Політики української правлячої Партії Регіонів б'ють на сполох: російській мові в Україні загрожує небезпека, - пишуть Тетяна Серветник та Петро Косьчинський в польському виданні Rzeczpospolita.
Вони
посилаються на заяви і заклики російського населення і російськомовних кіл.
Російська мова почувається тут, проте, відмінно, успішно конкуруючи з
українською, а люди президента Віктора Януковича насправді зацікавлені лише
залученням російськомовного електорату.
Більш високий статус
Тема надання російській статусу другої поряд з українською державної мови
з'являється регулярно з моменту здобуття Україною незалежності. Об'єднання, які
називають себе "патріотичними" або
"національно-демократичними" доводили, в свою чергу, що захищати
треба українську, оскільки в УРСР багато років проводилася русифікація, а зараз
в незалежній країні простіше знайти газету або книгу російською, ніж
українською. Чергові президенти - незалежно від свого походження і мови, яку
вони використовують, - або не наважувалися підтримати вимоги російськомовних
груп, або (як Ющенко) надавали сильну підтримку українській.
Об'єднання, які називають себе "патріотичними" або"національно-демократичними" доводили, в свою чергу, що захищати треба українську, оскільки в УРСР багато
років проводилася русифікація, а зараз в незалежній країні простіше знайти газету або книгу російською, ніж українською
Віктор Янукович прийшов до влади, перш за все, - завдяки голосам мешканців
східних регіонів України, які користуються в повсякденному спілкуванні
російською мовою. Він обіцяв, що російській буде надано офіційний статус. Але,
прийшовши до влади, президент став уникати цієї теми, знаючи, що не отримає
підтримки більшості в парламенті, яка була б необхідна для зміни конституції. У
своїх публічних виступах він користувався виключно українською, хоча було чітко
видно, що ця мова для нього - не рідна.
Нещодавно з'явилася нова концепція - скористатися Європейською хартією
регіональних мов або мов меншин. Російська мова могла б як "мова
меншини", в деякому розумінні "з чорного ходу", бути визнана
другою офіційною в локальному масштабі - в окремих містах, районах або навіть
округах. Такий закон (формально стосується не тільки російської мови) було
схвалено Верховною Радою України. Він, однак, ще не потрапив на стіл
президенту, тому що в ньому не вистачає одного підпису - голову Верховної Ради.
Володимир Литвин подав у відставку, обурений поведінкою депутатів коаліції, які
підтримали проект закону під час його відсутності, не внісши попередньо його
розгляд до порядку денного засідання.
Що значить регіональна?
Згідно зі схваленим Партією Регіонів Віктора Януковича законом
"регіональна мова або мова меншини" може бути використана органами
місцевого самоврядування та в громадських місцях там, де її хоче
використовувати більш як 10 відсотків мешканців. Противники таких норм запитують,
хто і яким чином буде підраховувати ці десять відсотків. [...]
Російськомовні мешканці користувалися своєю мовою без всяких законів, писали заяви владі або в міліцію російською, отримували дипломи ВНЗ російською мовою. Закони нічого не змінять
"Тут йдеться, в основному, про культурний та політичний аспекти", -
говорить директор київського Інституту філософії Мирослав Попович.
"Російськомовні мешканці користувалися своєю мовою без всяких законів,
писали заяви владі або в міліцію російською, отримували дипломи ВНЗ російською
мовою. Закони нічого не змінять", - наголошує він.
Законом можуть, звичайно, скористатися й інші: наприклад, угорці в Закарпатті
(їх там 12 відсотків) або румуни в Чернівецькій області (12,5 відсотків). У
поляків в цьому відношенні може виникнути проблема, оскільки вони проживають
досить розсіяно, і буде складно знайти такі населені пункти або регіони, де їх
частка перевищує 10 відсотків населення.
Можна говорити російською
Твердження, що російська мова якимось чином дискримінується, - це очевидна
брехня. Досить пройтися вулицями Києва. Це - двомовне місто, в якому мешканці
вільно користуються і українською, і російською, з легкістю переходячи з однієї
на іншу або навіть відповідаючи російською, коли хтось ставить запитання
українською і навпаки. У розташованому ж на кілька сотень кілометрів на схід
Донецьку українську можна почути дуже рідко.
Дії влади в період після здобуття української незалежності були спрямовані,
скоріше, на усунення ефектів багаторічної русифікації. У радянському минулому,
не кажучи вже про часи царизму, українська сприймалася як мова
"сільська", неповноцінна або навіть діалект російської (деякі
російські націоналісти стверджують так досі). Те, що вдалося зробити -
повернути українській мові належний їй статус.
Про те, що в Україні немає проблем з російською, кажуть, втім, і самі
російськомовні. Уродженка Донецька гімнастка і триразова олімпійська медалістка
Атланти Лілія Подкопаєва заявила недавно, що їй дуже шкода, що вона ... не знає
української. "Ніхто нас, російськомовних, в Україні не утискає. Я була у
Львові та Івано-Франківську. Мене всі там чудово розуміли. В радянські часи
батьки не хотіли навантажувати мене вивченням української, але мої діти повинні
її вивчити", - говорила Подкопаєва.
Російська мова присутня скрізь: в газетах, на телебаченні та радіо. Видавцям вигідніше видавати книги російською, тому що таким чином вони зможуть продавати їх не тільки на території України
Російська мова присутня скрізь: в газетах, на телебаченні та радіо. Видавцям
вигідніше видавати книги російською, тому що таким чином вони зможуть продавати
їх не тільки на території України. Росія ж підтримує свої газети, які на
українському ринку додають до назви позначку "Україна" і можуть
успішно лобіювати інтереси Москви.
Втім, керівництво російськомовних міст на сході країни не чекало, коли Партія
Регіонів прийме новий закон про мову. Уродженець російського Сахаліна і мер Одеси
Олексій Костусєв вже більш ніж рік тому наказав своїм чиновникам не приносити
йому на підпис документи, написані українською. Вивчити українську мову вже
багато років обіцяє Микола Азаров, але на обіцянках все поки і закінчується.
Такі уроки не завадили б і деяким депутатам Партії Регіонів, які не хочуть користуватися
в парламенті державною, тобто - українською, мовою.
Мовні ігри
Підвищення статусу російської мови повинно було, зокрема, стати подарунком для
Володимира Путіна, який здійснив 12 липня робочий візит до Ялти. Москва вже
давно стверджує, що росіяни стикаються в Україні з негативним ставленням, і
це необхідно змінити. Але судячи з усього, це - лише пропаганда, оскільки
Янукович не отримав від Путіна ніякої "нагороди". Навіть навпаки, той
його відкрито проігнорував. Російський президент приїхав на зустріч з
чотиригодинним запізненням, спочатку відвідавши байкерів у Севастополі.
"Росія не вірить Україні. І це не виправить прийняття закону про статус
російської мови, яке було зроблено нарочито голосно, скандально, з відставкою
Литвина на цьому тлі. Але ніякої симпатії у Путіна вся ця багатомісячна епопея
не викликала. Його цікавить отримання додаткових переваг від експлуатації
української промисловості і корисних копалин, а не міфічний захист
російськомовних, якого вони і так зовсім не потребують", - писав
український портал Censor.net.
Тим не менше, питання мови і ширше - російської меншини в Україні - продовжує
ефективно використовуватися Росією. Москва хоче не тільки довести, що влада в
Києві діє врозріз інтересам мільйонів своїх російських і російськомовних
громадян, інтегруючись не з Росією, а з Європою, але більш того - демонструє
незадоволення щодо, нібито, негативного ставлення до своїх одноплемінників,
одночасно переконуючи їх, що лише вона може найкраще захистити їх інтереси.
Саме цього побоюється Віктор Янукович і його соратники.
Оригінал публікації: Prezent dla Putina
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без
купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.