Фото: Таїсія Стеценко / Корреспондент.net
Статус російської мови вже не раз перетворювали на привід для спекуляцій
Спроба прийняти закон про основи державної мовної політики України закінчилася жорстокою бійкою між депутатами, - пише Ольга Мусафірова в російській Новой газете.
... На штирі огорожі, яка з недавніх пір захищає Верховну
раду від електорату, насадили поруч ... два яловичих язика, свіжих, тільки з
ринку. Видовище звіряче. Хоча суть перформансу від мітингувальників зрозуміла:
більшість у залі парламенту хоче, щоб "стадо" забуло про все інше, що
дратує. Але майже тисяча людей, переважно молодого віку, б'є в барабани,
сурмить у футбольні дудки-вувузели. І женуть подалі різнокаліберних партійних
гінців із прапорами.
За час незалежності, точніше - напередодні виборчих
кампаній, статус російської мови вже не раз перетворювали на привід для
спекуляцій. "Нас і вас принижують, витісняють на кухні, знищують
культурний код! Наші й ваші діти змушені здобувати освіту тільки українською!
Наші і ваші старі мучаться, коли у певних місцях їм доводиться заповнювати
папери " мовою "! Чому, наприклад, у Швейцарії рівні права мають
цілих чотири мови, і країна процвітає, а в Україні, де російською володіє
практично все населення, вона не може стати другою державною? - із надривом
запитували з телеекранів громадяни цілком благополучного виду. - Будь-якою
ціною повернемо народу те, що в нього вкрали! " Ціна питання кандидатів у
депутати справді не цікавила. Візьмуть мандати - із надлишком компенсують собі
збитки.
За час незалежності, точніше - напередодні виборчих
кампаній, статус російської мови вже не раз перетворювали на привід для
спекуляцій.
Зате тему традиційно підхоплювало державне телебачення
Росії. Сказ про націоналістів-бандерівців, що терзають старих і дітей від Києва
до Криму, знаходив відгук у серцях довірливих співвітчизників. Так формувався
образ українця-ворога. Між тим у самій Україні обидві мови, коли за них не
смикали політики, існували в повній гармонії.
У 2004 році теза про "другу державну" займала
помітне місце в програмі кандидата в президенти, уродженця Донбасу Віктора
Януковича. Але після перемоги на виборах у 2010-му Янукович і його команда,
здавалося, забули про свій намір. Згадали про нього лише тепер, коли в
економічних реформах і в соціальній сфері влада стала програвати все сильніше -
до обурення як "україномовної", так і російськомовної аудиторії. Тому
для підтримки в ході осінньої парламентської кампанії слід струсити ту частину
країни, яку Партія регіонів вважала своєю.
Даремно вчені застерігали: Україну політизоване мовне
питання може не тільки розколоти на захід і схід, а й спричинити у суспільстві нескінченну
міжусобицю. Ось дані опитувань, проведених у 2012 році соціологічною службою
"Рейтинг": 46 відсотків громадян виступають проти надання російській
державного статусу, 45 відсотків - "за", 8 - не визначилися. У такій
ситуації наймудрішим було б не торкатися теми-бомби. Але здоровий глузд покинув
Раду.
46 відсотків громадян виступають проти надання російській
державного статусу, 45 відсотків - "за", 8 - не визначилися. У такій
ситуації наймудрішим було б не торкатися теми-бомби. Але здоровий глузд покинув
Раду
Законопроект № 9073, який представляв один із його
авторів, "регіонал" Вадим Колесніченко. У пояснювальній записці
зазначалося: у разі прийняття документа російська мова стане регіональною у 13 із
27 адміністративно-територіальних одиницях країни - у Дніпропетровській,
Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській,
Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, в Автономній Республіці
Крим, а також у Києві та Севастополі. У Криму також отримає аналогічний статус
кримсько-татарська, в Закарпатті - угорська, на Буковині - румунська.
На трибуну Колесніченко не пустили - опозиція заблокувала
підступи до президії.
- Цей законопроект розкритикувала Венеціанська комісія.
Він ставить під загрозу саме існування української мови в Україні. Ми повторимо
долю Білорусі! - Намагався переломити хід подій "бютівець" Володимир
Яворівський, голова парламентського комітету з питань культури і духовності.
Ситуація загострювалася стрімко і вирішилася в один
момент. У спікера Володимира Литвина - щоб не поставив питання на голосування!
- висмикнули стілець. Литвин лише встиг сказати в мікрофон: "Оголошую
засідання закритим!" - І опинився в клубку колег, які билися.
Зараз подіями в Раді займається оперативно-слідча група
МВС - бере показання свідків із ложі преси, вивчає відеоматеріали.
"Бютівця" Миколу Петрука, генерала, колишнього командувача
сухопутними військами, прооперували - є підозра, що голову йому розкроїли
кастетом.
Спікер Литвин зібрав брифінг, щоб заявити:
- Парламентаризм в Україні знищив себе. Принаймні в
нинішньому вигляді. На погоджувальній раді фракцій я запропонував: давайте
оголосимо про саморозпуск і дострокові вибори. Не можна ж далі так знущатися
над народом! Але мене не підтримали.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про
Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за
зміст цих матеріалів.