У вівторок були оголошені витрати на організацію чемпіонату Європи з футболу, яких зазнали країни, що приймають його, - Польща й Україна. Якщо аналізувати їхні рівень і структуру, легко помітити різницю у фінансовому та політичному становищі цих країн. Однак ряд проблем, які доводилося вирішувати при підготовці до чемпіонату, виявилися дуже схожими, - пише Ольга Самофалова в російській газеті ВЗГЛЯД.
Україна вклала в інфраструктуру в рамках підготовки Євро-2012 35 млрд гривень або близько 5 млрд доларів, відзвітував Віктор Янукович. Національне агентство з питань підготовки та проведення Євро-2012 вирішило, що за чотири роки було витрачено 41,7 млрд гривень або більше 5 млрд доларів.
Іншу оцінку озвучує голова підкомітету Верховної ради з питань підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу на Україну Олександр Зац. Він оцінює витрати Україні в 100 млрд гривень, з яких 20 млрд - це приватні, а не бюджетні кошти. "Що стосується Державної цільової програми підготовки та проведення чемпіонату Європи з футболу, то витрати складають близько 100 млрд гривень. З них приблизно 80% - це державні кошти, тобто це левова частка", - цитує його радіо Свобода.
Україна вклала в інфраструктуру в рамках підготовки Євро-2012 35 млрд гривень або близько 5 млрд доларів
Різні оцінки, судячи з усього, пояснюються тим, що саме включати в поняття витрат на Євро-2012. "Ніхто до ладу не може зробити точні розрахунки. Одна справа вважати статті витрат, які в бюджеті відкрито йшли як витрати на підготовку до Євро-2012. Але частина витрат йшли під іншими статтями, наприклад, на розвиток інфраструктурного проекту або програми реклами України, яка також ставила метою залучення туристів на чемпіонат. Тому така плутанина", - пояснює газеті ВЗГЛЯД виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера (Київ) Олег Устенко. До всього іншого, не всі інфраструктурні об'єкти будувалися або модернізувалися тільки на бюджетні кошти. Наприклад, як запевняє Національне агентство з питань підготовки та проведення Євро-2012, київський аеропорт Бориспіль будувався за рахунок власних коштів аеропорту, а в Харкові - за рахунок інвестора. В цілому витрати на підготовку чемпіонату, на думку Устенка, можна оцінити від 5 до 10 млрд доларів.
Натомість у Польщі змогли оцінити свої витрати на чемпіонат більш впевнено. Вони склали приблизно 23 млрд євро (29 млрд доларів), з них 18 млрд євро - основні витрати і в районі 5 млрд - додаткові, повідомив у вівторок посол Польщі в Росії Войцех Зайончковський. У цю суму входять витрати не тільки на спортивні об'єкти, а й на інфраструктуру - дороги, аеропорти. А за оцінкою державної компанії PL2012, яка координує підготовку до турніру, витрати на чемпіонат Європи з футболу 2012 року склали близько 100 млрд злотих або близько 27,6 млрд доларів.
Ніхто нормально не може зробити точні розрахунки. Одна справа вважати
статті витрат, які в бюджеті відкрито йшли як витрати на підготовку до
Євро-2012. Але частина витрат йшли під іншими статтями, наприклад, на розвиток
інфраструктурного проекту або програми реклами України, яка також ставила метою залучення туристів на чемпіонат. Тому така плутанини
Якщо брати максимальні оцінки, то в Україні пішло 10 млрд доларів, а у Польщі в три рази більше - близько 30 млрд. У кожному разі це менше, ніж спочатку в 2008 році планували обидві країни. Україна збиралася витратити 18 млрд доларів (145,030 млрд гривень), а Польща - всі 34 млрд доларів (109 млрд злотих). При цьому кошториси на будівництво окремих об'єктів протягом чотирьох років збільшувалися в обох країнах. Але загальні витрати виявилися меншими запланованих бо, по-перше, в 2008-2009 році вибухнула криза і активні роботи з підготовки до Євро-2012 почалися тільки в 2010-му. По-друге, багато запланованих об'єкти ні Україна, ні Польща так і не встигли добудувати. В основному урізати довелося плани з будівництва автодоріг.
І, нарешті, спочатку і Україна, і Польща розраховували, що більша частина витрат буде припадати не на їхні бюджети. Однак приватний бізнес не став активно інвестувати в українські інфраструктурні проекти: перешкодили криза і низький рівень інвестиційної привабливості країни. За словами Устенка, тільки будівництво стадіонів України допомогли реалізувати приватні інвестори, і то швидше через свою "любові до футболу". Так, будівництво Донбас Арени повністю оплатив власник донецького футбольного клубу Шахтар Ренат Ахметов. Третина коштів на реконструкцію харківського стадіону надав власник футбольного клубу Металіст Ярославський.
Якщо брати максимальні оцінки, то в України пішло 10 млрд доларів, а у Польщі в три рази більше - близько 30 млрд. У підсумку Україні довелося брати кредити. Тільки на будівництво доріг Україна взяла 200 млн євро у Європейського інвестиційного банку і ще 376 млн доларів у російського Сбербанку, а ще були позики в національних банках. Польща ж як член ЄС могла отримувати кошти для більшості інфраструктурних проектів за рахунок коштів ЄС. Правда, через проблеми в самій єврозоні Польща отримала куди менше, ніж розраховувала.
Натомість приватних інвесторів їй вдалося знайти більше. За даними польської преси, до 40% витрат на футбольний чемпіонат були профінансовані за рахунок приватних інвестицій. Номінально Україна витратила як мінімум в три рази, а то і в шість разів менше, ніж Польща. Однак для України витрати в 5-10 млрд доларів на Євро-2012 є більш важливими. Це цілих 9-18% ВВП країни, що дорівнює 180 млрд доларів. Витрати Польщі в 30 млрд доларів на чемпіонат з футболу - це всього лише 6,4% від ВВП країни (470 млрд доларів).
"Польський ВВП в три рази більше українського. Тому вони могли дозволити собі витрачати більше бюджетних коштів, ніж Україна. Рівень життя у поляків вищий, та й рівень оплати будівельних робіт в двох країнах відрізняється, хоча б за рахунок робочої сили, яка в Польщі коштує дорожче, ніж на Україні", - говорить Олег Устенко.
Статті витрат України
В рамках підготовки до Євро-2012 Україна побудувала два нових стадіони з нуля - Донбас Арену в Донецьку і Арену Львів у Львові, а також відреставрувала два вже наявних стадіони - НСК Олімпійський у Києві і Металіст у Харкові. Всі українські стадіони були здані в експлуатацію до осені 2011 року, і готовність їхню глава УЄФА Мішель Платіні оцінював високо. За оцінками Національного агентства з питань підготовки та проведення Євро-2012, на українські стадіони пішло 7,2 млрд гривень або 890 млн доларів. Віце-прем'єр України і міністр інфраструктури Борис Колесніков оцінював витрати на стадіони в Києві та Львові і часткову реконструкцію Харківського стадіону в 800 млн доларів (без стадіону в Донецьку).
За оцінками Національного агентства з питань підготовки та проведення Євро-2012,
на українські стадіони пішло 7,2 млрд гривень або 890 млн доларів.
Великі кошти Україна направила також на модернізацію українських аеропортів - у Києві, Донецьку, Львові та Харкові - для збільшення їх пропускної спроможності. Так, за оцінкою Колеснікова, на аеропорт Бориспіль в Києві було витрачено 5,5 млрд гривень (680 млн доларів). Його розширили до 5 терміналів. Усього на чотири аеропорту було витрачено 10,5 млрд гривень.
Важливою статтею витрат стало будівництво нових готелів для розміщення вболівальників. Тільки в Києві було побудовано 20 нових готелів, в які інвестори вклали понад 7 млрд гривень (866 млн доларів). У всіх чотирьох містах планувалося побудувати в цілому близько 70-80 готелів.
Ще близько 350 млн гривень було витрачено на тренувальні бази, вказує Національне агентство з питань підготовки та проведення Євро-2012.
Таким чином, виходячи з даних агентства, із 41,7 млрд гривень загальних витрат половина пішла на стадіони, аеропорти та тренувальні бази. Ще 23,65 млрд гривень - на будівництво та реконструкцію автомобільних та залізничних доріг, закупівлю громадського транспорту, організацію безпеки, медичного обслуговування, роботу зі ЗМІ, підготовку персоналу (волонтерів) та інше.
На операційні і технічні витрати, підготовку персоналу та стюардів Україна витратила 55 млн доларів. На будівництво доріг до чемпіонату з футболу було витрачено близько 15 млрд гривень або близько 2 млрд доларів, зазначав голова комісії з реорганізації Державної служби автомобільних доріг України Євген Прусенко. За його словами, за чотири роки на маршрутах Євро-2012 було відремонтовано або збудовано 1615 км доріг.
Із 41,7 млрд гривень загальних витрат половина пішла на стадіони, аеропорти та тренувальні бази. Ще 23,65 млрд гривень - на будівництво та реконструкцію автомобільних та залізничних доріг, закупівлю громадського транспорту, організацію безпеки, медичного обслуговування, роботу зі ЗМІ, підготовку персоналу (волонтерів) та інше
Але це вдвічі менше, ніж спочатку Україна планувала побудувати і відремонтувати (3460 км автодоріг). Через проблеми з фінансуванням активно будувати дороги українці почали тільки в 2010 році, тому не встигли. Наприклад, Україна відмовилася від будівництва нової дороги між Краковом і Львовом, вирішивши модернізувати наявну. Всього на автодороги пішло майже 40% від загальних витрат на Євро-2012, офіційно оцінюються в 5 млрд доларів. А якщо все-таки витрати склали ближче до 10 млрд доларів, то на дороги витрачено було всього 20%.
"Для порівняння: згідно з програмою розвитку доріг до Євро-2012 в Польщі було передбачено 62 млрд злотих - 150 млрд гривень, тобто в 10 разів більше, ніж у нас", - сказав Прусенко. Можна сказати, що українські автодороги - це найслабше місце країни.
Треба сказати, що, за оцінками Національного агентства, на будівництво і ремонт автодоріг було витрачено 19, 8 ммлрд гривень плюс ще 2 млрд гривень - на будівництво мостів через Дніпро.
Статті витрат Польщі
Польська влада говорили, що масштаб і кількість запланованих до будівництва інфраструктурних об'єктів є найбільшими в країні, починаючи з 1989 року. Польща, як і Україна, підготувала до чемпіонату чотири стадіони - Національний стадіон у Варшаві, Міський стадіон у Познані, Міський стадіон у Вроцлаві, стадіон у Гданську. Будівництво трьох і реконструкція одного із стадіонів, де на початку літа пройдуть матчі чемпіонату, коштували приблизно 1,4 млрд доларів, повідомили в державній компанії PL2012, яка координує підготовку до турніру, передає УНІАН.
Польща, як і України, підготувала до чемпіонату чотири стадіони - Національний стадіон у Варшаві, Міський стадіон у Познані, Міський стадіон у Вроцлаві, стадіон у Гданську
Найдорожчим став Національний стадіон у Варшаві, на який за кошторисом витратили 1,9 млрд злотих (535 млн доларів). Арена в Гданську обійшлася в 846 млн злотих (240 млн доларів), стадіон у Вроцлаві - у 853 млн злотих (240 млн доларів). Найменш витратною, звичайно, стала реконструкція стадіону в Познані - 500 млн злотих (140 млн доларів).
Польща модернізувала аеропорти у всіх містах, в яких проходитимуть футбольні матчі - у Варшаві, Гданську, Вроцлаві, Познані, а також ще і в Кракові. Роботи, так само як і в Україні, були спрямовані на збільшення пропускної здатності аеропортів. Були перебудовані вокзали у Варшаві, Познані та Вроцлаві.
Що стосується готелів, то з ними в Польщі, на відміну від України, справи йшли цілком нормально. Тому ця стаття витрат була однією з найнижчих.
Зате дороги і транспорт - це найбільш суттєва стаття витрат. За оцінкою держкомпанії PL2012, на розвиток автомобільних доріг було направлено 75% від 27,6 млрд доларів, тобто цілих 20,7 млрд доларів. Ще 2,8 млрд доларів (10%) пішло на розвиток залізничного транспорту і 1,7 млрд доларів (6%) - на розвиток міського транспорту.
Виконати амбітні плани з будівництва дорожньої інфраструктури Польщі не вдалося, як і Україні
Однак виконати амбітні плани з будівництва дорожньої інфраструктури Польщі не вдалося, як і Україні. Польський контрольний орган підрахував, що понад 400 км важливих для Євро-2012 доріг не вдасться здати в експлуатацію до відкриття чемпіонату. За словами голови Головної контрольної палати Яцека Езерского, 14 ключових ділянок доріг залишаться недобудованими.
Неприємна історія у поляків трапилася з китайським консорціумом СOVEC, який будував частину ключової для проведення Євро-2012 автомагістралі А2 між Лодзью і Варшавою загальною протяжністю близько 50 км. COVEC прорахувався з вартістю робочої сили, і у нього не вистачило коштів для завершення проекту.
Спікер польського уряду Павло Грась говорив на початку травня, що в Польщі завершена реалізація 80% інвестиційних проектів у сфері інфраструктури, але 20% не будуть реалізовані до початку чемпіонату. Він зазначив, що найбільше проблем у Польщі виникло з будівництвом автодоріг до початку чемпіонату.
Ефект
Відбити кошти, витрачені на підготовку до Євро-2012, у країн навряд чи вийде. У короткостроковому періоді Україна може спрацювати 1,5 млрд доларів за час проведення чемпіонату, порахував Олег Устенко. У своїх підрахунках він виходить з того, що протягом трьох тижнів Україну відвідають 5 млн людей, які залишать в країні в середньому по 300 доларів (200 доларів офіційно і 100 доларів - в тіньовому секторі економіки).
"Щоб окупити офіційні витрати країни на підготовку до чемпіонату в 5-6 млн доларів, в Україну мало б прибути 20 млн осіб. Але це нереально. Навіть до Австрії на Євро-2008 стільки туристів не приїжджало", - говорить Устенко.
Щоб окупити офіційні витрати країни на підготовку до чемпіонату в 5-6 млн
доларів, в Україну мала б прибути 20 млн осіб
Україна також сподівається на довгостроковий ефект від своїх вкладень, який оцінити досить складно. Завдяки ЧЄ-2012 Україна сподівається поліпшити свій імідж на світовому і, в першу чергу, європейському рівні, показати себе, залучити інвесторів, зазначає експерт.
На два цих ефекту розраховують і в Польщі. Втім, в короткостроковий період там розраховують на більш скромну вигоду. За три тижні чемпіонату Польща очікує прийняти від 700 тис. до 1 млн вболівальників, які витратять близько 225 млн доларів, зазначають в оргкомітеті. Зате до 2020 року кількість туристів, що щорічно відвідують Польщу, зросте на 500 тис. осіб, а доходи за найближчі 8 років - на 1,5 млрд доларів, очікує польська влада.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів.