МК: За незнання української мови відтепер не будуть карати

У Законі України Про засади державної мовної політики визначається порядок застосування мов в Україні, принципи мовної політики держави та її обов'язки щодо забезпечення конституційного права людини на вільне використання мов, - пише Олег Базак у російському виданні Московский комсомолец.

Як зазначають у пояснювальній записці до документа народні депутати України Вадим Колесніченко і Сергій Ківалов, законом регулюється діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення розвитку і функціонування української мови як державної мови в усіх сферах суспільного життя української держави, вільного розвитку, використання і захисту регіональних мов або мов меншин, а також щодо сприяння вивченню мов міжнародного спілкування.

Законом встановлено, що державною мовою України є українська мова. При цьому наголошується, що "жодне з положень цього Закону про заходи щодо розвитку, використання і захисту регіональних мов або мов меншин не повинне тлумачитися як таке, що створює перешкоди для використання державної мови".

Разом з тим, законом визначається, що право на мовне самовизначення і вільне користування мовами у приватному та державному житті є невід'ємним правом людини і громадянина.

Чисельність регіональної мовної групи на певній території визначається на підставі даних Всеукраїнського перепису населення про мовний склад населення у розрізі адміністративно-територіальних одиниць

На території України гарантується вільне використання регіональних мов, до яких віднесено російську, білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, кримськотатарську, молдавську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську, румунську, словацьку та угорську. (Русинська, караїмська та кримчацька мови були додані відповідно до рекомендацій Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин.) Дія цього положення поширюється на ті мови, які є рідними для не менш 10% громадян, що населяють певну територію за даними перепису. З урахуванням конкретної ситуації, за рішенням місцевої ради або за результатами збору підписів, в окремих випадках такі положення можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якої становить менше від 10 відсотків населення відповідної території. Чисельність регіональної мовної групи на певній території визначається на підставі даних Всеукраїнського перепису населення про мовний склад населення в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

Таким чином, якщо провести паралелі з даними останнього Всеукраїнського перепису 2001 року, то російська мова стане регіональною в 13 адміністративно-територіальних одиницях України (з 27-ми) - у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях, АР Крим та містах Києві і Севастополі; кримськотатарський - в АР Крим, угорська - в Закарпатській області, румунська - в Чернівецькій. Інші мови традиційних національних меншин Українм отримають захист у менших адміністративно-територіальних одиницях.

У державному управлінні акти вищих органів державної влади приймаються державною мовою, і офіційно публікуються українською і російською, регіональними мовами або мовами меншин.

Російська мова стане регіональною в 13 адміністратівно-територіальних одиницях України

У слідстві та судочинстві документи складаються державною мовою.

Судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова, за клопотанням сторони процесу суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою. Держава гарантує можливість здійснювати судове провадження регіональною мовою.

Статтею 20 законопроекту встановлюється, що громадянам України гарантується право отримання освіти державною мовою і регіональними мовами або мовами меншин (в межах території, на якій поширена регіональна мова). Це право забезпечується через мережу дошкільних дитячих установ, загальних середніх, позашкільних, професійно-технічних та вищих державних і комунальних навчальних закладів з українською або іншими мовами навчання, яка створюється відповідно до потреби громадян. Вільний вибір мови навчання є невід'ємним правом громадян України, що реалізується у рамках цього Закону, за умови обов'язкового вивчення державної мови в обсязі, достатньому для інтеграції в українське суспільство (стаття 20).

Потреба громадян у мові навчання визначається в обов'язковому порядку за заявами батьків про мову навчання, або студентами власноруч при вступі до державних і комунальних навчальних закладів, а також, у разі необхідності, в будь-який час у період навчання.

Держава гарантує можливість здійснювати судове провадження регіональною мовою.

В усіх загальних середніх навчальних закладах забезпечується вивчення державної мови і однієї з регіональних мов або мов меншин. Обсяг вивчення регіональної мови або мови меншини визначається місцевими радами відповідно до законодавства про освіту, з урахуванням поширеності цієї мови на відповідній території.

Тести для зовнішнього оцінювання якості освіти (це український аналог ЄДІ) складаються державною мовою. Для осіб, які отримували повну загальну середню освіту регіональною мовою або мовою меншин, за їх бажанням тести перекладаються мовою навчання (за винятком тесту з української мови та літератури).

Телерадіоорганізації України можуть на власний розсуд вести мовлення державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин, мовами міжнародного спілкування та іншими мовами - як  однією, так і кількома мовами.

Дозволяється і дубляж фільмів. Виготовлення копій фільмів іноземного виробництва, які розповсюджуються для показу в кінотеатрах, публічного комерційного відео і домашнього відео в Україні здійснюється мовою оригіналу або із дублюванням, озвученням чи субтитруванням державною мовою, або регіональними мовами, або мовами меншин на замовлення дистриб'юторів і прокатників з урахуванням мовних потреб споживачів (стаття 24).

Кожен громадянин України має право використовувати своє прізвище та ім'я (по батькові) рідною мовою згідно із традиціями цієї мови, а також право на їх офіційне визнання. Запис прізвища та імені (по батькові) у паспортах та інших офіційних документах здійснюється за попереднім схваленням власника.

Виготовлення копій фільмів іноземного виробництва, які розповсюджуються для показу в кінотеатрах, публічного комерційного відео і домашнього відео в Україні  здійснюється мовою оригіналу або із дублюванням, озвученням чи, або
субтитруванням державною мовою, або регіональними мовами, або мовами меншин на  замовлення дистриб'юторів і прокатників з урахуванням мовних потреб споживачів

Українська мова залишиться виключно єдиною мовою Збройних Сил України та інших військових формувань; засідання Верховної Ради України, її комітети і комісії ведуться державною мовою (хоча оратор може говорити іншими мовами); проекти законів, інших нормативних актів вносяться на розгляд Верховної Ради України державною мовою; мовою угод і картографічних видань є також українська мова.

Заступник глави президентської адміністрації Ганна Герман повідомила МК про дане президентом Віктором Януковичем доручення Кабінету міністрів створити робочу групу для розробки цільової програми розвитку української мови і створити наглядову раду. Цей орган буде стежити за реалізацією нової цільової програми.

Президент України ініціював також створення робочої групи при Кабінеті Міністрів, яка буде займатися вдосконаленням законодавства про застосування мов в країні, а також забезпеченням функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя.

"Я багато працював з цим законом, і сьогодні напрацьовані зміни. Я пропоную практично механізм внесення цих змін до закону", - цитує Віктора Януковича президентська прес-служба.

Ганна Герман переконана: без таких поправок щойно підписаний мовний закон "вніс би розкол в українське суспільство і приніс би дуже багато шкоди".

Розкол в українському суспільстві в перші тижні після затвердження парламентом законопроекту № 9073 дійсно намітився - переважно в західних і центральних областях країни. У російськомовних же регіонах Сходу та Півдня жителі на нововведення майже не відреагували. У деяких обласних центрах опозиції вдалося зібрати мітинги протесту, на які приходили від 25 до 200 осіб. У звичайному західноукраїнському селі на мітинги народу з’являються набагато більше осіб.

У Криму проти "мовного закону" не протестували взагалі. Своє ставлення до нього висловили тільки кримські татари. Глава меджлісу кримськотатарського народу, депутат Верховної ради України Мустафа Джемільов охарактеризував закон Ківалова-Колесніченка як неприйнятний для кримських татар: "Ми позиціонуємо себе як корінний народ України, і ситуація з кримськотатарською мовою не повинна залежати від чисельності її носіїв".

За словами Джемільова, якщо російська мова отримає особливий статус в українських регіонах, то і в етнічних українців, і у кримських татар не буде стимулу вивчати рідну мову, оскільки вони володіють російською не гірше від росіян.

***