах і селах Автономної Республіки Крим". Теоретично з такими заявами можуть виступити ще півтора десятка нацменшин, кожна з яких зацікавлена в підвищенні статусу своєї рідної мови.

Раніше експерти, коментуючи ситуацію, однозначно пов'язували її з наближенням виборів. Політолог Володимир Фесенко зазначив, що кожна зі сторін конфлікту переслідує свої цілі: окремі члени партії влади задобрюють і мобілізують своїх виборців на сході і півдні, які за два останні роки встигли розчаруватися в команді Януковича; опозиція демонструє свою силу і відданість ідеалам мешканцям заходу і центру України. В результаті навіть якщо закон буде прийнято, відповідальність за його виконання ляже на місцеву владу, якій доведеться з регіональних бюджетів виділяти гроші або на розвиток програм, пов'язаних з введенням регіональних мов, або на соціальні ініціативи президента. Про те, що в державній казні грошей на "мовні ігри" немає, можна судити за заявою міністра економрозвитку і торгівлі Петра Порошенка. Виступаючи на ток-шоу, він розцінив битву у Верховній Раді як "передвиборчі махінації" і зауважив, що політикам не варто намагатися обійти Конституцію. Порошенко сказав, що вдома теж спілкується російською: "Але я переконаний, що держслужбовці зобов'язані і повинні спілкуватися на роботі однією мовою - державною, українською".

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.