РГ: Філологи зійшлися

Тема російської мови в Україні знову розвела по різні боки барикад українських парламентаріїв, - пише Павло Дульман у Российской газете.

Опозиція у Верховній Раді настільки не хотіла розглядати закон Про основи державної мовної політики, що зважилася на рукопашну з авторами документа.

У самій блокаді трибуни і наступній силовій спробі її розблокування немає нічого примітного - українські депутати до рукоприкладства схильні і звиклі. Та й навряд чи щось може затьмарити масове побоїще при ратифікації так званих Харківських угод два роки тому. Нагадаємо, мова йшла про пролонгацію перебування Чорноморського флоту Росії в Криму в обмін на зниження ціни російського газу для України. Але якщо тоді перемогу святкувала Партія регіонів, то на цей раз опозиції вдалося провалити розгляд "мовного закону", проти якого з колонії виступила екс-прем'єр Юлія Тимошенко. Втім, як тоді, так і зараз, серйозних каліцтв народні обранці не отримали - все обмежилося легкими ударами і окремими розсіченнями.

У самій блокаді трибуни і наступній силовій спробі її розблокування немає нічого примітного - українські депутати до рукоприкладства схильні і звиклі.

Неоціненну допомогу опозиціонерам, що не бажали розширення прав російської мови, цього разу надав спікер Ради Володимир Литвин. Він у порушення регламенту закрив засідання до остаточного розгляду питання. А ще до початку роботи депутатів виступив категорично проти прийняття документа. Більш того, побачивши, що примирення сторін неможливе, Литвин запропонував Раді саморозпуститися. Втім, в Україні це запізніле прозріння спікера викликало у народу тільки посмішку: чергові вибори і без того пройдуть через півроку.

Сам перебіг розгляду закону, який, до слова, перебуває на розгляді українського парламенту без малого два роки, а також окремі деталі парламентської бійки, дозволили українським спостерігачам запідозрити обидві сторони конфлікту в нещирості та награності. "Політики з різних таборів на тлі майбутньої виборчої кампанії демонструють електорату свою принциповість", - така загальна тональність більшості коментарів. Ця точка зору пояснюється тим, що нібито у Партії регіонів і без бійки не було достатньої кількості голосів для ухвалення закону.

Втім, з такими оцінками не згоден один з розробників законопроекту, депутат Верховної ради від Партії регіонів Вадим Колесніченко. "Голосів у нас було достатньо. Якби опозиція не знала про це, вона не влаштовувала би бійки, - роз'яснив РГ ситуацію український політик. - Ми просто маємо справу з відгомонами ідей українського фашизму, які, як виявилося, близькі багатьом нашим колегам, хоча вони про це публічно і не говорять. Але, судячи з їхньої поведінки, русофобія - це принципова позиція. Інакше вони хоча би вийшли з нами на діалог. Але жодної, підкреслюю, жодної письмової пропозиції або поправки до закону, схваленого, до слова, Венеціанською комісією, ми від них не отримали. В сесійній залі вони говорили про що завгодно, крім самого тексту законопроекту", - розповів Колесніченко.

Політики з різних таборів на тлі майбутньої виборчої кампанії демонструють електорату свою принциповість

При цьому сам по собі закон Про основи державної мовної політики не містить слів "двомовність" і, більше того, постулює монопольне право української мови називатися державною. Сфера застосування російської мови (освіта, ЗМІ, судочинство, документообіг), а також інших мов "національних меншин" відповідно до документа буде розширюватися тільки в межах компактного проживання цих самих "меншин". Однак стосовно до російської мови це майже дві третини областей.

"Закон і так половинистий. У ньому немає і натяку на державну двомовність. У ньому йде мова про невід'ємне право людини жити в рідному мовному середовищі. За великим рахунком, це закон про захист державної мови, а не про її загибель, як заявляють наші опоненти. Втім, з огляду на стилістику дискусії опозиціонерів, опонентами їх назвати складно. Рівноправний діалог з фашистами неможливий", - пояснив Колесніченко.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів.