Верховна рада України взяла на озброєння принцип Хаджі Насреддіна. Законопроект № 9073, навколо якого два тижні тому люто ламали списи, а заодно і черепи народних депутатів України, у вівторок був прийнятий без проблем, - пишуть Олег Базак та Катерина Пєтухова у російській газеті Московский Комсомолец.
Правда, у першому читанні і
всього лише 234 голосами народних обранців. Чи буде закон прийнятий у другому і
третьому читаннях до кінця цієї парламентської сесії - велике питання. А потім
будуть вибори і новий парламент, який, можливо, і не захоче повертатися до
розгляду законопроекту. Ось так і виходить: закон начебто є, але він не діє. А
у виграші зараз - тільки депутатський рейтинг. Причому як з того, так і з
іншого боку.
Напередодні попередньої спроби
проголосувати за документ у його прихильників не вистачало чи то шести, чи то
восьми голосів. Через що довелося влаштовувати депутатську бійку перед
об'єктивами телекамер. Двотижневий тайм-аут показав: у правлячої більшості Ради
набагато більше можливостей і ресурсів, ніж у теперішньої опозиції. Якщо
противники "мовного закону" спромоглися лише на спробу стягнути під
стіни парламенту кілька тисяч посланців українських регіонів, прихильники
"мовного закону" вели непомітну широкій публіці роботу із членами ВР.
Як результат, замість необхідного мінімуму в 226 голосів за законопроект Вадима
Колесніченка та Сергія Ківалова набралося на 8 голосів більше. Нехай це
робилося силоміць, шляхом продавлювання і банальної купівлі депутатів, -
формальні претензії до Партії регіонів і до комуністів, які обіцяли виборцям
півдня і південного сходу України зрівняти російську мову в правах з
українською, нарешті усунені.
Якщо противники "мовного
закону" спромоглися лише на спробу стягнути під стіни парламенту кілька
тисяч посланців українських регіонів, прихильники "мовного закону"
вели непомітну широкій публіці роботу із членами ВР
- Повірте мені: другого читання
не буде, як би ви не пнулися і не надували щоки! - гарячкував депутат із Блоку
Юлії Тимошенко Андрій Шкіль. - Сьогодні ми програли бій, але війну із ворогами
всього українського - виграємо!
- Закон Ківалова-Колесніченка
прийнятий у першому читанні, а якщо бути більш точним, не прийнятий, - так
вважає колишній глава Верховної ради, а нині головний опозиціонер країни
Арсеній Яценюк. - У наступному скликанні за цей закон голосувати буде вже
нікому. Для постановки на розгляд у другому читанні не знадобляться ні великі
гроші, ні апробовані роками прийоми тиску на бізнес депутатів та їхніх родичів.
Тому що склад парламенту після жовтня-2012 буде іншим.
Читачам МК вже відомо: скандальний
законопроект № 9073, у разі його прийняття, передбачає функціонування
російської та інших "мов нацменшин" у 13 регіонах України, в тому
числі в Києві і Севастополі.
У документі є ряд нісенітниць. Наприклад,
керівні кадри Чернівецької області будуть зобов'язані нарівні з державною
українською знати ще й румунську. Якщо чиновник або офіцер силових структур
переводиться до Криму, йому знадобиться сидіти над вивченням кримськотатарської.
У Маріуполі, де традиційно компактно проживають греки, законопроект бере під
захист новогрецьку (якою тут практично не розмовляють).
Дещо легше доведеться жителям
Закарпаття, де згідно із п. 1 ст. 6 проекту передбачається захист русинської
(чимось нагадує російську), словацької, мадярської, польської, ромської
(циганської), румунської мов. Єдиний регіон України, що межує одночасно із
чотирма країнами-членами Євросоюзу - Румунією, Угорщиною, Польщею та
Словаччиною, - традиційно культивує вивчення мов цих держав.
Партія регіонів "намагається
з усіх сил" показати, в якій "жорстокій боротьбі" їй доводиться
виконувати свої передвиборні обіцянки, незважаючи на запеклий опір опозиції, а
опозиція, з іншого боку, показує, як вона чинить опір "русифікації"
України нинішньою владою
На цьому тлі "захист
російськомовного населення" виглядає щонайменше карикатурно.
Ситуацію для МК прокоментував
політолог Федір Яковлєв:- Причина нинішнього загострення пристрастей навколо
законопроекту по суті справи ніякого відношення безпосередньо до мови не має і
полягає в тому, що, з одного боку, Партія регіонів "намагається з усіх
сил" показати, в якій "жорстокій боротьбі" їй доводиться
виконувати свої передвиборчі обіцянки , незважаючи на запеклий опір опозиції, а
опозиція, з іншого боку, показує, як вона чинить опір "русифікації"
України нинішньою владою.
Крім того, один із авторів
законопроекту - депутат-регіонал Вадим Колесніченко має намір цієї осені
балотуватися до Верховної ради України за мажоритарним округом у Севастополі.
Після його статей, які героїзують фашистського пособника Тараса Бульбу-Боровця,
і недавнього голосування за святкування на державному рівні ювілею чергового
фашистського холуя, митрополита уніатів Йосипа Сліпого цей намір стає вельми
проблематичним. Щоб відсунути перед громадськістю свою профашистську позицію на
другий, а то і на третій інформаційний план, йому потрібна була гучна PR-акція.
Директор Інституту країн СНД
Костянтин Затулін:- Ті українські політики, які бажають бачити країну членом
Євросоюзу, ведуть себе абсолютно грамотно політично, не привласнюючи державний
статус російській. Але цей закон - крок вперед. Після 1991 року це перший такий
прецедент. За допомогою нового закону в тих регіонах, де проживає не менше 10%
носіїв - а це 13 із 25 областей України, включаючи Севастополь і Київ, - російська
мова може бути визнана офіційною. Зокрема, в судочинстві. До цього судочинство
велося тільки українською. Із цим законом російськомовному населенню в Україні
буде простіше, як і носіям інших регіональних мов. Крім націоналістів, є ще
одна група критиків - радикали проросійських організацій. Вони вважають, що
російській мові потрібен тільки статус державної. Я з ними загалом згоден. Але із
цим законом все одно буде краще, ніж без нього. Він допоможе зберегти Україну,
не розколювати її далі на мовні табори.
***
У рубриці Огляд преси статті із
закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе
відповідальності за зміст цих матеріалів.