На суботу і неділю в Сімферополі запланована чергова сесія Курултаю (національного парламенту) кримсько-татарського народу. Хоча порядок денний виглядає традиційним, не виключені несподівані повороти, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете
Одні джерела НГ стверджують, що
після 15 років співпраці з українськими націонал-демократичними силами кримські
татари можуть перейти на сторону Партії регіонів. Інші вважають ймовірним сценарій
відходу кримських татар в опозицію до всіх політичних сил України і висунення
ультиматуму про право на самовизначення.
Судячи з офіційних документів, на
розгляд Курултаю буде винесено три основних питання: про формат участі в
майбутніх парламентських виборах, про нові правила обрання делегатів до Курултаю
та про внесення змін до національного гімну.
Заступник голови Меджлісу
кримських татар Рефат Чубаров уточнив НГ, що вважає головним завданням
зміцнення системи Курултаю: "Від того, наскільки ми будемо об'єднані,
консолідовані, залежить, як ефективно зможемо вирішувати свої проблеми,
наскільки уважно українська влада буде ставитися до позиції кримських
татар".
Меджліс переживає кризові часи,серед кримських татар виникають і посилюються
альтернативні об'єднання
Саме тому планується змінити
систему виборів до національного парламенту: якщо раніше була прийнята подібна
американській система виборців, які визначали кандидатів, то зараз планується
ввести пряме таємне голосування. Лідери Меджлісу впевнені, що нововведення
дозволить повною мірою реалізувати свої права кожному представнику народу, а
тому авторитет і вплив Курултаю зростуть як серед кримських татар, так і в
системі української влади.
Кримський політолог Андрій
Мальгін зазначив, що Меджліс переживає кризові часи, серед кримських татар
виникають і посилюються альтернативні об'єднання. Внутрішня опозиція звинувачує
колишніх лідерів у неправильних політичних ставках, які за 20 останніх років не
дозволили значно просунути інтереси кримських татар. "Курултай і Меджліс
завжди орієнтувалися на українські націонал-демократичні сили, були партнерами
Народного руху України, який в останні роки сам влився у більш широкі політичні
об'єднання", - пояснив експерт.
Представник Народного руху в
Києві неофіційно сказав НГ, що період співпраці із кримськими татарами може
закінчитися наступних вихідних. Він пояснив, що причиною суперечок стали два
місця у прохідній частині партійних списків, яких вимагали кримські татари.
Однак у списках об'єднаній українській опозиції і так тісно, а Народний рух
не має вирішального впливу на розподіл місць, пояснив співрозмовник НГ. У
результаті дійсно виник ризик, що кримські татари вперше з моменту проголошення
української незалежності взагалі не будуть представлені у Верховній Раді України.
"Зараз Курултай ухвалить рішення - з ким вони йдуть на вибори або,
можливо, уперше будуть брати участь самостійно. А через тиждень в Києві
відбудеться з'їзд об'єднаної опозиції, в ході якого питання із представництвом
у списках буде вирішене остаточно", - сказав співрозмовник НГ. Він звернув
увагу на той факт, що на сесію Курултаю запрошено президента Віктора Януковича,
прем'єр-міністра Миколу Азарова і віце-прем'єра Сергія Тігіпка.
Виник ризик, що кримські татари уперше з моменту проголошення української незалежності взагалі не будуть представлені у Верховній Раді України
Хоча в ЗМІ з'явилися припущення
про новий політичний союз кримських татар з Партією регіонів, проте Рефат
Чубаров у коментарі НГ категорично спростував ці чутки: "Ми продовжуємо
консультації з різними політичними силами, серед яких, наголошую, немає Партії
регіонів". Андрій Мальгін вважає, що версія про можливу співпрацю
кримських татар з партією влади з'явилася після того, як пропрезидентська
більшість у Верховній Раді в кінці червня затвердила у першому читанні Закон
"Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою".
Тільки в період президентства Януковича українська влада зробила назустріч
кримським татарам крок, якого чекали від команди Ющенка. Але Чубаров зазначив,
що із прийняттям законопроекту "Київ спізнився на багато років" і що
одне голосування у Верховній Раді не є визначальним для політичної позиції
кримсько-татарського народу.
До союзу з партією влади Меджліс,
мабуть, не готовий, а з нинішньою українською опозицією у кримських татар
складаються складні відносини. Глава Меджлісу Мустафа Джемільов в інтерв'ю
газеті Авдет з обуренням прокоментував гасло об'єднаних опозиційних сил:
"Хто не з нами, той за владу". "У політиці не можна все ділити
на біле і чорне. Є й інші кольори. Тим більше в умовах сучасної України, коли в
самій владі, особливо в регіонах, представлені різні за своїми поглядами на
майбутнє України люди. Тому для нас неприйнятний більшовицький принцип: хто не
з нами, той проти нас. У ситуації, коли десятки тисяч наших співвітчизників незабезпечені,
сотні селищ кримських татар позбавлені елементарної соціальної та інженерної
комунікації, наші представники - від депутатів сільської ради до Верховної Ради
Криму - зобов'язані використовувати будь-які можливості для полегшення життя людей
", - пояснив він. При цьому Джемільов не виключив, що делегати Курултаю
можуть прийняти рішення про бойкот парламентських виборів, тобто перейдуть в
опозицію до всіх українських політичних сил.
Суть суперечностей пов'язана з різними підходами: кримські татари вважають, що їхні права зазнають утисків у порівнянні з іншими народами півострова. Але спроби змінити ситуацію сприймаються центральною владою як надмірні претензії, які межують із загрозою територіальної цілісності.
Інтрига полягає в тому, що саме
зараз кримська влада стала розробляти проект пропозицій до підготовку нової
Конституції України. Йдеться про розширення повноважень автономії. У зв'язку з
цим кримські татари можуть виступити зі своїми ініціативами - зокрема, згадати
про вимогу надати їм право на самовизначення на історичній батьківщині, в
Криму. Рефат Чубаров не підтвердив, що це питання буде розглядатися Курултаєм,
проте зазначив: "Поки ми в Україні не визначимо основу кримської автономії,
яка буде спиратися на право корінного народу - кримських татар - на
самовизначення, не можна буде побудувати нормальні, стабільні взаємини між
автономною республікою і Центром. Історія вчить, що ті країни, які намагалися
адміністративними заходами перешкоджати розвитку окремих народів і реалізації
їх прав, закінчили погано. Згадайте СРСР. Основа того, що станеться завтра,
закладається сьогодні. І тому українському керівництву потрібно використовувати
світовий досвід, щоб кримські татари разом із росіянами та українцями отримали
рівноправність у питаннях управління в Криму ". На думку Чубарова, це
виключить ризик сепаратизму на майбутнє.
Андрій Мальгін вважає, що надання
кримським татарам конституційного права на самовизначення в Криму виключене:
"На це не піде жоден український політик, яку б політичну силу він не
представляв. Та й з якого дива? Кримські татари становлять 12% населення
автономної республіки". Експерти в Києві вважають, що суть протиріч
пов'язана з різними підходами: кримські татари вважають, що їхні права зазнають
утисків у порівнянні з іншими народами півострова. Але спроби змінити ситуацію
сприймаються центральною владою як надмірні претензії, які межують із загрозою
територіальної цілісності. До цього часу жодна зі сторін не перетинала кордон,
щоб не доводити ситуацію до конфлікту. Нинішня сесія Курултаю повинна дати
відповідь на запитання, що буде далі.
***
У рубриці Огляд преси статті із
закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе
відповідальності за зміст цих матеріалів