Головна
 

НГ: У Верховній Раді зріє битва за мову

18 червня 2012, 09:46
0
10
НГ: У Верховній Раді зріє битва за мову
Фото: АР
Гуманітарні акценти передвиборчої кампанії підштовхують Україну до громадянської війни

На цьому тижні Верховна Рада може у другому читанні затвердити Закон Про основи державної мовної політики. Перша спроба винести документ на обговорення 25 травня закінчилася бійкою, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.

З другого разу 5 червня пропрезидентській більшості вдалося проголосувати за законопроект у першому читанні. Тепер і партія влади, і опозиція готуються до вирішального бою, від результату якого залежить, чи отримає російська мова статус регіональної в Україні.

Співавтор законопроекту, депутат Сергій Ківалов, днями повідомив, що розгляд питання у Верховній Раді продовжиться 19 червня. Проте голова парламенту Володимир Литвин виключив таку можливість, зауваживши, що вівторок - останній день внесення пропозицій і поправок до тексту документа.

Опозиція припускає, що Литвин хитрує, як 5 червня, - тоді він несподівано поставив питання на голосування, не давши схаменутися супротивникам влади, так і зараз, може бути, відволікає увагу. Один з лідерів опозиції, керівник партії Фронт змін Арсеній Яценюк заявив, що друге читання, коли б воно не відбулося, не пройде так гладко, як перше: "Ми задіємо всі засоби і методи".

Опозиція заявила про фальсифікації і 11 червня звернулася до Вищого
адміністративного суду України з вимогою розглянути обставини голосування і скасувати його підсумки, які були фальсифіковані
 
Депутат від Партії регіонів Михайло Чечетов у коментарі НГ допустив, що складне голосування буде відкладене: "Можливо, приймемо закон на останньому перед канікулами пленарному тижні - на початку липня. Але приймемо обов'язково, що б не витворяли політичні блазні. Чим ми, Партія регіонів, відрізняємося від них, опозиції? Тим, що хочемо дати людям право вибору. Це при Ющенку українців заганяли в "правильну церква", указами вирішували, якою мовою говорити і дітей вчити, які фільми дивитися. Ми ж впевнені: люди самі розберуться - потрібно дати їм право вибирати, не політизуючи питання".

Як писала НГ, запропонований депутатами від Партії регіонів законопроект формально спрямований на захист 18 найпоширеніших в Україні мов нацменшин. Сенс у тому, що національна громада, що складає не менш 10% населення адміністративної одиниці, може через рішення місцевих органів влади надати своїй мові статус регіональної. Тобто на місцевому рівні мова нацменшини може бути зрівняною в правах з українською, яка, як і раніше, залишається єдиною державною - обов'язковою для центральних органів влади, судової системи, всіх військових та правоохоронних структур.

Опозиція відразу ж заявила, що мова йде про підвищення статусу саме російської мови, найбільш поширеної в Україні. Причому розширення можливостей її застосування, за словами опозиціонерів, планується за рахунок звуження україномовної сфери. Зокрема, передбачаються реформи в системі освіти, скасування вимог щодо частки теле-і радіомовлення українською мовою, неминуче також переведення документообігу на більш звичну чиновникам російську мову. Під гаслами захисту української мови опозиція стала боротися проти ухвалення нового закону.
 
Якщо в 2004 році статус російської мови цікавив 8,9% громадян України, то зараз - 3,9%. Це 31-е місце в списку із 33 найважливіших і значущих для суспільства проблем. На перших місцях - економічні питання, що безпосередньо впливають на рівень життя пересічних громадян

Хоча чергові парламентські бої планувалися на 5 червня, однак представники партії влади зуміли провести бліц-голосування. Після чого почалися нові скандали. Офіційно було оголошено, що документ підтримали 234 депутати при необхідних 226 голосах. Але деякі парламентарії заявили, що їхні голоси внесли в список тих, хто проголосував незаконно.
 
Журналіст Сергій Андрушко, звіривши по інформаційній базі Верховної Ради всі дані, прийшов до висновку, що реально за документ було віддано всього 172 голоси, що недостатньо для його затвердження.
 
"Один з депутатів, який нібито голосував за законопроект, офіційно перебував у цей день у відпустці, ще один був у відрядженні, третій хворів, а ще 59 парламентаріїв, голоси яких були зараховані в графі "за", взагалі не були письмово зареєстровані на засідання в цей день", - пояснив він.
 
Опозиція заявила про фальсифікації і 11 червня звернулася до Вищого адміністративного суду України з вимогою розглянути обставини голосування і скасувати його підсумки, які були фальсифіковані. Але поки суд візьметься за позов, провладні фракції у Верховній Раді можуть затвердити законопроект в остаточній редакції.
 
Співавтори документа, депутати Сергій Ківалов і Вадим Колесніченко заявили, що опозиція діє юридично безграмотно, оскільки формальна сторона голосування належить до регламенту Верховної Ради, і не суд, а самі депутати вирішують питання такого рівня. Вони впевнені, що опозиція користується моментом, щоб наростити свою популярність гучними заявами про судові позови.
 
Керівник Інституту української політики Костянтин Бондаренко зазначив НГ: "Всі сторони публічно демонструють рішучість боротися за свої ідеї та принципи. Але, боюся, це договірний матч: можливо, 5 червня опозиція, нібито розгубившись, дала владі можливість продемонструвати силу. І тепер чекає у відповідь поступки від політичного опонента, якому, не виключено, під натиском противника доведеться відкласти складне питання. Адже зрозуміло ж, що мовні баталії - це спосіб для обох сторін мобілізувати електорат. Багато непримиренних борців за права української в побуті спілкуються російською, але тримають на думці, що їхні виборці - це жителі україномовних західних і центральних областей. Так і багато представників партії влади спілкуються українською, але в політичній площині воюють за ідеї, близькі їхнім виборцям - російськомовним жителям сходу і півдня країни. Це не боротьба за цінності, а звичайна передвиборна кампанія".
 
 
 
Торкнулися мови. Наступне питання - Церква, адже Київський патріархат україномовний, Московський використовує старослов'янську і російську мови. Залишилося тільки почати землю ділити - і всі умови для громадянської війни будуть створені

 
 
Як свідчать оприлюднені днями результати соціологічного опитування, проведеного на початку літа фондом Демократичні ініціативи, українці не вважають пріоритетними для себе ідеологічні питання - статус мов, конфлікт церков, відносини з НАТО тощо.
 
"Якщо в 2004 році статус російської мови цікавив 8,9% громадян України, то зараз - 3,9%. Це 31-е місце в списку з 33 найбільш важливих і значимих для суспільства проблем. На перших місцях - економічні питання, що безпосередньо впливають на рівень життя пересічних громадян", - пояснила НГ керівник фонду Ірина Бекешкіна.
 
Багато експертів вважають, що небезпека таїться в розгойдуванні ситуації в суспільстві. Глава Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала зазначив, що політики, які зробили у передвиборній кампанії акцент на гуманітарні питання, грають з вогнем. З одного боку, увага суспільства відволікається від економічних проблем, а баталії "за" і "проти" статусу тієї чи іншої мови не загрожують масовими акціями протесту. З іншого боку, напруга в суспільстві поступово наростає: 13 російськомовних областей проти 14 україномовних.
 
"Торкнулися мови. Наступне питання - Церква, адже Київський патріархат україномовність, Московський використовує старослов'янську і російську мови. Залишилося тільки почати землю ділити - і всі умови для громадянської війни будуть створені", - застеріг експерт.
 
Перший президент України Леонід Кравчук звернувся до чинного глави держави Віктора Януковича з закликом знайти компромісне рішення, яке дозволить і захистити українську мову, і забезпечити мовні права нацменшин, і при цьому зберегти спокій у суспільстві і єдність країни. Політик вважає, що Верховна Рада не здатна безконфліктно вирішити настільки складне питання, а тому рекомендує почати з чистого аркуша: винести питання про законодавче врегулювання статусу мов спочатку на розгляд Гуманітарної ради при президенті України.
 
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів
 
ТЕГИ: парламентські виборимовна політикагромадянська війназакон про мову
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах