Багато західних банків можуть піти з українського ринку, якщо влада не гарантуватиме рівноправності кредиторів і позичальників, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Таку заяву, як стало відомо НГ, мають намір зробити на
днях представники тих банків, які постраждали через кредитні афери за участю
великих і платоспроможних комерційних структур в Україні. У Києві припускають,
що нішу, яка звільнилася, займуть російські банки. Але і вони можуть зіткнутися
з тією ж проблемою.
В Україні працює 176 банків, 53 із яких з іноземним
капіталом. До цієї групи відносяться 9 російських банків, які за останні роки
значно розширили присутність на ринку: за офіційною інформацією, зараз у руках
росіян сконцентровано 15,5% активів всієї банківської системи України, на їх
частку припадає 16,3% кредитних та інвестиційних ресурсів.
Хоча Національний банк Україна (НБУ) вважає, що
фінансовий сектор оговтався від кризи і є стабільним, днями міжнародне
рейтингове агентство Moody's Investors Service оприлюднило негативний прогноз
для української банківської системи. Однією з причин песимістичної оцінки
експерти назвали високу частку безнадійних кредитів - до 35%. За деякими
даними, обсяг неповернутих боргів у портфелях банків перевищує 10 млрд доларів
і продовжує збільшуватися.
За деякими даними, обсяг неповернутих боргів у портфелях
банків перевищує 10 млрд доларів і продовжує збільшуватися
Фахівці з тривогою говорять про явище, яке набирає
обертів: великі і цілком платоспроможні боржники - юридичні особи виводять
кредитні кошти за кордон під виглядом торгових операцій, а потім починають
процедуру банкрутства і через українські суди домагаються права не повертати
банку борги. Президент Асоціації українських банків (АУБ) Олександр Сугоняко
пояснив журналістам: "Знаючи про достатню платоспроможність великих
позичальників, банки не мають важелів впливу для повернення коштів, тому що
позичальники через зв'язки в правоохоронних, виконавчих органах або судах обертають
ситуацію на свою користь".
До недавнього часу кредитори воліли замовчувати проблему,
побоюючись, що вона негативно позначиться на репутації. Проте взимку три банки
з іноземним капіталом звернулися по допомогу до президента України, керівництва
Генпрокуратури, СБУ, МВС та Державної податкової служби. У листі вони детально
виклали схему шахрайства на прикладі діяльності великої компанії з виробництва
упаковки Хекро Пет, що отримала десятки мільйонів доларів кредитів. Після чого
гроші були виведені за кордон за описаною вище схемою, а компанія оголосила про
неплатоспроможність. Цей скандал набув розголосу в українських ЗМІ, хоча лист
не призначався для публікації.
Особливе обурення банкірів викликав той факт, що
величезні кредити оформлялися під репутаційні гарантії власників, що були в той
момент також співвласниками однієї з найбільших і найвідоміших у Європі
горілчаних компаній. Ця ситуація стала прикладом для десятків інших великих
позичальників, які переконалися, що репутація в такому випадку нічого не
значить. Після цього і почався "банкрутний бум".
Юридичні особи виводять кредитні кошти за кордон під
виглядом торгових операцій, а потім починають процедуру банкрутства і через
українські суди домагаються права не повертати банку борги
Тепер представники постраждалих банків стали готуватися
до того, щоб перевести проблему в публічну площину. Найближчим часом у Києві
має відбутися безпрецедентна прес-конференція, учасники якої, як очікується,
назвуть комерційні структури, які займаються фінансовим шахрайством в особливо
великих розмірах. Не виключено, що буде заявлено про готовність ряду фінустанов
із західним капіталом згорнути або звести до мінімуму роботу на українському
ринку.
Керівник економічних програм Центру Разумкова Василь
Юрчишин вважає, що таке рішення стало б справжнім ударом: "Це дуже сильно
і, звичайно, негативно вплинуло б на стабільність всієї української системи.
Адже присутність міжнародних банків і умови їх роботи на ринку є для західних
бізнесменів та інвесторів показником, чи можна мати справу з такою країною
". Депутат від Партії регіонів, член парламентського комітету з питань фінансів
і банківської діяльності Василь Горбаль зазначив, що проблема криється не
стільки в законодавстві, скільки в особливостях застосування законів. Він
сказав НГ, що керівництво Нацбанку навіть зустрічалося з керівниками судової
гілки влади, щоб обговорити питання нерівноправності кредиторів і позичальників
в судах. "Звичайно, такі перекоси призводять до того, що знаходиться
чимало охочих не виконувати взяті на себе зобов'язання і не повертати кредити.
Що може зробити законодавчий орган? Навесні я вніс на розгляд Верховної Ради
розроблений разом із фахівцями НБУ законопроект про створення національного
кредитного бюро. Йшлося про єдиний реєстр кредитних історій, доступ до яких
допоміг би банкам більш точно оцінити, з ким вони мають справу - із шахраєм чи
добросовісним позичальником ", - зазначив Горбаль, уточнивши, що Верховна
Рада готова обговорювати з банкірами інші ініціативи.
Це дуже сильно і, звичайно, негативно вплинуло б на
стабільність всієї української системи. Адже присутність міжнародних банків і
умови їх роботи на ринку є для західних бізнесменів і інвесторів показником, чи
можна мати справу з такою країною
Економіст Міжнародного центру політичних досліджень і
конфліктології Олександр Митрофанов засумнівався, що банкіри виступлять з
новими пропозиціями: "Пару місяців тому намітилася тенденція до згортання
кредитування українських" дочок "європейськими банками. Думаю,
ситуація, пов'язана з умисним неповерненням великих кредитів українськими
позичальниками, - це тільки привід, а причина криється в європейській кризі
". Експерт вважає, що нішу, що звільнилася, в разі необхідності займуть
російські банки, які в останні роки активізували свою роботу на українському
ринку. "Звичайно, росіяни зіткнуться з тією ж проблемою, адже багато
великих позичальники вже увійшли у смак безкарного неповернення мільйонів
доларів. Але російський капітал, на відміну від західного, знає і враховує
специфіку роботи на нашому ринку", - вважає Митрофанов.
Депутат Горбаль вважає, що ніяких особливих рецептів
боротьби з неплатниками, які прикриваються судовими рішеннями, у російських
банків немає: "Вони ризикують, як і всі. І чим активніше працюють на
ринку, чим більше кредитують нашу економіку - тим вище ризики. Адже всі
знаходяться в єдиній системі ".
Навесні керівник групи економічної політики посольства РФ
в Україні, радник Олексій Урін сказав газеті Дзеркало тижня, що російський
капітал в Україні вже зіткнувся з явищем, про яке заявили представники західних
банків. "Окрема проблема - рішення судів, які часто відмовляють російським
кредитним установам у задоволенні їх законних претензій і стають на бік
несумлінних боржників. Поширена практика судового схвалення неповернення
кредитів банкам з російським капіталом, що, звичайно, ускладнює кредитування
українських компаній", - сказав дипломат.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про
Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за
зміст цих матеріалів.