Побувавши в Києві на фіналі Євро-2012, глава адміністрації президента РФ Сергій Іванов однією заявою вплинув на ситуацію, пов'язану із законопроектом, що підвищує статус російської мови в Україні, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
У понеділок він сказав, що прийняття такого
закону "піде на користь самій Україні та її громадянам, її людям". У
Києві це сприйняли як сигнал від Володимира Путіна. І вже наступного дня у
Верховній Раді абсолютно несподівано відбулося голосування. Хоча раніше
політичні сили, які затіяли передвиборчі суперечки з мовного питання,
спробували було згорнути обговорення небезпечної теми, відклавши законопроект
на час після виборів.
У момент, коли номер здавався до друку,
українські депутати самі не знали точно, за що саме проголосували - чи то за
затвердження закону в другому читанні, чи то тільки за внесення його до порядку
денного на цей тиждень. Представники опозиції, які готувалися грудьми стати,
щоб не допустити просування документа, вчора не очікували такого повороту
подій. І потім змогли тільки знову заявити про фальсифікації і про порушення
регламенту. Один з лідерів партії влади Михайло Чечетов сказав агентствам:
"Оцініть красу гри: ми їх розвели, як кошенят". Голови парламенту
Володимира Литвина, який гарантував, що голосування цього тижня не буде, в цей
момент не було в залі парламенту. До закриття засідання там назрівала бійка
небувалих масштабів.
Опозиція та представники культури звинуватили партію влади в спробі обійти
Конституцію і ввести фактично другу державну мову- російську. Що неминуче
звузило б сферу застосування української
Як відомо, в першому читанні законопроект Про
засади державної мовної політики Верховна Рада ухвалила 5 червня. Документ, як
писала НГ, формально вписаний в концепцію Європейської мовної хартії: він
дозволяє будь-якій нацменшині, що становить 10% і більше жителів будь-якої
адміністративної одиниці, через місцеві органи влади ввести в своєму селі,
районі, місті регіональну мову. Попередньо йшлося про те, що в Україні на
місцевому рівні 18 мов зрівняють в правах з державною українською. Російська,
як передбачалося, стане регіональною приблизно в половині областей та населених
пунктів країни.
Тому опозиція і представники культури
звинуватили партію влади в спробі обійти Конституцію і ввести фактично другу
державну мову - російську. Що неминуче звузило б сферу застосування
української.
Особливе обурення опозиції викликав факт
порушень при голосуванні 5 червня: з'ясувалося, що понад півсотні голосів,
зарахованих на підтримку законопроекту, були приписані від імені тих депутатів,
яких не було в цей день у залі. Якби ці голоси не були враховані, то документ
не пройшов би етап першого читання. У середині місяця опозиційні депутати
подали до Вищого адміністративного суду позов про фальсифікації голосування - з
вимогою скасувати його результати. Проте суд минулого тижня відмовився
розглядати позов, пославшись на непідвідомчість йому цього питання. Опозиція
пообіцяла звернутися до міжнародних судів.
Тим часом велася рутинна робота над
законопроектом: парламентський комітет збирав пропозиції депутатів про уточнення
і поправки у документ. Процедура передбачає, що протягом 30 днів після першого
голосування комітет повинен обробити всі дані, після чого зробити свої висновки
і знову передати законопроект на розгляд парламенту - у другому читанні. Втім,
місячний термін не є обов'язковою вимогою. Депутати з комітету відзначають, що
деякі законопроекти готуються до другого читання за півроку. А до мовного
закону було подано понад 2000 пропозицій, з яких комітет встиг розглянути
тільки близько 300. Цього тижня законопроект розглядатися не буде, повідомив у
понеділок голова Верховної Ради Володимир Литвин.
Для введення регіональних мов потрібен як мінімум мільярд доларів - на створення
спеціальних класів і шкіл, випуск газет і виробництво телепрограм, переклад
документації тощо
У Києві заговорили про те, що партія влади, яка
ініціювала введення регіональних мов, спробувала відкласти питання в довгий
ящик. Адже прийняття документа створює багато труднощів для правлячої команди.
Як раніше пояснювали НГ українські експерти, для введення регіональних мов
потрібен як мінімум мільярд доларів - на створення спеціальних класів і шкіл,
випуск газет і виробництво телепрограм, переклад документації тощо. Ці гроші
місцевим бюджетам довелося б шукати самостійно - в умовах, коли вся бюджетна
система України залишається централізованою. Тобто не виключено, що перед радами
багатьох міст і сіл постало б питання про першочерговість фінансування
соціальних програм або мовних нововведень.
Другою, не менш складною проблемою стало
зростання рівня міжрегіональної нетерпимості через суперечку про статус тієї чи
іншої мови. Уже зараз в східних областях і в Криму збираються сотні тисяч
підписів за те, щоб зрівняти російську в правах з українською, представники
західних і центральних областей створили комітет на захист української,
готуючись протистояти новій хвилі русифікації. Розвиток ситуації, на думку
політологів, може призвести до більш радикальних форм протистояння, які, в свою
чергу, загрожують розколом країни. В цьому не зацікавлена будь-яка влада, в
тому числі команда Віктора Януковича, впевнені вони.
"Питання про мови вже не вперше вноситься
до порядку денного українських політиків напередодні виборів - це чудовий
спосіб мобілізувати свій електорат, налаштувати його на боротьбу. Але політики
- і влада, і опозиція - мають на меті активізувати виборців, не більше.
Доводити ситуацію до міжрегіональних воєн ніхто не збирається. Тому, прийнявши
закон у першому читанні, представники влади хотіли б відкласти це питання.
Обговорити - поговорити - забалакати - забути", - сказав НГ керівник
Інституту української політики Костянтин Бондаренко.
Уже зараз в східних областях і в Криму збираються сотні тисяч підписів за те,
щоб зрівняти російську в правах з українською, представники західних і
центральних областей створили комітет на захист української, готуючись
протистояти новій хвилі русифікації
Якщо такий план дійсно був, то заяву Сергія
Іванова застала його авторів зненацька. Адже виявилося, що Росії небайдужа
ситуація і що стежить за її розвитком, можливо, особисто Володимир Путін.
Українська влада, якій нікуди відступати в економічних і газових питаннях,
змушена рухатися далі в гуманітарній сфері - в тому напрямку, який, як
здається, схвалило російське керівництво.
"Ми пообіцяли виборцям прийняти закон -
ми це зробимо", - сказав напередодні НГ один з лідерів Партії регіонів
Михайло Чечетов. Керівник партійної фракції в парламенті Олександр Єфремов
ризикнув спростувати заяву голови Верховної Ради про те, що розгляд
законопроекту буде відкладено. Вже після заяви голови адміністрації президента
РФ Єфремов повідомив, що профільний комітет навмисне затягує процес. Але
незалежно від темпів його роботи в кінці поточного тижня завершиться 30-денний
термін, що дозволить депутатам без висновків комітету внести законопроект на
друге голосування. Слова колеги підтвердив співавтор документа депутат Вадим
Колесніченко: "Представники опозиції клянуться, що при винесенні
законопроекту на розгляд у другому читанні вони ляжуть трупами, але виграють цю
війну. Це обговорюється в ЗМІ, суспільство чекає бійки, вибухових пакетів і
димових шашок. Ми до цього готові".
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних
ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе
відповідальності за зміст даних матеріалів